Травматичні вивихи передпліччя (luxacio antebrachii) за частотою посідають друге місце і становлять 18-27% усіх вивихів. Зустрічаються переважно у чоловіків молодого віку.
Ліктьовий суглоб має складну будову. У ньому плечоліктьове з'єднання є варіантом блокоподібного суглоба, плечопроменеве – є кулястим, променево-ліктьове – типовим циліндричним суглобом. Капсула суглоба досить тонка, слабо натягнута, передній і задній її відділи є найбільш слабкими. Вони не мають підкріплюючих зв'язок, тоді як бокові підкріплені двома міцними зв'язками. Крім того, ліктьовий суглоб недостатньо прикритий м'язами, що також сприяє виникненню в ньому вивихів.
У ліктьовому суглобі можливий одночасний вивих обох кісток, а також ізольований вивих променевої та ліктьової кісток.
Найчастіше зустрічаються задні вивихи обох кісток передпліччя. У більшості хворих вони поєднуються зі зміщенням назовні та, рідше, всередину. Це зумовлено тим, що вінцевий виросток ліктьової кістки поступається розмірами ліктьовому, що робить більш легким зміщення передпліччя назад, а скошеність суглобового кінця плечової кістки та наявність гребеня блока медіально сприяє зміщенню передпліччя назовні.
Рідше зустрічаються вивихи обох кісток передпліччя вперед, назовні, всередину, вивих, при якому кістки розходяться в різні сторони (дивергуючий), та ізольовані вивихи променевої та ліктьової кісток.
Задній вивих кісток передпліччя складає майже 90 % усіх вивихів у ліктьовому сугло* бі та виникає переважно внаслідок непрямого механізму травми – при падінні на витягнуту та перерозігнуту в ліктьовому суглобі руку. При задньолатеральному вивиху може пошкоджуватися ліктьовий нерв, при передньому – ліктьовий та серединний.
Рис. 1.72. Рентгенограма ліктьового суглоба – вивих кісток передпліччя догоду то назовні
Під час травми виникає різкий біль, відсутня функція суглоба. Передпліччя проноване, хворий підтримує його здоровою рукою. Суглоб набряклий, деформований, спостерігається гемартроз, передпліччя вкорочене, рука зігнута в ліктьовому суглобі до кута 70-80°, активні та пасивні рухи відсутні та викликають гострий біль. Характерне вистояний ліктьового виростка назад вище нього – западіння м'яких тканин. Порушені трикутник та лінія Гюнтера. Спостерігається позитивний симптом пружного опору (рис. 1.72).
Варіантом заднього вивиху є дивергуючий вивих обох кісток передпліччя (рис 1.73). Він виникає при одночасному впливі прямої сили на проксимальний відділ кісток передпліччя та сили, спрямованої вздовж осі зігнутого в ліктьовому суглобі передпліччя спереду назад При цьому плечова кістка входить між кістками передпліччя.
При падінні на спину та ударі зігнутою в ліктьовому суглобі руки ділянкою ліктьового виростка виникає вивих кісток передпліччя вперед. При цьому плече укорочене, ліктьовий суглоб деформований. Ліктьовий виросток не визначається, на його місці – западіння м'яких тканин. Активні рухи відсутні, можливі пасивні просупінаційні рухи.
У випадку вивиху кісток передпліччя, ускладненому пошкодженням
Рис. 1.73. Дивергуючии вивих обок кісток передпліччя
променевого, ліктьового чи серединного нервів, відзначається біль по ходу нервового стовбура, з іррадіацією в пальці кисті.
На догоспітальному етапі необхідно виконати іммобілізацію травмованого сегмента, не рекомендується самостійно пробувати усунути зміщення. Діагноз та вид вивиху уточнюються рентгенографічно.
Лікування. Вправляють вивихи передпліччя під місцевим або загальним знеболенням. Для усунення заднього вивиху руку відводять та дещо розгинають у ліктьовому суглобі. Хірург захоплює плече хворого таким чином, щоб великі пальці лежали на виступаючому ліктьовому виростку. Проводять тракцію по осі кінцівки, при цьому хірург великими пальцями зміщує вперед ліктьовий виросток та головку променевої кістки з одночасним відтягуванням плеча назад. Після вправлення відразу з'являються вільні пасивні рухи в суглобі.
При вправленні переднього вивиху передпліччя виконують тракцію по осі передпліччя, поступово його згинаючи. Одночасно хірург однією рукою відтягує проксимальний кінець передпліччя назад та дистально, а другою зміщує нижній кінець плеча вперед та проксимально. При досягненні вправлення передпліччя розгинають до тупого кута.
Кінцівку фіксують задньою гіпсовою лонгетою від верхньої третини плеча до головок п'ясткових кісток у положенні згинання руки в ліктьовому суглобі під кутом 90° при задньому та боковому вивихах, або 60° при передньому вивиху. Обов'язково виконують рентгенконтроль. Термін іммобілізації – близько 2 тижнів. Через 3-4 доби призначають згинальні рухи в ліктьовому суглобі в шині. Потім проводять реабілітаційне лікування: ЛФК. Необхідно пам'ятати, що ліктьовий суглоб дуже чутливий до різних механічних та теплових подразників і реагує на них розвитком тугорухомості та процесів осифікації. Тому не рекомендується застосовувати при реабілітаційному лікуванні теплові процедури та масаж ділянки ліктьового суглоба, які прискорюють рубцювання та утворення параартикулярних осифікатів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вивих кісток передпліччя“ на сторінці 1. Приємного читання.
