За характером порушення цілісності анатомічних утворень хребта розрізняють наступні види пошкоджень:
• 1. Пошкодження зв'язкового апарату (ізольовані або множинні розриви капсулярно-зв'язкового апарату).
• 2. Переломи тіл хребців (компресійні, горизонтальні, вертикальні, відривні, уламкові, вибухові). При компресійних переломах виявляють В ступені компресії (І ступінь – зниження висоти тіла хребця або його переднього відділу менше половини висоти суміжного хребця, II ступінь – зниження висоти тіла хребця або його переднього відділу у половину висоти суміжного хребця, III ступінь – зниження висоти тіла хребця або його переднього відділу більше половини висоти суміжного хребця).
• 3. Пошкодження міжхребцевих дисків з розривом фіброзного кільця і зміщенням пульлозного ядра.
• 4. Переломи заднього півкільця хребця (дужок, суглобових, поперечних або остистих відростків).
• 5. Підвивихи, вивихи та переломовивихи хребців, що супроводжуються зсувом по осі, в сагітальній або фронтальній площині з деформацією хребтового каналу.
• 6. Травматичний спондилолістез.
Пошкодження хребта і спинного мозку ділять на закриті та відкриті (невогнепальні та вогнепальні). Відкриті пошкодження супроводжуються порушенням цілісності шкіри в проекції хребта на рівні місця пошкодження.
Ушкодження хребта класифікують за локалізацією.
Пошкодження верхнього шийного відділу хребта (в сегменті С1-С2) поділяються на вивихи в атланто-потиличному зчленуванні, перелом атланта, що "лопається" (перелом Джефферсона), підвивихи і вивихи атланту (вивихи Кінбека) в комбінації з переломом зубовидного відростка С2 хребця та травматичний спондилолістез С хребця.
При пошкодженнях грудного і поперекового відділів хребта, а також шийного відділу з рівня С3-С7 використовується універсальна класифікація, запропонована
F. Magerl у 1994 році, що базується на па• томорфологічних критеріях. Згідно з нею, найбільш поширені типи переломів характеризуються головними механізмами дії сил на хребтовий стовп – стисканням (А), розтягуванням (В) і ротаційно-осьовим крученням (С) (рис. 5.2).
Пошкодження типу А виникають внаслідок компресії, при цьому ушкоджуються передні відділи хребця і виникають компресійні або вибухові переломи їх тіл (рис. 5.2 а).
Пошкодження при даному типі, як правило, є стабільними, зв'язковий апарат непошкоджений або спостерігаються ізольовані пошкодження структур заднього опорного комплексу (надостьової та міжостьової зв'язок, остистого, суглобових або поперечних відростків, дужок тіл хребців). Піддаються руйнуванню тільки елементи передньої колони хребтового стовпа. Задня стінка хребця залишається інтактною. Неврологічні порушення виникають рідко.
Рис 5.2. Типи переломів хребта
Рис 5.3. Трьохколонна модель хребтового стовпа за F. Denis (виділено штриховими лініями)
Пошкодження типу В виникають внаслідок дії компресії та сили розтягування, при цьому ушкоджуються передній і задній стовпи хребта (рис. 5.2 6). Виникають згинально-розгинальні переломи, "вибухові переломи" з розривом заднього зв'язкового апарату (капсули дуговідросткових суглобів, жовтої, між- і надостьової зв'язки, іноді із залученням м'язів-розгиначів спини та фасції). Пошкодження передньої і середньої колони характеризується розривом міжхребцевого диска. Розрив задніх капсулярно-зв'язкових структур характеризується виникненням підвивихів, вивихів суглобових відростків, можливий їх перелом. Також пошкодження зв'язкового апарату можуть поєднуватися з компресійними переломами тіл хребців різних видів – уламковими та вибуховими. Пошкодження цього типу відносяться до нестабільних і нерідко супроводжуються розвитком неврологічної симптоматики.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація ушкоджень хребта“ на сторінці 1. Приємного читання.
