Механізм травми. Найчастіше перелом виникає при прямому механізмі травми (поперечні, скалкові переломи) – внаслідок ДТП, удару чи вогнепального поранення. Рідше непрямий механізм травми (косі, гвинтоподібні переломи) – в результаті падіння, штовхання м'яча або армреслінгу. Характерним є так званий "згинальний механізм" – проксимальний відділ плеча фіксований у плечовому суглобі, а до дистального відділу прикладається плече сили, що призводить до перелому в середній третині плеча (рис. 4.18).
Принципи діагностики і лікування. Перелому плечової кістки властиві усі типові ознаки переломів (біль, набряк, патологічна рухомість відламків, укорочення кінцівки). Рентгенограми, зроблені у двох проекціях, уточнюють ступінь зміщення відламків. Переломи діафіза, особливо на межі середньої та нижньої третини, часто супроводжуються ушкодженням променевого нерва.
Променевий нерв в аксилярній ділянці лежить позаду аксилярної артерії, виходить позаду плечової кістки нижче великого круглого м'яза та входить в інтервал між довгою та медіальною головками триголового м'яза плеча. На межі середньої та нижньої третини плеча лягає в спіральний канал (канал променевого нерва) та огинає кістку, перфорує латеральну міжм'язову перегородку і виходить у передній відділ плеча. На рівні латерального надвиростка ділиться на 2 гілки: поверхневу (чутливу) та задню глибоку міжкісткову (рухову), які йдуть на передпліччя.
Пошкодження променевого нерва проявляється звисанням кисті – неможливість активного розгинання, відсутність активного розгинання та відведен-
Рис. 4.18. Види переломів плечової кістки в середній третині: А – поперечний; Б – косий; В – гвинтоподібний
ня 1-го пальця, втрата чутливості тильної поверхні кисті та перших трьох пальців до дистальних фаланг. При огляді хворого також слід порівняти пульс на обох променевих артеріях, оскільки при даному виді переломів часто спостерігається пошкодження плечової артерії.
Більшість переломів діафіза плечової кістки можна лікувати консервативно – гіпсовою пов'язкою: у верхній третині (вище місця прикріплення дельтовидного
N.B. Потенційні анатомо-біомеханічні фактори даної локалізації перелому:
• фізіологічне перерозгинання в ліктьовому суглобі (еластичність передніх зв'язок суглоба);
• фізіологічний вальгусний кут в ліктьовому суглобі у жінок до 110 в повному розгинанні;
• перерозгинання конвертує осьову дію травмуючої сили в дугове напруження. Максимальна концентрація тиску ліктьового відростка на дистальний відділ плечової кістки;
• міцність передніх зв'язок суглоба;
• особливості анатомії кістки:
• сплощення кістки – не циліндрична, метафізарна частина (трабекулярна структура, тонкий кортикальний шар),
• зона росту,
• три ямки: вінцева, променева, ліктьова.
м'яза) на відвідній шині (з зігнутим ліктьовим суглобом до 90° та відведенням плеча до 40-45°); у середній та нижній третині – торакобрахіальною повязкою. Консолідація настає через 8-10 тижнів. Оперативне лікування показане при інтерпозиції м'яких тканин, первинному та вторинному ушкодженні променевого нерва та судин, при множинних, багатовідламкових та відкритих переломах. Для остеосинтезу застосовують пластини (DCP чи LCP), інтрамедулярні блокуючі стержні, апарати зовнішньої фіксації (рис. 4.19).
Переломи дистального відділу плечової кістки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перелом діафіза плечової кістки в середній третині“ на сторінці 1. Приємного читання.
