TextBook Марк виліз із води, натягнув на мокре тіло футболку й примостився поруч із Сонею так, щоб край футболки частково прикривав йому ноги. Без окулярів його обличчя мало якийсь мініатюрний і беззахисний вигляд.
— Ти чого?
Дівчина не поворухнулася.
— Нічого.
— Чого не плаваєш?
Соня уважно, неначе вивчаючи, спостерігала за піною, що утворювалася, коли хвиля набігала на берег.
— Мені не можна.
— Як це не можна?
— Вранці пішла кров.
— З носа? — Марк посерйознішав.
Дівчина повернула голову. Сонце затанцювало в її райдужках, надаючи карим очам майже дорослої глибини. Вона глянула на Марка так, ніби в того під шкірою ворушилися комахи. Хлопець почервонів.
— Ти про-о… про-о-о… ці дні?
Її настрій раптово змінився, очі потемніли.
— Так, я про місячні. — Соня жбурляла слова з погано прихованим роздратуванням. — Про менструацію!
Марк, не мигаючи, дивився на засмагле обличчя дівчини й не розумів, чому вона біситься. Потім до нього дещо дійшло, і наступне запитання злетіло з язика, перш ніж він устиг стулити рота.
— Це в тебе вперше?
— Так.
— Боліло?
Соня коротко мотнула головою.
— Ні. Та я майже нічого не відчула. Тільки ліжко було таким, наче я над ним курку випатрала.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Не озирайся і мовчи» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „37“ на сторінці 4. Приємного читання.