TextBook I screamed aloud to the old man.
I said «Don’t lie, don’t say, you don’t know».
Iron Maiden. Can I Play With Madness, 1988[30]
Марк наздогнав дівчину за ґанком чорного входу Облуправління національної поліції, що на Хвильового, і, віддихуючись, закрокував поряд.
— Привіт!
— Привіт.
Соня скоса окинула поглядом загорнену в прозору плівку круглу фанерну дошку з приклеєними до неї квадратними ємностями із прозорого пластику, що її хлопчак тримав під пахвою, проте нічого не запитала. Лише всміхнулася невиразною, мовби вицвілою посмішкою. Зате Марк почувався так, ніби в жилах закипала кров.
— Ти бачила фотку, яку я скинув?
— Бачила, — відповіла вона.
Наступні запитання посипалися, наче із розірваного мішка зерно.
— І що? Чому не відписала? Ти впізнала її? Це вона? Це та стара?
Перед тим як відповісти, дівчина помовчала.
— Не знаю.
— Тобто не знаєш? — завівся Марк. — Це вона чи ні? — Соня не озивалася, поринувши в роздуми. Хлопець гарячкував: — Я вчора півдня просидів у бібліотеці! Жінка працювала фотографом у «Червоному прапорі», тож я перелопатив цілу купу газет і відшукав її фотку на привітанні з ювілеєм. Я не розумію, чому ти не можеш упізнати її!
— Якого року фотографія? — запитала дівчина.
— 89-го. — Хлопець труснув головою та виправився: — Тобто ні, 87-го.
— Я зустріла жінку 2011-го. Ти ж розумієш, скільки років їй тоді було… тобто скільки мало би бути, якщо це одна й та сама людина.
Марк насупився, схилив голову, через кілька кроків переклав фанерний лист під іншу руку. Соня трохи почекала та повторила запитання:
— То скільки?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Не озирайся і мовчи» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „41“ на сторінці 1. Приємного читання.