Розділ «76»

Не озирайся і мовчи

Марк упізнав його відразу, ще до того, як чоловік ступив до кав’ярні. Семен Ярмуш прийшов у чорних джинсах, вицвілій блакитній сорочці з квадратною кишенькою праворуч на грудях і світло-сірій вітрівці. На вигляд — років шістдесят, волосся — майже всуціль сиве. Попри весняне сонце, що, сліплячи, щедро виливало тепло на бруківку, Ярмуш справляв враження людини, яка щойно прокинулася посеред зими: обличчя відсвічувало хворобливою блідістю, через що зморшки на щоках здавалися обведеним простим олівцем. Тонкі нерівні брови розділяли лице майже навпіл, відтак усі риси було зсунуто, неначе спресовано в його нижній частині. Високий лоб перекреслювали ряди неглибоких зморщок.

Марк упізнав чоловіка, бо він був майже неправдоподібно схожим на Софію Ярмуш.

Семен Ярмуш зайшов, роззирнувся, побачив Марка. Виждав секунду, переконуючись, що хлопець дивиться на нього, і лише тоді наблизився до столика.

На столі перед хлопцем стояв акуратний білий чайник і чайна чашка.

— Марк?

— Це я.

— Семен Ярмуш, — простягнув руку чоловік.

Марк, знітившись, потиснув її.

— Добрий день.

Семен сів, почекав, доки підійде офіціантка, замовив каву без молока. Потім перевів погляд на хлопця та натягнуто всміхнувся. Марк помітив дірку між зубами відразу за правим різцем на верхній щелепі.

— Ти сказав, ніби знаєш, що відбувалося наприкінці дев’яностих. — Чоловік постійно совався, начебто вмощуючись. — Тебе ж іще на світі не було.

— Не було, — підтвердив Марк.

— Що ти хочеш?

— Так, мене тоді ще не було, але… — хвилювався хлопець, — це заплутана історія, я багато дізнався, ну, не тому, що щось вишукував, ні, просто протягом певного часу все якось так складалося. Наприклад, я навчаюсь у тій самій школі, що й ваша дочка. А ще у моєї подруги мама працює в пологовому будинку, і від неї я знаю, що ваша дружина… е-е-е… я не хочу це все розповідати, бо це займе багато часу. Я прийшов через те, що-о… думав, може, ви дещо поясните.

— Що саме?

Марк набрав у груди повітря та на видиху промовив:

— Ну, наприклад, ким була Соломія Соль.

— Фотографом.

Хлопчак чомусь іще дужче знітився.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Не озирайся і мовчи» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „76“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи