Розділ «37»

Марк кинув погляд на море:

— Я вдягнув плавки, хочу поплавати. — Потім, чомусь засоромившись, опустив очі. — Чому ти не ходила до школи?

— У понеділок сказала мамі, що погано почуваюся, весь день провалялася вдома. У вівторок це вже не канало, бо мама була вдома. Решту днів прогуляла.

— І де ти була весь тиждень?

— Тут, — мотнула вона головою в бік невеликої ніші, сформованої виступом дубового кореня. Марк зазирнув туди й побачив стосик книг. — Читала.

— Допоможеш назбирати дров для вогнища? — запропонував він.

Соня кивнула. Вона відчула щось схоже на вдячність, коли усвідомила, що хлопець не дійматиме її через прогули. Дівчина не знала, як пояснити, що кожен день у реальному світі набридав їй ще до того, як сонце видряпувалося з-поміж будинків на сході Рівного, що вона буквально втомлювалася доживати їх до кінця та вечорами іноді почувалася столітньою бабцею. Тут, біля моря, вона нічим корисним не займалася, гаяла час, купаючись і читаючи книжки, але принаймні те бридке відчуття старечої втоми не докучало.

Поки вони збирали галуззя, уламки кори й засохлі жолуді, Марк переповів усе, що дізнався за минулий тиждень: як його дід упізнав будинок на фотографії, як за допомогою «Google Maps» і застарілої бази даних стаціонарних телефонів йому вдалося з’ясувати, хто жив у будинку. На початку Соня нібито зацікавилися, але в міру розгортання розповіді спершу втратила інтерес, а потім спохмурніла.

— Навіщо ти це робиш? — запитала вона, коли Марк закінчив.

— Хочу знайти її фотку.

— Для чого?

Його брови здивовано вигнулися над окулярами. Невже не зрозуміло?

— Щоб показати тобі.

Соня промовчала. Вони понесли назбираний хмиз до пляжу.

— Знаєш, що мене зацікавило? — озвалася дівчина, коли дійшли до піску. — З усього, що ти розказав.

— Ні.

— Ота стаття в Інтернеті. Мені цікаво, коли вона з’явилася.

Марк скинув зібране гілляччя під ноги, обтер долоні об джинси й дістав із задньої кишені смартфон.

— Чекай, я зберіг її. — Він відкрив браузер і простягнув телефон Соні. — Ось.

Соня насупилася, погортала статтю, але майже відразу повернула мобілку Маркові.