Розділ «6»

Have you ever talked to someone,

And you feel you know what’s coming next?

Iron Maiden. Deja Vu, 1986[6]

Наступної п’ятниці, 4 березня, Маркові виповнилося чотирнадцять. Вітати хлопця почали ще в ліжку, розбудивши на п’ять хвилин раніше, ніж зазвичай. Поки він тер очі й сонно посміхався, Яна з Віктором вручили синові Hous’івський світшот із велетенським зображенням черепа на грудях і написом «NO REGRETS: LIVE YOUNG, DIE FAST[7]», який іще тиждень тому навідріз відмовилися купувати. Після них прийшов Арсен і подарував онукові книгу Браяна Ґріна «Структура космосу. Простір, час і текстура реальності». Книгу Марк відклав, а у світшоті того самого дня пішов до школи.

Повернувшись зі школи, Марк швидко впорався із домашнім завданням і засів за «Героїв Меча та Магії V» — п’яту частину популярної покрокової стратегії від компанії «Ubisoft». З огляду на день у календарі хлопець вважав, що має повне право просидіти до ночі за улюбленою комп’ютерною іграшкою.

Утім, склалося по-інакшому. Марк щойно вибрав фракцію (як завжди — Ліга Тіней) і ледве встиг розпочати кампанію, коли двері кімнати розчинилися та на порозі виросла худорлява постать діда.

— Знову залип у свої стрілялки? — вдавано сердито мовив Арсен.

Марк відірвався від монітора, повернув голову.

— Це не стрілялка, діду!

— А матері хто допомагати буде?

— Але…

— Піди викинь сміття.

Хлопець гукнув достатньо голосно, щоб його було чути на кухні.

— Ма-а, що це за незнайомий мужик у нашій квартирі?

Яна не відповіла, Арсен стримав посмішку.

— Не намагайся викликати підмогу.

— У мене сьогодні день народження! — в голосі проступили нотки образи.

— Марш викидати сміття!

— Ну, діду, хоча б сьогодні…