Розділ «Священна римська імперія»

Проте мирні відносини з церквою тривали недовго. У 1236 р. Фрідріх II за підтримки німецьких князів вирішив покінчити з Ломбардійським союзом. У битві під Кортенуова у 1237 р. королівські війська здобули перемогу, але змушені були відступити від м. Брешія, яке витримало облогу протягом 3 місяців. Ломбардійські міста відкрито підтримував папа Григорій IX. Конфлікт з останнім поглибився після того, як Фрідріх II призначив свого позашлюбного сина Енціо королем Сардинії, яка вважалася васалом пали. У 1239 р. Фрідріха II знову відлучили від церкви і папа закликав до непокори імператору. Фрідріх П звернувся до світських правителів християнського світу за підтримкою, переконуючи їх у тому, що папа намагається підпорядкувати собі світську владу. Імператорські війська підійшли до Рима, проте Григорій IX несподівано помер і нового папу обрали лише через півтора року.

Новий папа Іннокентій IV зайняв до імператора ще жорсткішу позицію і скликав у 1245 р. собор у Ліоні, на якому майже одноголосно знову відлучили Фрідріха II від церкви і нарекли єретиком. Активізувалася опозиція і серед світських князів, які обрали так званих антикоролів - ландграфа Тюрингії Генріха Распе і графа Вільгельма Голландського. Непокірний імператор готувався до походу на Ліон і до боротьби з князями-відступниками, проте у 1250 р. несподівано помер.

У Німеччині розпочався період князівських міжусобиць. У 1268 р. останній представник династії Гогенштауфенів Конрадін програв битву французам за Сицилію і був страчений у Неаполі. Період найбільшого піднесення Священної Римської імперії залишився позаду. У XIV ст. імператорський титул став титулом лише німецьких королів, а в наступному столітті змінилася і назва держави німецьких імператорів, яка почала називатися Священною Римською імперією німецької (германської) нації.