Примітка: ареали позначені штрихуванням і крапками
Під впливом факторів, які спричинені геологічною та кліматичною історією місцевості, вид може зникнути з придатних для нього ділянок. Якщо простір, на якому дані рослини не зустрічається, досить значний, то мова йде про розірваний ареал. В Лісостепу і Степу України поширена багаторічна трав'яниста рослин з дуже розірваним ареалом – рябчик руський (Fritillaria ruthenica), який зростає на луках, кам'янистих схилах, обривах, лісових галявинах. Розірваним ареалом, напевно, слід вважати і такий, коли між місцезнаходженнями виду відсутні ділянки, що відповідають його екологічним потребам. В першому випадку розірваність пояснюється місцевими умовами, а у другому кліматичними або геологічними особливостями. Досить часто спостерігається суцільний ареал виду з деякою кількістю далеко віддалених його місцезнаходжень. Або ареал розділений на декілька абсолютно ізольованих ділянок. В таких випадках йде мова про острівні місцезнаходження виду. Прикладом може бути чагарникова рослина західної частини лісів Полісся України (північно-східна частина Рівненської області та північно- західна Житомирської) рододендрон жовтий (Rhododendron luteum), який крім того має острівні місцезнаходження на Кавказі та Малій Азії (рис. 14. 2).
Рис. 14.2. Частина ареалу рододендрона жовтою
(за Г. Вальтером, 1982)
Розміри і форми ареалів різноманітними. У випадку, коли вид розселяється на більшій частині суші або частині різних континентів (не менше їх третини), ареал називається космополітичним. Але по- справжньому космополітичних видів, розселених по всій поверхні Землі, серед вищих рослин не існує. Адже рослини арктичної зони не зустрічаються у тропіках, а ті що зростають Ьоблизу екватору – у помірній та арктичній зонах. Наприклад, ареал анемони дібровної (Anemone nemorosa), поширеного виду лісів Полісся і Лісостепу України, досить великий (рис. 14. 3). Цей вид зростає у Північній Америці, Європі та Азії. Але ареал анемони дібровної на кожному континенті менше його третини, тому вважати його космополітичним можна лише умовно.
В той же час, деяким видам властиве поширення у різних широтних поясах. Так, водна рослина рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus) поширений у північній півкулі від Арктики до субтропіків, а також в деяких тропічних областях та на площах південної півкулі. Очерет звичайний (Phragmites australis) зростає від площ поблизу полярного кола і до околиць тропічної зони. Добре відома папороть орляк звичайний (Pteridium aquilinum), зустрічається на півночі лісової зони Росії, у лісах України та в деяких тропічних країнах і у субтропіках південної півкулі. У гірських районах Центральної Африки та у субтропіках південно-західної Австралії цей вид створює зарості, схожі на ті, що спостерігаються на півночі.
Рис. 14.3. Поширення анемони дібровної
(за Г. Вальтером, 1982)
У протилежність поширеним, існують види, які мають досить локалізовані місцезростання. Географічна ізоляція може проявлятися як у формі абсолютної просторової ізоляції окремих частин суші, так і у вигляді ізоляції частин єдиної суші площами, непридатними для зростання. У таких випадках мова може йти про ендемічний, реліктовий та стрічковий ареали.
Ареал ендемічний – це дуже невелика, обмежена територія поширення виду.
Ареал реліктовий – обмежена територія виду, який є реліктовим (зберігся з минулих часів).
Ендемічні ареали формують види, що утворились у недалекому минулому (неендемічні) і не набули достатньо широкого розселення, а реліктові – види, що з тих чи інших причин почали зникати (палеоендемічні). Останні рослини називаються реліктовими. Прикладом виду, що має ендемічний ареал, може бути сосна піцундська (Pinus pityusa), яка зростає в Грузії на мисі Піцунда. Класичним прикладом рослини з реліктовим ареалом є гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba), що в дикій природі зростає лише у Західному Китаї і є реліктом мезозойської ери.
Ареал стрічковий – це ареал виду, який витягнутий у вигляді стрічки вздовж якогось природного утворення або кордонів.
Начастіше стрічковий ареал мають види, що зростають на берегах річок, або вздовж давніх русел (тополя чорна або осокір, верба біла, вільха чорна).
Основна маса видів, не зважаючи на численні приклади дуже широкого і дуже обмеженого поширення, має компактні і не дуже великі за площею ареали. Розміри ареалів, у першу чергу, обумовлені наявністю територій, які за своїми екологічними умовами відповідають потребам рослин. Вони також залежать, у значній мірі, від можливостей рослин пристосовуватись до різних змін екологічних умов. Більш пластичні види мають кращі шанси до збільшення свого ареалу. При наявності сприятливих умов на сусідніх або віддалених ділянках суші велике значення для розширення ареалу має здатність поширення діаспор рослин за допомогою вітру, води чи тварин. Безумовно, перевагу мають ті види, які мають легке насіння, насіння яких переноситься тваринами, насіння яке довго зберігає схожість тощо.
При порівнянні ареалів різних рослин, в першу чергу, вбачається їх залежність від умов існування. Але існує багато прикладів, коли поширення рослин не можна пояснити відмінностями в екологічних умовах. Скажімо, інтенсивне розмноження інтродуцентів свідчить про те, що не умови зростання були причиною їх відсутності на даній території. Причина криється у тому, що рослини мають різне географічне походження. Ареал кожного виду має свою історії, яка пов'язана з історією самого виду. Початкове формування ареалу виду є географічною стороною процесу видоутворення. Воно відбувалося на певному просторі, що був заселений предком сучасного виду. Площа, на якій відбувалось утворення виду, є його первинним ареалом. У ході подальшого існування виду площі його поширення змінювались – розширювалися або, навпаки, зменшувались внаслідок вимирання. Тому сучасні ареали рослин – це географічне та історичне явище.
Вчення про флору
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ“ на сторінці 2. Приємного читання.
