Мінливість фітоценозу

Фітоекологія з основами лісівництва
Фенологічні датиДати (число, місяць, рік)
середнєнайранішенайпізніше
Початок цвітіння1 травня20 червня(1970)10 травня (1980)
Масове цвітіння10 травня25 квітня (1973)20 травня (1974)
Початок дозрівання ягід21 червня4 червня (1967, 1977)2 липня (1965, 1974, 1980)
Масове дозрівання ягід29 червня11 червня (1972)10 липня (1980)

Такі зміни, наприклад, відбуваються у заплавах великих річок. В період підйому води на заплавних луках р. Волги (поблизу м. Ахтуби) з'являються види роду рдесник (Potamogeton) та інші водні рослини. Через певний час, після поступового зниження води ці види змінюються на прибережні – частуху (Alisma), стрілолист (Sagittaria) та інші. Коли ж вода сходить повністю і зостається тільки у понижених місцях, на ґрунті починають розвиватися лучні злаки та дводольні рослини. Тут, у межах одного фітоценозу, змінюють один одного рослини дуже несхожі за своїми екологічними потребами. В інших місцях вони зростають в різних асоціаціях – водних, прибережних, лучних.

Зміну фаз сезонного стану рослин, що утворюють фітоценоз, дуже часто відображають за допомогою так званих фенологічних спектрів. При складанні фенологічного спектру на горизонтальній осі відкладають місяці року або декади. На горизонталях розміщують, за допомогою певних знаків, фази сезонного стану рослин, які змінюють одна одну (рис. 12. 17). Для позначення фенологічних фаз використовують позначки з літер або символи.

Таблиця 12. 2

Строки проходження фенологічних фаз чорницею у різних районах Європейської частини СРСР

(за О. Ф. Черкасовым, 1978)

Пункт спостережень (автор)Фенологічні дати (число, місяць)
початок цвітіннямасове цвітінняпочаток дозрівання ягідмасове дозрівання ягід
Карелія (Т. В. Білоногова)14-27 травня---
Карелія · (Т. Г. Воронова)31 травня – 2 червня1 червняпочаток 3 декади липня29 липня
Кострома (А. Ф. Черкасов)12 травня19 травня3 липня7 липня
Окський заповідник (В. Ф. Самарина)14 травня---
Білорусь (І. Д. Юркевич, Д. С. Голод, Е. П. Ярошевич)2-17 травня4-23 травня8 червня – 10 липня27 червня – 1 серпня
Білорусь (Г. С. Снєгірьов, E. С. Раптунович, О.І. Хвесько)2-20 травня10-24 травня20-30 червня1 – 8 липня
Мордовський держзаповідник (Л. В. Долматов)12-20 травня10-23 травня28 червня – 8 липня3-12 липня
Свердловська область (З. Г. Щеннікова)--13 червня – 8 липня-
Державний центрально- лісовий заповідник (С. Я. Тюлін)-12-20 травня-15-25 липня

Схема змін фенологічних часів року із збільшенням висоти у горах

Рис. 12.16. Схема змін фенологічних часів року із збільшенням висоти у горах

(за А. Г Вороновим, 1973)

1 – початок весни3 – розпал весни5 – друга половина літа7 – осінь
2 – весна4 – перша половина літа6 – рання осінь8 – пізня осінь

Зміна сезонних фаз пояснюється різним відношенням рослин на певних стадіях свого розвитку до деяких факторів зовнішнього середовища. Відомо, що розпускання бруньок у багатьох видів помірної зони проходить при низьких температурах, а розпускання квітів – при більш високих. Завдяки цьому, рослини, які входять до складу фітоценозу, проходять певну стадію свого розвитку при досягненні фактором середовища певного значення.

Якщо зміна рослин з дуже різною екологічною вибагливістю проходить не протягом одного сезону, а в різні роки, то необхідно говорити не про різні аспекти одного фітоценозу, а про зміни одного фітоценозу іншим.

Таке явище спостерігається у котловинах озер, які періодично пересихають, наприклад, у Західному Сибіру та Північному Казахстані. Озера висихають і зостаються сухими 5-6 років, потім наповнюються водою і знаходяться у такому стані декілька років, потім цикл повторюється. Після висихання озера поверхня його дна вкривається сухопутною рослинністю, а в період наповнення водою із зачатків (насіння, підземних коренів) з'являються водні рослини. Цей приклад свідчить про те, що сезонні зміни в одному фітоценозі і зміна одного угруповання іншим не завжди легко відрізнити між собою.

Фенологічний спектр

Рис. 12.17. Фенологічний спектр

А- вегетативний стан1- півники карликові
Б- бутони2- костриця таврійська
В- цвітіння3- будяк гачкуватий
Г- достигання плодів4- солонечник пухнастий
Д- утворення насіння5- полин австрійський
Е- відмирання

На основі даних про настання різних фенологічних дат та умов, при яких це відбувається, розроблені методи прогнозування термінів настання конкретної фенологічної фази. Найбільш простим методом є використання середніх (із багаторічних) термінів міжфазних періодів (табл, 12.3). Більш складним є метод, який оснований на використанні сум ефективних температур, які відмічаються при настанні певної фази розвитку рослини (табл. 12. 4).

Ефективна температура – різниця між середньодобовою температурою повітря в період вегетації і температурою, при якій починається та чи інша фаза розвитку рослин (відновлюється ріст рослин, відбувається проростання висіяного в полі насіння тощо).

Таблиця 12. З

Середня тривалість періодів між фенологічними датами для ягідних видів в лісах Полісся України

ВидТривалість між фазових періодів, дні
1-21-31 -42-32-43-4
Чорниця7465339468
Буяхи8445336459
Брусниця118397728614
Журавлина болотна107298628826

Примітка:

• 1 – початок цвітіння 3 – початок дозрівання ягід

• 2 – масове цвітіння 4 – масове дозрівання ягід

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мінливість фітоценозу“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу
  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА