| середнє | найраніше | найпізніше | |
| Початок цвітіння | 1 травня | 20 червня(1970) | 10 травня (1980) |
| Масове цвітіння | 10 травня | 25 квітня (1973) | 20 травня (1974) |
| Початок дозрівання ягід | 21 червня | 4 червня (1967, 1977) | 2 липня (1965, 1974, 1980) |
| Масове дозрівання ягід | 29 червня | 11 червня (1972) | 10 липня (1980) |
Такі зміни, наприклад, відбуваються у заплавах великих річок. В період підйому води на заплавних луках р. Волги (поблизу м. Ахтуби) з'являються види роду рдесник (Potamogeton) та інші водні рослини. Через певний час, після поступового зниження води ці види змінюються на прибережні – частуху (Alisma), стрілолист (Sagittaria) та інші. Коли ж вода сходить повністю і зостається тільки у понижених місцях, на ґрунті починають розвиватися лучні злаки та дводольні рослини. Тут, у межах одного фітоценозу, змінюють один одного рослини дуже несхожі за своїми екологічними потребами. В інших місцях вони зростають в різних асоціаціях – водних, прибережних, лучних.
Зміну фаз сезонного стану рослин, що утворюють фітоценоз, дуже часто відображають за допомогою так званих фенологічних спектрів. При складанні фенологічного спектру на горизонтальній осі відкладають місяці року або декади. На горизонталях розміщують, за допомогою певних знаків, фази сезонного стану рослин, які змінюють одна одну (рис. 12. 17). Для позначення фенологічних фаз використовують позначки з літер або символи.
Таблиця 12. 2
Строки проходження фенологічних фаз чорницею у різних районах Європейської частини СРСР
(за О. Ф. Черкасовым, 1978)
| початок цвітіння | масове цвітіння | початок дозрівання ягід | масове дозрівання ягід | |
| Карелія (Т. В. Білоногова) | 14-27 травня | - | - | - |
| Карелія · (Т. Г. Воронова) | 31 травня – 2 червня | 1 червня | початок 3 декади липня | 29 липня |
| Кострома (А. Ф. Черкасов) | 12 травня | 19 травня | 3 липня | 7 липня |
| Окський заповідник (В. Ф. Самарина) | 14 травня | - | - | - |
| Білорусь (І. Д. Юркевич, Д. С. Голод, Е. П. Ярошевич) | 2-17 травня | 4-23 травня | 8 червня – 10 липня | 27 червня – 1 серпня |
| Білорусь (Г. С. Снєгірьов, E. С. Раптунович, О.І. Хвесько) | 2-20 травня | 10-24 травня | 20-30 червня | 1 – 8 липня |
| Мордовський держзаповідник (Л. В. Долматов) | 12-20 травня | 10-23 травня | 28 червня – 8 липня | 3-12 липня |
| Свердловська область (З. Г. Щеннікова) | - | - | 13 червня – 8 липня | - |
| Державний центрально- лісовий заповідник (С. Я. Тюлін) | - | 12-20 травня | - | 15-25 липня |
Рис. 12.16. Схема змін фенологічних часів року із збільшенням висоти у горах
(за А. Г Вороновим, 1973)
| 1 – початок весни | 3 – розпал весни | 5 – друга половина літа | 7 – осінь |
| 2 – весна | 4 – перша половина літа | 6 – рання осінь | 8 – пізня осінь |
Зміна сезонних фаз пояснюється різним відношенням рослин на певних стадіях свого розвитку до деяких факторів зовнішнього середовища. Відомо, що розпускання бруньок у багатьох видів помірної зони проходить при низьких температурах, а розпускання квітів – при більш високих. Завдяки цьому, рослини, які входять до складу фітоценозу, проходять певну стадію свого розвитку при досягненні фактором середовища певного значення.
Якщо зміна рослин з дуже різною екологічною вибагливістю проходить не протягом одного сезону, а в різні роки, то необхідно говорити не про різні аспекти одного фітоценозу, а про зміни одного фітоценозу іншим.
Таке явище спостерігається у котловинах озер, які періодично пересихають, наприклад, у Західному Сибіру та Північному Казахстані. Озера висихають і зостаються сухими 5-6 років, потім наповнюються водою і знаходяться у такому стані декілька років, потім цикл повторюється. Після висихання озера поверхня його дна вкривається сухопутною рослинністю, а в період наповнення водою із зачатків (насіння, підземних коренів) з'являються водні рослини. Цей приклад свідчить про те, що сезонні зміни в одному фітоценозі і зміна одного угруповання іншим не завжди легко відрізнити між собою.
Рис. 12.17. Фенологічний спектр
| А | - вегетативний стан | 1 | - півники карликові |
| Б | - бутони | 2 | - костриця таврійська |
| В | - цвітіння | 3 | - будяк гачкуватий |
| Г | - достигання плодів | 4 | - солонечник пухнастий |
| Д | - утворення насіння | 5 | - полин австрійський |
| Е | - відмирання |
На основі даних про настання різних фенологічних дат та умов, при яких це відбувається, розроблені методи прогнозування термінів настання конкретної фенологічної фази. Найбільш простим методом є використання середніх (із багаторічних) термінів міжфазних періодів (табл, 12.3). Більш складним є метод, який оснований на використанні сум ефективних температур, які відмічаються при настанні певної фази розвитку рослини (табл. 12. 4).
Ефективна температура – різниця між середньодобовою температурою повітря в період вегетації і температурою, при якій починається та чи інша фаза розвитку рослин (відновлюється ріст рослин, відбувається проростання висіяного в полі насіння тощо).
Таблиця 12. З
Середня тривалість періодів між фенологічними датами для ягідних видів в лісах Полісся України
| 1-2 | 1-3 | 1 -4 | 2-3 | 2-4 | 3-4 | |
| Чорниця | 7 | 46 | 53 | 39 | 46 | 8 |
| Буяхи | 8 | 44 | 53 | 36 | 45 | 9 |
| Брусниця | 11 | 83 | 97 | 72 | 86 | 14 |
| Журавлина болотна | 10 | 72 | 98 | 62 | 88 | 26 |
Примітка:
• 1 – початок цвітіння 3 – початок дозрівання ягід
• 2 – масове цвітіння 4 – масове дозрівання ягід
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мінливість фітоценозу“ на сторінці 2. Приємного читання.
