Флористичний склад фітоценозів

Фітоекологія з основами лісівництва

Дане групування за господарською ознакою важливе для освоєння степових фітоценозів.

Види, які входять до складу фітоценозу і мають схожі ареали, об'єднуються у групи, що відображають географічні елементи флори.

У фітоценозі може бути елемент степової флори Європи – понтичний, європейських широколистяних лісів – неморальний, темнохвойних лісів – бореальний. Подібний аналіз флори дозволяє краще зрозуміти походження та розвиток фітоценозів.

Для розуміння будови та сутності фітоценозу необхідні знати кількісну участь видів у фітоценозі.

Домінантний вид – це вид, який представлений в угрупованні значною кількістю екземплярів.

Ассектатори – це види, які не є домінантними, чисельність яких у фітоценозі незначна.

Домінантні види виступають, зазвичай, як елементи фітоценозу, що формують середовище, особливо коли вони є сильними едифікаторами. Домінанти та ассектатори часто мають різну вибагливість до тих чи інших екологічних умов але, в той же час, зростають на одній і тій же площі. Так, під першим ярусом деревних порід зростають інші, тіньовитривалі деревні породи, під наметом яких знайшли своє місце ще більш тіньовитривалі рослини (рис. 12.4). Домінантні види можуть знаходитися на всіх рослинних ярусах. Так, у чотирьохярусному лісі (сосна звичайна – крушина ламка – чорниця – зелені мохи) є чотири домінанти, які панують у відповідному ярусі. Кількісна участь виду у фітоценозі визначає як його роль, так і ступінь впливу на інші живі організми та на неживу природу.

Схема розташування видів у фітоценозі, які відрізняються за вибагливістю до умов середовища

Рис. 12.4. Схема розташування видів у фітоценозі, які відрізняються за вибагливістю до умов середовища

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Флористичний склад фітоценозів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів
  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА