В Україні значні території зайняті різноманітними болотами (табл. 10.7). На Поліссі, де знаходяться основні площі боліт і перезволожених земель, загальна площа меліоративного фонду складає майже 4,6 млн. га, з яких освоєно менше 2 млн. га. В регіоні переважають відкриті, безлісі болота, переважно низинні. На долинних та дуже обводнених заплавних болотах поширені трав'яні купинясто-осокові та кореневищно-осокові ценози, а на менш обводнених улоговинних болотах – трав'яно-мохові та осоково- гіпнові. Евтрофні угруповання боліт Полісся після осушення поступово трансформуються у торф'янисті луки, що входять до пухнастоберезово-соснових і пухівково-сфагнових асоціацій.
Таблиця 10.7
Розподіл боліт за типами лісо-болотних ценозів
(за І. М. Григорою, Є. О Воробйовим, В. А. Соломахою, 2005)
| Волинська | Соснові | 38304 | 21140 | 63 | 608 |
| Вільхові | 30811 | 25074 | 35 | 122 | |
| Березові | 6406 | 4941 | 13 | 492 | |
| Рівненська | Соснові | 139309 | 91568 | 155 | 898 |
| Вільхові | 43242 | 28109 | 87 | 498 | |
| Березові | 10206 | 6886 | 54 | 67 | |
| Житомирська | Соснові | 56520 | 32344 | 293 | 192 |
| Вільхові | 18083 | 10267 | 91 | 118 | |
| Березові | 15021 | 9720 | 79 | 190 | |
| Київська | Соснові | 1976 | 1519 | 15 | 131 |
| Вільхові | 4914 | 3230 | 27 | 182 | |
| Березові | 563 | 365 | 10 | 56 | |
| Чернігівська | Соснові | 2072 | 1354 | 15 | 138 |
| Вільхові | 17435 | 11280 | 38 | 458 | |
| Березові | 24953 | 16556 | 38 | 74 | |
| Сумська | Соснові | 1249 | 1034 | 3 | 416 |
| Вільхові | 18299 | 14017 | 36 | 508 | |
| Березові | 2360 | 1732 | 9 | 47 |
Внаслідок масштабних меліоративних робіт, проведених у 60 – 70- ті роках XX століття, а також, можливо, завдяки збільшенню сухості клімату, на території осушених боліт Полісся України відмічається поява рослин, які менш вибагливі до вологості грунту, тобто спостерігається мезофітизація рослинності. Це виражається у збільшенні в складі рослинного покриву злаково-осоково-гіпнових, злаково-осокових і різнотравно-осокових ценозів. У структурі болотної рослинності зменшилась кількість осоково-сфагнових, очеретяно-сфагнових, пухівково-осоково-сфагнових, молінієво- сфагнових і куничниково-осоково-сфагнових мезотрофних угрупувань. На таких ділянках у дуже невеликих кількостях представлені безлісі пухівково-сфагнові, шейхцерієво-сфагнові, пухівкові та сфагнові оліготрофні ценози. Таким чином, поступові зміни життєвого простору та кількості домінантних видів, які відбуваються під впливом осушення, призводять до порушення зв'язків між мікроасоціаціями, до формування нових фітоценотичних співвідношень і мікроугруповань, що відповідають зміненим екологічним умовам.
Забруднення довкілля
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив на фітоценози осушення земель“ на сторінці 2. Приємного читання.
