Розділ 4

— Але я все одно невдоволений. — Ґабріел нахилився до неї. — Ось послухай. Виходить, мій батько надіслав листа людям у Новій Гармонії. Ти справді не знаєш, звідки прийшов лист?

— Я вже розповідала тобі про програму «Хижак». Уряд регулярно стежить за електронною поштою. Мартін ніколи б не відправив життєво важливої інформації через Інтернет.

— А звідки мені знати, що ти кажеш правду?

— Ти — Мандрівник, Ґабріеле. Ти можеш глянути на моє обличчя й пересвідчитися, що я не брешу.

— Я гадав, що мені не треба цього робити. Тільки не з тобою. — Ґабріел підвівся з дивана й пішов до свого ліжка. Але заснути було важко. Він знав, що Майя піклується про нього, проте, здавалося, вона ніяк не могла збагнути, як сильно хотів він знайти свого батька. Тільки батько міг розповісти, що йому робити тепер, коли він дізнався про свій статус Мандрівника. Ґабріел відчував, що з ним відбуваються зміни, він стає іншою особистістю, але не розумів — чому.

Коли він нарешті заснув, йому наснився батько. Він простував нью-йоркською вулицею. Ґабріел закричав і побіг за ним, однак батько був надто далеко й не почув. Метью Корріґан завернув за ріг, а коли Ґабріел добіг до рогу, батька вже ніде не було видно.

Ґабріелові снилося, що він стоїть під вуличним ліхтарем на чорному, блискучому від дощу тротуарі. Озирнувшись, він побачив камеру спостереження, змонтовану на покрівлі будинку. На ліхтарному стовпі була ще одна камера, а в різних точках вулиці — ще півдюжини. Саме тоді він збагнув, що Майкл теж стежить за ним, але його брат мав велику перевагу: і камери, і сканери, і решту пристроїв Великої машини. Це було як перегони — жахливе й виснажливе змагання, в якому Ґабріел був приречений на поразку.