Розділ 22

— Нарада незабаром почнеться, — сповістив голос. — Будь ласка, увійдіть у блакитні двері та пройдіть до кінця коридору.

Бун неквапом підвівся, намагаючись не показувати свого роздратування.

— Усього вам найкращого, — мовив він, звертаючись до гучномовця.

Щойно давачі зареєстрували його тіло, блакитні двері нечутно засунулися в стіну. Він пройшов коридором до дверей з нержавіючої сталі, на яких не було видно ні ручки, ні виступу. Коли ці двері теж ковзнули і сховалися в стіну, Бун увійшов до конференц-зали з величезними вікнами, з яких відкривався краєвид Мангеттену. За довгастим чорним столом сиділи двоє членів виконкому Братів: доктор Андерс Єнсен та місіс Брюстер — англійка, котра лобіювала в Берліні запуск програми «Двійник».

— Добрий день, Натане, — місіс Брюстер поводилася так, наче він був слугою, якого вона покликала до свого помешкання в Кенсінґтоні. — Гадаю, ти знаєш містера Єнсена з Данії.

Бун кивнув Єнсену.

— Ми зустрічалися торік у Європі.

Третім присутнім був Майкл Корріґан. Він стояв перед вікном, вдивляючись у міський краєвид. Кілька місяців тому Бун захопив Майкла в Лос-Анджелесі й доправив його до Східного узбережжя. Він запам’ятав його переляканим та зніченим. Однак за цей час відбулося перетворення. Мандрівник наче випромінював упевненість у собі й авторитет.

— Цю нараду скликав я, — почав Майкл. — Дякую, що змогли прибути так швидко.

— Майкл тепер на нашому боці, — сказала місіс Брюстер. — Він цілком підтримує нашу нову мету.

«Але ж він — Мандрівник, — подумав Бун. — Тисячі років ми вбивали таких, як він». Йому кортіло вхопити місіс Брюстер і трусонути її так, щоб вона отямилася, бо, на його думку, ця жінка влаштувала пожежу у власному домі. «Чому ви так чините? Невже не усвідомлюєте небезпеки?»

— А яка наша нова мета? — натомість спитав Бун. — Брати робили й роблять усе можливе, щоб започаткувати Паноптикон. Хіба за останні кілька тижнів щось змінилося?

— Мета залишилася тією ж самою, але тепер вона стала реальнішою, — відповів Майкл. — Якщо програма «Двійник» спрацює в Берліні, ми зможемо поширити її на Європу та Північну Америку.

— Цим займається комп’ютерний центр, — сказав Бун. — Я ж дбаю про те, щоб охороняти Братів від ворогів.

— І у вас це виходить не надто добре, — утрутився в розмову доктор Єнсен. — Наш вестчестерський дослідницький центр зазнав нападу й ледь не був знищений, завершення робіт над квантовим комп’ютером довелося відкласти, а вчора ввечері Голліс Вілсон напав на наших людей в одному з мангеттенських танцювальних клубів.

— Ми зазнали втрат серед наших контрактників, — додала місіс Брюстер. — А найгіршим є те, що Голлісові Вілсону вдалося втекти.

— Мені треба розширити штат.

— Ґабріел та його друзі наразі не становлять найбільшої загрози, — сказав Майкл. — Вам слід зосередитися на пошуках мого батька.

Бун завагався, а потім обережно мовив:

— Останнім часом я діставав різні вказівки з різноманітних джерел.