РОЗДІЛ 43

Таві подивився на ноги Олдріка і на косу рису на камені, залишену ударом раба.

Олдрік теж подивився на свої ноги, і його обличчя стало білим.

Дві косі риси на каменях з'єдналися тріщиною, що розширювалася і тріщала. Олдрік спробував стрибнути, але камінь під його ногами подався, як гнила дошка, і з виттям Олдрік з своїм мечем і сотнями фунтів каменю полетів вниз.

Кульгавий на секунду заплющив очі, а потім подивився на Таві.

Хлопчик дивився на нього.

— Як ти здогадався?

Кульгавий знизав плечима.

— Олдрік завжди думав прямолінійно. Тому я намагався бути хитрішим.

Таві побачив рух за спиною Фода і закричав:

— Позаду! Бережись!

Раб підхопився, але ще раніше Фіделіас, тримаючи канат, яким вони хотіли злізти зі стіни, накинув петлю на голову Фода. Фіделіас потягнув мотузку, і петля затягнулася. Потім чоловік вперся і потягнув за мотузку.

Кульгавий боровся, але не встиг за щось зачепитися, коли Фіделіас штовхнув його і відпустив мотузку, Фод полетів вниз і зник з очей. Кінець мотузки був прив'язаний до одного з зубців і натягнувся з раптовим, ляскаючим звуком.

— Ні, - видихнув Таві.

Фіделіас повернувся до нього.

— Ні! — Хлопець підвівся на ноги і кинувся до чоловіка на стіні. Він стрибнув на Фіделіаса, витягуючи ніж.

Фіделіас схопив Таві за сорочку, і без особливого зусилля крутанув і кинув на кам'яний зубець. Таві відчув удар по спині, який відібрав у нього дихання і перетворив стійкий біль пораненої руки у бурхливий вогонь.

Він слабо скрикнув, намагаючись відповзти від Фіделіаса, але через декілька дюймів відчув пустоту під руками. Він подивився вниз, твердий камінь стіни закінчувався, а внизу марати і звірі воювали в дикому хаосі, вбиваючи один одного.

Він повернувся до Фіделіаса, стискаючи кинджал.

— Віддай мені ніж, — сказав Фіделіас, його голос був тихим, а очі мертво-холодними. — Дай мені ніж, або я тебе вб'ю.

— Ні, - скрикнув Таві.