РОЗДІЛ 43

— Він не твій.

— Відай мені кинджал, Амара.

У відповідь Амара піднялася і витягнула меч. Вона витягнула кинджал з пояса і кинула його на камені за нею.

— Візьми його, якщо зможеш. Я здивована, що ти не вбив нас всіх, поки мав шанс.

— У мене закінчилися стріли, — сказав чоловік. — Олдрік. Убий їх.

Мечник вихопив лезо і не поспішаючи пішов до них по стіні.

Амара облизала її губи, і опустила свій меч нижче, ближче до стегна. Таві побачив, як тремтіла її рука.

Поруч з ним він почув, як рикнув його дядько. Бернард схопився на ремінці щита і звільнився від нього. Потім він вручив щита Таві і сказав:

— Потримай, — і підвівся, взявши свою дворучну сокиру і рушив вперед, щоб стати біля Амари.

Таві завмер.

Олдрік зупинився за декілька кроків, і тепер стояв абсолютно нерухомо.

Бернард знизав плечима, а потім крикнув і пішов вперед, а його сокира описала дугу, цілячи в голову мечника. Олдрік відстрибнув, і сокира врізалася в камені одного з зубців, вибивши іскри та кілька камінців. Бернард зробив поворот, скориставшись імпульсом, і повів сокиру вверх-вниз, щоб розділити тіло мечника на два.

Олдрік чекав до останньої секунди, не рухаючись, а потім ледь перемістився. Він повернувся вбік, виводячи тіло з-під гострого леза сокири, так що вона пролетіла повз його груди на відстані волоска.

Після того він підняв меч. Вістря занурилося у бік Бернарда, трохи вище пояса. Бернард застиг, його очі розширилися. Він видав короткий, жорсткий стогін, і його пальці розімкнулися на ручці сокири, яка впала на камені з дзвоном.

Таві жахнувся. Олдрік витягнув лезо з тіла Бернарда, а потім небало штовхнув його вниз, у хаос подвір'я.

— Дядьку! — закричав Таві.

Амара смикнула рукою, ніби підтримуючи Бернарда, коли він падав.

— Бернард!

Кульгавий скрикнув, кинув свій щит, і побіг до Таві, незграбно охопивши його і притиснувшись до хлопчика всім тілом.

Олдрік нахилив зброю, і краплі крові, крові його дядька, упали на камені проходу.