Розділ «14.5. Страхові резерви»

1) при визначенні резерву незароблених премій необхідно враховувати, що міра ризику нерівномірно розташовується протягом дії договору страхування (внаслідок сезонності), тому в кожний конкретний момент часу необхідно співвідносити розмір резерву з вартістю зобов'язань компанії;

2) при визначенні заявлених, але не врегульованих збитків, слід враховувати такі чинники, як інфляція в період врегулювання позовів, інвестиційний дохід за цей період, неадекватність вимог у момент їх подання реальній вартості збитку;

3) при визначенні резерву збитків, які виникли, але не заявлені, необхідно спрогнозувати суму зобов'язань компанії, які вже виникли, але про них ще не відомо;

4) при розрахунку резерву катастроф слід оцінити наслідки катастрофічних подій, що можуть виникнути в майбутньому та можуть суттєво збільшити зобов'язання страхової компанії за окремими групами договорів;

5) при визначенні резерву коливань збитковості слід точно визначити багатократне збільшення чи зменшення виплат у межах страхового портфеля, яке могло бути викликане цілою низкою факторів різного характеру.

Цілком очевидно, що всі ці завдання неможливо вирішити за допомогою методів фінансово-математичного аналізу. Для визначення можливості використання коштів страхових фондів в інвестиційному процесі слід детально вивчити чинний порядок формування страхових резервів.

У процесі наближення страхового ринку України до цивілізованих форм функціонування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг було прийнято розпорядження "Про затвердження Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя" від 17 грудня 2004 р. №3104, яке зобов'язувало всіх суб'єктів страхового ринку перейти від попередньо використовуваних нормативних методів утворення страхових резервів до оцінки можливості виконання взятих зобов'язань на основі розрахунку технічних резервів.

Мета розрахунку технічних резервів полягає у виконанні основного принципу ведення бухгалтерського обліку та визначення фінансових результатів: віднесення доходів (страхових премій) до того періоду, протягом якого вони зароблені, а облік витрат (страхових виплат та відшкодувань) здійснювати у тому періоді, коли вони виникли. Чим точніші методи, які використовуються при обчисленні таких зобов'язань, тим більшою мірою технічні резерви дають змогу страховику забезпечити взяті зобов'язання.

Величина технічних резервів визначається шляхом оцінки у грошовій формі фінансових зобов'язань страховика з майбутніх страхових виплат.

Правильне формування страхових резервів, поряд з іншими не менш важливими функціями страхової організації, такими як інвестування страхових резервів, перестрахування, є основою фінансової стійкості страховиків. Розглядаючи цю проблему, необхідно спиратися на законодавчу та нормативну базу, що регламентує страхову діяльність в Україні. Так, страхові резерви формуються за рахунок отриманих страхових внесків у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про страхування" та органом у справах нагляду за страховою діяльністю - Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг.

Необхідність формування страхових резервів зумовлена часовим розривом між отриманням страхової премії та її використанням на виплату страхових відшкодувань. Оскільки страхова премія за договорами страхування надходить раніше, ніж відбуваються страхові події і здійснюються страхові виплати за цими договорами, виникає нагальна потреба створювати певний резерв страхового фонду.

Необхідна умова функціонування страхової компанії - достатня величина страхового фонду в будь-який момент часу. Для цього необхідно, щоб за фіксований інтервал часу (квартал, рік) обсяг зібраних страхових премій гарантовано перевищував чи принаймні компенсував розмір здійснюваних виплат страхових відшкодувань страхувальникам.

У такому випадку, перед тим, як більш детально зупинитися на самій методиці формування резервів, слід певним чином пояснити сутність технічних резервів страхової компанії. Нині у страховій економічній літературі домінує уявлення, що технічні резерви - це сукупність прийомів та методів, за допомогою яких страховик може визначити обсяг відповідальності за чинними на момент оцінки договорами, або розмір технічних резервів відображає невиконані зобов'язання за договорами страхування станом на дату складання звіту. На нашу думку, сукупний обсяг відповідальності за чинними договорами страхування подається як сукупна страхова сума за всіма договорами на звітну дату. Невиконані зобов'язання характеризує залишкова страхова сума за цими договорами, яка може бути розрахована як різниця між сукупною страховою сумою та розміром здійснених страхових виплат за зазначеними договорами страхування.

Таким чином, технічні резерви - це оцінка очікуваних у майбутньому сум виплат за договорами, що діють на момент оцінки, з урахуванням строку, який залишився до закінчення їх дії. З урахуванням наведеної вище класифікації страхових резервів можна дати таке визначення технічних резервів, яке найбільш повно відображає сутність та призначення страхових резервів: страхові резерви - це грошова оцінка очікуваних у майбутньому сум виплат за чинними на момент оцінки договорами страхування, іншими, ніж страхування життя.

Страховий фонд формується за рахунок тієї частини страхової премії, яка покриває реальну вартість страхових виплат, внутрішні адміністративні витрати, витрати, пов'язані з забезпеченням діяльності страхової компанії, або так званої базової страхової премії.

Базова страхова премія - страхова брутто-премія, яка надійшла у звітному періоді за договорами страхування (перестрахування) за мінусом нарахованої та фактично сплаченої комісійної винагороди за аквізицію договору страхування та суми кошти*, що спрямовуються на формування резерву попереджувальних заходів. При цьому фактично отриманою брутто-премією вважається сума грошових коштів, що сплачена страхувальником згідно з договором страхування чи на підставі закону та надійшла на розрахунковий рахунок страховика.

Базова страхова премія є основним джерелом формування технічних резервів, необхідних для забезпечення страхових виплат за страховими подіями, що вже відбулися чи ймовірно стануться в майбутньому. Відповідно, технічні резерви поділяються на резерви збитків та резерви премій.

Резерви збитків включають резерв заявлених, але не врегулюваних збитків, та резерв збитків, що відбулися, але не заявлені.

Резерви премій складаються з резерву незароблених премій, резерву коливань збитковості та резерву катастроф.

Резерв незароблених премій обчислюється виходячи з припущення про рівномірний розподіл ризику протягом строку дії договорів страхування та за ситуації, коли страхові премії, що надійшли у звітному періоді за договорами страхування, стосуються строку дії договорів страхування, що припадають на наступний звітний період, тобто це резерв премій, призначений для виплат страхового відшкодування в майбутні звітні періоди.