Розділ 33. СТРАХУВАННЯ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГОВЕЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

o вантажі на борту застрахованого судна та інших суден (у разі зіткнення), так само як і вантажі, що навантажуються (розвантажуються) чи готуються до навантаження (розвантаження) на борт;

o особисті речі членів команди, пасажирів та інших осіб;

o будь-які інші об'єкти на воді, суходолі чи в повітрі - причали, крани, бурові установки, засоби навігаційної безпеки.

3. Навколишнє середовище. За законодавством різних країн відповідальність може бути покладена на судновласника внаслідок забруднення довкілля різноманітними речовинами - від нафти й нафтопродуктів до сіна й соломи.

Претензії можуть стосуватися:

o витрат з очищення довкілля - збирання забруднювачів із поверхні води чи суходолу, очищення й миття постраждалих рослин і тварин;

o непрямих збитків - недоотримання доходу власниками прибережних ресторанів і рибних ферм.

4. Компетентні органи* До них належать портові адміністрації, митниця, карантинні органи тощо. Види зобов'язань:

o вилучення уламків судна - такі операції бувають дорожчими, ніж саме судно;

o різноманітні штрафи: за порушення митного та імміграційного законодавства, забруднення навколишнього середовища, невідповідність описів вантажів у різних супровідних документах;

o накладання на судна карантину.

б. Особливі види договорів: рятувальні, на буксирування та на перевезення пасажирів. Деякі види зобов'язань можна одночасно віднести до однією з попередніх груп, тоді як решту можна вмістити лише в цю групу.

6. Витрати судновласника:

o витрати, що мають на меті запобігти збитку чи зменшити його або визначити розмір (наймання сюрвейєрів, адвокатів, експертів, делегування членів команди як свідків на суд чи арбітраж);

o тільки стосовно клубів взаємного страхування - витрати, прямо не обумовлені в договорі страхування, але які по суті пов'язані з діяльністю судновласника.

Особливістю страхування відповідальності судновласників є те, що більшість операцій виконують не традиційні страхові компанії, а товариства взаємного страхування, які в цій сфері називають асоціаціями або клубами взаємного страхування (КВС). Судновласники страхують один одного не заради прибутку, а з метою забезпечення надійного страхового захисту.

КВС виникли у 1850-х роках - коли з'ясувалося, що ні традиційні страховики корпуса судна (каско), ні страховики вантажів не бралися відшкодовувати судновласникам певну частку їхніх витрат, що мають випадковий непередбачуваний характер. КВС - організація, яка діє на безприбутковій основі й складається з власне клубу та компанії, котра ним керує. Учасники КВС створюють таку компанію або призначають її "зі сторони". Учасником, членом або формальним власником клубу є кожний судновласник, який укладає з ним договір страхування. Провідні КВС, що страхують близько 90 % світового тоннажу, створили Міжнародну групу "Р&І" клубів (МГК - International Group of Р&І Clubs). Клуби - члени МГК об'єднані угодою, що обмежує конкуренцію між ними. Водночас із початку 80-х років XIX ст. операції з СВСВ стали здійснювати й звичайні комерційні страхові компанії. Нині таких страховиків СВСВ у світі налічується близько десяти.

Необхідність додаткового страхування при укладанні договорів морського страхування визначається обмеженістю подій, які будуть вважатися страховими випадками. Отже, проводячи міжнародну торговельну операцію, в якій вантаж буде транспортуватися морем, контрагенти мають можливість додатково застрахувати себе залежно від умов, на яких буде здійснюватися операція. Додаткові види страхування до страхування каско наведені у табл. 33.5.

Таблиця 33.5. Додаткові види страхування до страхування каско

Додаткові умови страхування каско мають такий зміст: А1. Воєнні та страйкові ризики. Стандартне страхування каско не охоплює збитки від воєнних, страйкових ризиків і протиправних дій. Отже, потрібно укладати окремий договір страхування, що забезпечив би захист від ушкодження чи загибелі судна та інших збитків, спричинених воєнними діями, страйками, громадянськими повстаннями тощо. Необхідно зауважити, що договір страхування в такому випадку укладається на один рік за порівняно невисокою ставкою і покриває плавання суден у всіх "спокійних" районах світового океану, де небезпека виникнення зазначених збитків невелика. Коли судно повинно здійснити рейс у тих водах, або до порту, які не вважаються безпечними для судноплавства (їх перелік постійно переглядається), необхідно заздалегідь (але не пізніше ніж за тиждень) повідомити про це страхову компанію й узгодити розмір додаткової премії.