Розділ «3. Система місцевого самоврядування США»

Місцева влада муніципалітету не наділена правом " Ноme rule ", має лише одне джерело повноважень - уповноважений статут легістратури (поряд, як правило, з широкими діями "правила Ділона"). В особливості дія "правила Ділона" у відношенні муніципалітетів прямо передбачене в штаті Віргінія. Для місцевих одиниць, які мають право " Ноme rule ", переважно існують два джерела повноважень - уповноважені статути і конституційне дарування (делегування прав на самоуправління).

Штати приймають уповноважуючі законодавчі акти, що охоплюють більшість сфер функціонування муніципалітетів.

Повноваження муніципалітетів охоплює декілька сфер.

Одне з найголовніших питань, яким займається місцева влада - це соціальне обслуговування: шкільна освіта, соціальне забезпечення, бібліотечна справа, благоустрій, організація місць відпочинку, контроль за якістю товарів.

Друге місце за обсягом функцій органів місцевого самоврядування муніципалітетів посідає адміністративно-управлінська сфера: забезпечення правопорядку, управління поліцією, правосуддя, протипожежна безпека, збір податків, проведення виборів, ведення актів громадського стану.

Третя група повноважень - це економічна сфера. Муніципалітети керують своїми підприємствами і службами, управляють своїм майном, а також опосередковано регулюють діяльність приватних підприємств, здійснюють будівництво житла, встановлюють ставки орендної плати на своє майно.

Муніципалітети мають право утворювати свої округи. Саме в межах округів вирішується велика кількість галузевих питань: водопостачання, водовідведення, очистка, санітарний контроль, пожежна охорона, організація судів і поліції.

Взагалі для муніципальної системи США характерна риса - це відсутність чіткого розмежування компетенції між муніципалітетами різних рівнів. Але в якості загальної тенденції можна відмітити, що більш широкі повноваження мають великі муніципалітети (Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Чикаго, Детройт, Лас-Вегас, Сан-Франциско та ін.).

Місцеве самоврядування муніципалітетів здійснюється, перш за все, шляхом прийняття власних хартій самоврядування. Право на таку хартію висловили конституції 44 штатів. Але таке право мають населені пункти, які отримали статус муніципалітетів. У штатах такий статус мають лише міста, чисельність населення яких більше визначеного мінімуму (наприклад в Аризоні - від 3,5 тис. жителів, у Техасі - від 5 тис. жителів і т. д.). Хартії не повинні суперечити федеральним Конституції і законодавству, а також конституції та законам відповідного штату. У більшості міст хартії приймаються на місцевих референдумах. У деяких штатах вони затверджуються легістратурою штату. Хартії включають питання організації влади в місті, порядок формування органів місцевого самоуправління та їх апарату, статус радника (депутата), здійснення громадянських ініціатив та референдуму. Штат може надати муніципалітетам право здійснювати свої повноваження на основі принципу самоуправління. Тим самим місцевим органам надається право самостійно, без втручання штату:

- розробляти, приймати і вносити поправки в свою хартію самоуправління;

- здійснювати всі повноваження місцевого самоуправління, крім обмежень, що встановлені конституцією штату та федеральними законами.

Таким чином, місцеве самоврядування міст здійснюється через прийняття хартій, хоча в деяких штатах це не є обов'язковим і муніципалітети можуть діяти на основі загальних законів штату.

Особливе місце в регулюванні діяльності органів місцевого самоврядування муніципалітетів належить судовим доктринам і прецедентам, що є традиційною роллю судів у коментуванні конституцій і законів. Суди, як правило, визначають "межі" муніципальних повноважень. Судові прецеденти, з одного боку, формулюють гарантії прав місцевого самоврядування, а з іншого - є важливим елементом контролю за ним.

Федеральні структури органів влади не мають права втручатись у діяльність місцевого самоврядування, але фактично здійснюють вплив на місцеве самоуправління за допомогою федеральних програм, що передбачають надання фінансової допомоги з проведення федеральних заходів, прийняття встановлених федеральною владою управлінських та інших стандартів.

Всього в США налічується 18862 муніципалітети. На прикладі штату Колорадо розглянемо функціонування муніципалітетів м. Гол-ден - центр графства Джеферсон та м. Ар вада. Ці міста взяті як приклад, оскільки більша частина муніципалітетів США досить подібна за своїми функціями до вищезазначених.

Так, у більшості міст штату Колорадо ради складаються із 7 осіб. Це - мер, який обирається через прямі, загальні вибори в місті та шість депутатів, чотири з яких обираються в округах (міста поділені на чотири приблизно однакові округи), а два депутати обираються в районах міста (міста також розподіляються на два райони). Депутатський склад має повноваження 4 роки. Не враховуючи мера, депутатський склад оновлюється на 50%. Через кожні два роки (обираються два депутати в округах і один депутат обирається в міському районі, потім через два роки обираються два депутати в інших виборчих округах і один депутат обирається виборцями іншого району міста).

У містах Голден та Арвада мер не відповідає за господарську частину. Він головує на засіданнях ради і виконує представницькі функції в муніципалітеті. Мер не має права "вето". Рада муніципалітету призначає "управляючого містом", який відповідальний перед радою за господарську діяльність виконавчої влади міста. Крім управляючого містом рада призначає юрисконсульта та міського суддю. Також рада затверджує стратегічний план розвитку міста. За статутами міст члени ради не мають права працювати у виконавчих органах муніципалітету. Збирається рада один раз на тиждень, здебільшого у вечірній час, адже члени ради, крім мера, - позаштатні працівники муніципалітету.

"Управляючий містом" призначає керівників департаментів виконавчої влади муніципалітету. У м. Голден таких департаментів 11, у м. Арвада - 12. Перелічимо ці департаменти, адже вони характерні для більшості міст США: департамент апарату "управляючого містом"; департамент комунальної власності; поліцейський департамент; департамент економічного розвитку; департамент міських парків та урочистих подій; департамент розвитку міста; департамент кадрів; департамент інформаційних технологій; фінансовий департамент; юридичний департамент; департамент "культурний центр"; департамент міського суду.

Різниця між містами штату Колорадо в кількості, назві, функціях департаментів незначна. Якщо, наприклад, у виконавчій структурі м. Голден працюють такі департаменти, як планування і будівництва, міське відновлення, департамент громадських споруд, то в м. Арвада ці функції закріплені за департаментами розвитку міста та комунальної власності. В м. Арвада відсутній департамент пожежної охорони, а у м. Голден він діє як структурний підрозділ виконавчої влади. Влада м. Арвади в цьому питанні пішла іншим шляхом, місто заключає договори з приватними структурами, які забезпечують пожежну охорону в місті. Керівника поліцейського департаменту в м. Голден та м. Арвада призначає "управляючий містом", коли в багатьох містах США його призначає рада або мер. Тобто таких прикладів щодо різноманітності підходів до управління в містах можна наводити надзвичайно багато. Але всі муніципалітети США об'єднує те, що в своїй роботі вони керуються конституцією штату та статутом міста і самі громадяни визначають систему управління в муніципалітетах, а також за потребою через референдум вносяться зміни до статуту міста, за якими й працює громада.

Ще одна форма впливу громадян на прийняття рішень владою міста - це комісії, що складаються з представників громадськості. Такі комісії працюють на громадських засадах, їх у муніципалітетах можуть бути десятки, наприклад: комісія по транспорту, комісія розвитку міста, комісія парків тощо. Вони створюються виходячи з потреб міста за вимогою громадськості. Комісії в муніципалітетах є таким собі "містком", між владою міста та населенням. Саме комісії інформують громадськість про прийняття владою своїх рішень, а також доводять до влади міста вимоги, пропозиції мешканців громади тощо.