Розділ «3. Публічна адміністрація Іспанії»

- принцип незалежності судді - на суддів не можуть впливати, вплив здійснюється лише у виняткових випадках, передбачених законом;

- позов може бути задоволений до прийняття рішення в ході судового розгляду, у випадках мовчазної згоди з боку адміністрації, відсутності претензії, у випадку позасудового визнання адміністрацією вимог відповідача і примирення;

- адміністрація доказування покладає на суддю, але закон передбачає делегування суддею;

- слухання є обов'язковими навіть для "спрощеного судочинства", слухання є відкритим (загальний принцип відкритості юрисдикційної діяльності). Участь свідка у адміністративному судовому процесі не часто зустрічається в практиці і є необов'язковою;

- обговорення проводиться один раз після прийняття позову, чи в той момент, коли приймається (якщо такий є), або після письмового висновку, або безпосередньо без проведення слухань і висновку;

- тільки судді, які відносяться до суду, будуть представлені на обговоренні, яке є таємним;

- окремі думки судді/суддів мають право, коли рішення приймається колегіально на всіх рівнях адміністративної юрисдикції;

- рішення виноситься в письмовій формі протягом десяти днів, як тільки позов був задоволений. Термін може бути виражений в більш широкому часі, якщо суддя дає достатню мотивацію у прийнятті цього рішення;

- виконання судових рішень забезпечується Конституцією. Конкретний порядок виконання управлінських рішень, судових

рішень суддів і судів зосереджена на виконанні з боку адміністрації. У зв'язку з тим, що скарги на дії або бездіяльність адміністрації, для виконання приватними особами не передбачені, існує можливість для судді накладати зобов'язання на адміністрацію, яка не виконує рішення, а також можливість дії приписами. У такому разі може бути застосована адміністративна або кримінальна відповідальність. Суддя також може продовжити терміни виконання дії вироку, але у зв'язку з надмірним використанням такого права в Іспанії виникла проблема збою у роботі суду - надмірної затримки рішення. Існує політика боротьби з надмірною затримкою рішень, основні політичні партії підписали в 2001 р. Пакт юстиції, в якому було передбачено спеціальні процедури для зменшення затримки рішень.

Законодавство Іспанії дозволяє фізичним або юридичним особам, що мають право або представляють законні інтереси можливість подавати скаргу перед суддею. Крім того, таке право надане постраждалим компаніям, асоціаціям, профспілкам, групам і організаціям, по захисту законних прав і колективних інтересів.

Питання про неконституційність, винесеного рішення може бути вирішене тільки у Конституційному суді у випадках коли є підстави вважати: а) що існує невідповідність закону, стандартним процедурам або ставиться під сумнів виконання конституційних принципів та б) позов є предметом інших правових відносин.

Що стосується державних органів, загальної адміністрації то держава може оскаржити акти автономних і місцевих адміністрацій. Ці автономні і місцеві адміністрації, з метою забезпечення їх незалежності, також можуть оскаржити акти загальної адміністрації держави. Оскарження судових рішень може бути неприйнятним або відхиленим, коли, як ми вже наголошували, воно не належить до компетенції судів, особа не має права або певних повноважень, управлінська діяльність, яка є предметом оскарження не є спірною, або, що час для подання апеляції минув. Якщо суддя вважає, що є одна або декілька з цих причин, він повідомляє сторони про причини, неприпустимість їх прохання і в межах терміну, протягом десяти днів, дає відповідь. Термін оскарження судових рішень становить два місяці з моменту наступного дня після публікації рішення по спірних положеннях.