Розділ «2. Система органів державної влади Польщі»

Адміністративне право зарубіжних країн

Крім законодавчих повноважень, Сенат дає згоду Президентові призначити у справах, які мають особливе значення для держави, референдум. Сенат бере участь разом із Сеймом на засіданнях Національних зборів. Голова Найвищої палати контролю призначається Сеймом за згодою Сенату строком на шість років і може бути призначений повторно тільки один раз (ст. 205 Конституції). Таке саме право має Сенат щодо Уповноваженого з прав громадян, який призначається строком на п'ять років.

Внутрішня структура Сенату подібна до структури Сейму. Вона також регулюється Конституцією (ст. 124) та постановою Сенату Республіки Польща "Про Регламент Сенату" від 23 листопада 1990 р., в редакції 1996 р.

Органами Сенату є Маршал Сенату, Президія Сенату, Конвент сеньйорів (Конвент старійшин), комісії. Призначення органів Сенату те саме, що й органів Сейму, але стосується сфери діяльності другої палати, компетенція якої відрізняється від першої. Ця відмінність виявляється у мірі участі Сенату в законодавчій діяльності, а функція контролю за діяльністю уряду здійснюється Сеймом. Це, наприклад, наклало відбиток на кількість та види постійних комісій, серед яких немає галузевих комісій і комісій конституційної відповідальності.

Завдання постійних комісій Сенату визначаються інакше, ніж Сейму. Так, Регламент Сенату зазначає, що комісії Сенату є органами, які утворюються для розгляду та підготовки питань за власною ініціативою або переданих їм Сенатом, Маршалом Сенату чи Президією Сенату. Комісії в межах своєї компетенції обговорюють і передають Сенату висновки щодо законів, прийнятих Сеймом.


Президент Республіки


Глава держави - Президент, що обирається громадянами Польщі терміном на п'ять років на основі загального рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Одна і та сама особа може обиратися президентом не більш двох разів поспіль. Президентом може бути обраний громадянин Польщі, який до дня виборів досяг 35 років і володіє правом бути обраним до сейму. Президент є вищим представником країни на міжнародній арені, призначає термін виборів до сейму і сенату, призначає голову Ради Міністрів, голову Верховного суду, начальника Генерального штабу Війська Польського, наділяється правом оголошувати надзвичайний стан у країні, є головнокомандувачем збройними силами. У разі неможливості виконання президентом своїх обов'язків, його повноваження переходять до маршала сейму.

Порядок обрання, повноваження та відповідальність президента. Інститут президентства не є якимось новим державним органом для Польщі. Його передбачали ще Конституції 1921 та 1935 років. Законодавчий Сейм, який діяв з 1947 по 1952 рр., прийняв у грудні 1947 р. Конституційний закон про обрання Президента Республіки Польща. Тоді Президент обирався Законодавчим Сеймом терміном на сім років. Закон не обмежував строку для його переобрання. Кандидатура на посаду Президента могла бути висунута за підписом не менш як 50 депутатів. Обраним вважався той кандидат, який дістав абсолютну більшість голосів депутатів Законодавчого Сейму. Інститут президентства діяв до прийняття Конституції 1952 р., коли його замінили колегіальним главою держави - Державною радою.

Державна рада тоді стала вищим колегіальним постійно діючим органом, який утворював Сейм із числа своїх депутатів. Вона мала великі повноваження і фактично підміняла Сейм, оскільки він працював протягом двох коротеньких сесій протягом року.

У квітні 1989 р. Сейм прийняв закон "Про зміну Конституції ПНР", за яким замість Державної ради був утворений інститут президентства. Президент обирався на спільному засіданні Сейму та Сенату, об'єднаних у Національні збори. Цей спосіб обрання Президента був змінений законом 1990 р. про обрання Президента, а потім і Конституційним Законом "Про відносини між законодавчою та виконавчою владою Республіки Польща, а також - територіальне самоврядування" від 17 жовтня 1992 р. Президент з того часу став обиратися виборцями безпосередньо.

Згідно зі ст. 126 діючої Конституції, Президент Республіки Польща є вищим представником Республіки Польща і гарантом безперервності державної влади. Президент слідкує за додержанням Конституції, стоїть на варті суверенітету і безпеки держави, а також недоторканності й цілісності її території.

Президент Республіки обирається нацією на загальних, рівних, прямих виборах таємним голосуванням строком на п'ять років і може бути обраний повторно лише один раз. Президентом Республіки може бути обраний польський громадянин, якому виповнилося на день виборів 35 років і який володіє повнотою виборчих прав до Сейму. Правом висувати кандидатів у Президенти користуються не менш як 100 тисяч громадян, які мають право обирати до Сейму.

Вибори Президента Республіки призначає Маршал Сейму на день, який припадає на період не раніше 100 днів і не пізніше 75 днів до завершення строку повноважень Президента, який обіймає цю посаду, а у випадку вакантності посади Президента - не пізніше 14-го дня після того, як стала вільною посада Президента. У цьому разі вибори мають відбутися через 60 днів після їх призначення.

Обраним Президентом Республіки вважається той кандидат, який дістав понад половину поданих дійсних голосів виборців. Якщо під час першого туру жоден з кандидатів не дістав необхідної кількості голосів, то на 14-й день після першого голосування проводиться повторне голосування. У цьому голосуванні беруть участь ті два кандидати, які під час першого голосування дістали по черзі найбільшу кількість голосів. Якщо один із цих двох кандидатів відмовився балотуватися, втратив виборче право або помер, на його місце при повторному голосуванні на вибори допускається кандидат, який дістав по черзі найбільшу кількість голосів під час першого голосування.

Обраним Президентом вважається кандидат, який у другому голосуванні дістав найбільше голосів. Дійсність обрання Президента Республіки підтверджується Верховним Судом.

Термін повноважень Президента розпочинається з дня вступу на посаду, але до цього він повинен прийняти присягу перед Національними зборами. Президент не може обіймати ніякої іншої посади або виконувати які-небудь публічні функції, за винятком тих, що пов'язані з виконанням своєї посади.

Конституція Республіки Польща та інші закони налають Президентові дуже значні повноваження в усіх галузях державного життя.

Президент призначає вибори до Сейму і Сенату на день, вільний від праці, скликає перше засідання Сейму і Сенату; може розпустити Сейм у випадках, передбачених Конституцією, після того, як вислухає думку Маршала Сейму та Маршала Сенату. (Такими випадками є: нерозгляд Сеймом протягом чотирьох місяців з дня передачі йому Радою Міністрів для прийняття проекту закону про бюджет; відмова в затвердженні складу уряду, який був сформований за дорученням Президента; відмова Сейму у вотумі довіри уряду. В умовах надзвичайного стану Президент не має права розпускати Сейм.)

У день оголошення постанови Президента про розпуск Сейму закінчується строк повноважень і Сейму, і Сенату, Президент може звернутися з посланням до Сейму, Сенату або до Національних зборів. За посланнями дебати не відбуваються.

Президент бере активу участь у законодавчій діяльності. Про це свідчить хоча б той факт, що Конституція надає йому право законодавчої ініціативи (а таким правом користуються президенти небагатьох країн). Прийнятий Сеймом і Сенатом закон Маршал Сейму передає Президентові для підпису. Президент може мотивованою постановою повернути Його Сейму для повторного розгляду.

Президент може перед підписанням закону звернутися до Конституційного трибуналу з пропозицією перевірити, чи відповідає цей закон Конституції. Конституція надала Президентові не тільки право відкладального вето, а Й право вибіркового вето (п. 4 ст. 122 Конституції).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративне право зарубіжних країн» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2. Система органів державної влади Польщі“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Кафедра адміністративного права і процесу

  • Тема 1. Загальна характеристика адміністративного права зарубіжних країн

  • 3. Загальна характеристика адміністративного права зарубіжних країн

  • 4. Джерело адміністративного права

  • 5. Принципи адміністративного права

  • Тема 2. Адміністративне право Франції

  • 2. Публічна адміністрація Франції

  • 3. Адміністративні послуги у Франції

  • 4. Адміністративне судочинство у Франції

  • 5. Відповідальність представників публічної адміністрації Франції

  • Тема 3. Адміністративне право Федеративної Республіки Німеччина

  • 1.2. Особливе адміністративне право ФРН

  • 2. Структура публічної адміністрації ФРН

  • 3. Місцеве самоврядування у ФРН

  • 4. Адміністративне судочинство ФРН

  • Тема 4. Адміністративне право Польщі

  • 2. Система органів державної влади Польщі
  • 3. Правові засади діяльності виконавчої влади Польщі

  • 4. Судова система Польщі

  • Тема 5. Адміністративне право Італії, Іспанії, Португалії

  • 3. Публічна адміністрація Іспанії

  • 4. Публічно адміністрація Португалії

  • Тема 6. Адміністративне право Великобританії

  • 5. Особливості судової системи та адміністративної юстиції Великобританії

  • 6. Публічні послуги у Великобританії та їх стандартизація

  • Тема 7. Адміністративне право Канади

  • Тема 8. Адміністративне право Сполучених Штатів Америки

  • 2. Державна служба США

  • 3. Система місцевого самоврядування США

  • 4. Адміністративне судочинство США

  • Тема 9. Адміністративне право Туреччини

  • 3. Адміністративна юстиція Туреччини

  • 4. Адміністративна відповідальність у Туреччині

  • Тема 10. Адміністративне право Китайської Народної Республіки

  • 2. Система публічних органів КНР

  • 3. Органи суду і прокуратури в КНР

  • 4. Адміністративна відповідальність в КНР

  • Тема 11. Адміністративне право Японії

  • 3. Публічна служба Японії

  • 4. Судова система Японії

  • Тема 12. Адміністративне право Королівства Саудівська Аравія

  • Тема 13. Адміністративне право Єгипту

  • 3. Публічна служба в Єгипті

  • 4. Судова система Єгипту

  • Тема 14. Адміністративні реформи в окремих зарубіжних країнах

  • 5. Адміністративні реформи в Італії

  • 6. Адміністративна реформа в Японії

  • 7. Адміністративні реформи в Китаї

  • Тема 15. Адміністративно-правове регулювання діяльності поліцейських органів у зарубіжних країнах

  • Тема 16. Адміністративно-правовий статус національного центрального бюро Інтерполу

  • Тема 17. Зарубіжне адміністративно-правове забезпечення протидії відмиванню коштів

  • Центральна і Південна Америка, Карибський басейн

  • Близький Схід і Африка

  • Російська Федерація

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи