Основні функції комерційних банків (універсального характеру):
• прийом депозитів;
• надання кредитів;
• здійснення безготівкових розрахунків між суб'єктами господарювання за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги;
• облік (дисконтування) векселів;
• трастові операції (за дорученням клієнтів: обмін валют; випуск, розміщення або придбання цінних паперів; управління майном, стягнення платежів тощо);
• інформаційно-консультативні послуги тощо.
Дамо пояснення деяким із цих функцій. Комерційні банки акумулюють вільні кошти всього суспільства, починаючи від великих грошових капіталів і закінчуючи дрібними заощадженнями пересічних громадян. Завдяки їм економіка отримує необхідні кредитні ресурси як для різних інвестиційних проектів, так і для кредитування споживачів. При цьому банки зазвичай кредитують своїх клієнтів під заставу нерухомості, устаткування, товарів, цінних паперів тощо. Найбільш надійним позичальникам із незаплямованою кредитною історією можуть надаватися так звані бланкові кредити (без застави).
Розрахунково-касове обслуговування передбачає широкий набір банківських операцій: посередництво в платежах по товарним поставкам, по заробітній платі, по податкам, митам та іншим розрахункам між підприємцями, працівниками, населенням і державою; проведення інкасаторських, клірингових операцій, ведення клієнтських рахунків тощо.
Під обліком векселів розуміється та операція, за якої банк скуповує в господарюючих суб'єктів векселі до настання терміну їх погашення, утримуючи при цьому на свою користь обліковий процент (дисконт), а пізніше, уже при настанні терміну платежу пред'являє їх векселедавцям для повної оплати. Отож, дисконтування векселя означає достроковий розрахунок по цьому борговому документу, але зі знижкою від номіналу. Взаємовигода цієї операції очевидна: підприємство, що продало вексель, отримує вкрай необхідні йому в даний момент "живі "кошти, а банк — процент за посередництво.
Операції комерційного банку за характером поділяються на пасивні та активні.
Пасивні операції банку — це операції по залученню коштів шляхом: 1) прийому вкладів юридичних і фізичних осіб; 2) випуску власних цінних паперів; 3) отримання позик від інших фінансово-кредитних інституцій. Відповідно, пасиви банку — це сума власного та залученого капіталу.
Активні операції банку — це операції по доходному розміщенню депозитів і власного капіталу. Відповідно, активи банку — це кошти, розміщені в позиках і придбаних цінних паперах.
Власний капітал формується з моменту заснування банку та упродовж його діяльності. Він складається зі статутного капіталу (пайовиків, акціонерів) та інших обов'язкових фондів, що наповнюються за рахунок прибутку. Власний капітал банку слугує тим резервом, яким забезпечується гарантія повернення коштів кредиторам банку.
У класичному (усередненому) варіанті структура капіталу (пасивів) комерційного банку виглядає так: власний капітал — 10%, залучений капітал — 90%. Утім, у фінансових ресурсах провідних комерційних банків світу, таких зокрема, як Bank of America (США), Deutsche Bank (Німеччина), Credit Agricole Group (Франція), Bank of Tokyo-Mitsubishi (Японія), частка власного капіталу становить лишень 3-6%, решта — депозити, акумульовані розміщеною по всьому світу мережею банківських установ. І це також яскравий приклад того, яку важливу роль виконують комерційні банки на ринку капіталів, тобто як постачальники грошового капіталу для потреб реальної економіки.
У своїй діяльності комерційний банк мусить дотримуватися основоположного принципу — працювати в межах реально наявних ресурсів. Це означає, що банк зобов'язаний забезпечувати не лише кількісну (сумарну) відповідність (баланс) між активами і пасивами, але й прагнути досягти відповідності характеру розміщених ним коштів (активів) специфіці мобілізованих ресурсів (пасивів). Наприклад, структура кредитного портфеля банку має відповідати за термінами структурі залучених депозитів. При цьому комерційний банк проводить самостійну кредитну, депозитну і проценту політику, орієнтуючись на стан ринку капіталів. Він заінтересований у максимізації прибутку і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями належними йому коштами та майном. Тому-то держава регулює діяльність комерційних банків лише економічними методами, встановлюючи для них "правила гри".
Комерційні банки приймають вклади від фізичних і юридичних осіб, оформляючи їх у вигляді персоніфікованих рахунків.
Розрізняють такі основні види банківських рахунків:
• поточні рахунки, або вклади до запитання (їх ще називають чековими рахунками, оскільки їх власники розпоряджаються ними шляхом виписування чеків і притому у будь-який час; процентні ставки тут надто низькі або взагалі відсутні);
• ощадні рахунки (формуються за рахунок надходжень коштів від організацій у вигляді персональних заробітних плат, стипендій, пенсій та інших соціальних виплат);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Банківська система. Функції та операції банків“ на сторінці 2. Приємного читання.
