Податкова система скрізь потребує удосконалень. Але, зауважимо, ефективність змін у системі податків проявляється із деяким запізненням, тому що віддача від інвестицій розтягується у часі. Тому на початковому етапі податкової реформи зниження податкових ставок, цілком ймовірно, призведе до зменшення податкових надходжень до скарбниці, зате у довшій перспективі ця тенденція зміниться на протилежну.
Щодо податкових пільг, які уряд надає тим чи іншим платникам податків, то вони теж мають дуже суперечливий характер. Адже податкові послаблення для одних категорій платників означають не що інше, як просте перекладення їхніх фінансових зобов'язань по формуванню державного бюджету на інших платників. У цьому зв'язку постає питання: чи виправданою є така жертва? Чи не є вона замаскованою формою підживлення неефективних господарств або утриманських настроїв пільговиків за суспільний кошт? А, крім того, збільшення унаслідок введення пільг податкового навантаження для решти платників призводить до обмеження їхнього споживання і попиту.
Таким чином, податки як головний економічний важіль державного регулювання економіки потребують дуже тонкої настройки і, згадуючи А. Сміта, великого терпіння державних діячів і суспільства в цілому.
В Україні запізніле прийняття Податкового кодексу обіцяло оптимізувати податкову систему й поліпшити податкову дисципліну. Та, усупереч суспільним очікуванням, головні проблеми оподаткування залишилися невирішеними. Важкість податкового тягаря в Україні пояснюється такими основними причинами: 1) складністю й заплутаністю податкової системи; 2) неправильним розподілом податкового тягаря між особистими доходами та доходами підприємств, між багатими та основною частиною населення; 3) великою часткою тіньової економіки (недоплата нею податків вимушено перекладається урядом на легальну економіку); 4) корумпованістю влади.
Інструментом контролю за сплатою громадянами податків і протидії тіньовій економіці у багатьох країнах світу слугує особисте декларування доходів. Щороку громадянин заповнює декларацію про особистий сукупний річний дохід, вказуючи при цьому і належну до сплати суму податку. Загальнообов'язкове декларування доходів виконує водночас і роль важливого психологічного чинника. Адже, заповнюючи декларацію, людина знає не тільки, який дохід загалом вона одержує за рік, а й яку (чималу за рік!) суму податку вона сплачує державі. Отож, мимоволі у неї виникає питання — на які такі цілі і чи раціонально використовує держава (включно і місцеві органи влади) сплачені податки. За такого порядку речей люди стають небайдужими до випадків казнокрадства і марнотратства з боку органів влади. Ця обставина консолідує їх, прискорює формування так званого громадянського суспільства як необхідної умови для забезпечення ефективної діяльності системи органів державної влади.
Державний бюджет та його дефіцит. Державний борг
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Податки як інструмент регулювання національної економіки“ на сторінці 5. Приємного читання.
