Марксистська теорія безробіття стверджує, що причиною безробіття, як і циклічних економічних криз, є сама капіталістична система виробництва, закладена у її основу приватна власність на засоби виробництва. У гонитві за прибутками капіталісти (власники підприємств) змінюють структуру функціонуючого капіталу: чимраз більшу частку коштів вкладають у придбання засобів праці (нових споруд, машин, устаткування) і меншу — у найм робочої сили. Це, на думку К Маркса, призводить до відносного перенаселення, тобто надлишку трудових ресурсів відносно реальних потреб капіталістів. Існування безробіття, яке він образно назвав промисловою резервною армією, стає необхідною умовою для забезпечення росту капіталістичного виробництва. Армія безробітних вигідна підприємцям ще й тим, що вона тисне на зайнятих і робить їх покірливими перед своїми роботодавцями, а ті використовують можливості, аби під різними приводами урізати заробітну плату та зробити працю робітників ще більш інтенсивною (напруженою).
Зауважимо: сучасні економісти-теоретики у більшості своїй поділяють думку Маркса щодо об'єктивної необхідності безробіття, але не приймають його пояснення причин існування цього макроекономічного явища.
Кейнсіанська теорія безробіття пояснює безробіття недостатністю ефективного сукупного попиту. У полеміці з класиками з цього приводу Дж.М. Кейнс оперує такими аргументами:
• 1) теоретично зниження зависокої заробітної плати (тобто такої, що перевищує рівноважний рівень на конкурентному ринку) і справді може підвищити зайнятість, як на цьому наголошують класики, а, проте, на практиці здійснити цей захід малоймовірно. Очевидно, він має на увазі те, що цей захід викличе масовий спротив працюючих і через це народні обранці (депутати, президент) не відважаться піти проти волі свого електорату;
• 2) заробітна плата — це не лише елемент витрат для підприємства, але й джерело доходів для працівників і їхніх сімей. Тому зниження заробітної плати обов'язково призведе до скорочення споживчого попиту, а слідом за цим — і до скорочення виробництва та зайнятості;
• 3) попит на працю як виробничий ресурс визначається в кінцевому підсумку споживчим попитом. Ось чому споживчий попит потрібно не обмежувати, а навпаки, заохочувати (наприклад, зниженням податкових ставок, кредитних ставок тощо). І тут Кейнс звертає увагу на психологічні фактори, або мотиви поведінки всіх економічних суб'єктів (споживачів та виробників як інвесторів).
Зайнятість залежить також, каже далі Кейнс, від інвестиційного попиту, тобто готовності підприємців вкладати кошти у бізнес-проекти. Попит на інвестиції залежить найбільше від очікуваної норми прибутковості та рівня банківських кредитних ставок. Отже, за Кейнсом, зайнятість економічно активного населення в принципі визначається не на ринку праці, а на товарному і грошовому ринках. Ринок праці визначає лише рівень номінальної заробітної плати та його вплив на пропозицію праці, але він глухий щодо повноти зайнятості працездатного населення. Тому для зниження безробіття, або, що те саме, збільшення зайнятості, держава покликана стимулювати сукупний (агрегатний) попит і таким чином підтримувати рівновагу між товарним та грошовим ринками країни.
Кейнсіанська теорія зайнятості була високо оцінена науковою громадськістю і використовується в зарубіжних країнах як наукова основа для формування системи державного регулювання зайнятості.
Види безробіття, його показники та наслідки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ. 15. Безробіття та інфляція“ на сторінці 2. Приємного читання.
