Економічне зростання: фактори та типи

Економічна теорія. Політекономія

Якщо, наприклад, ВВП країни збільшився на 20 млрд. грн. саме завдяки тому, що держава інвестувала в економіку 4 млрд. грн., то у даному випадку мультиплікатор інвестицій складе 5 (20 : 4). Це означає, що кожна інвестована в економіку гривня збільшує ВВП на 5 гривень.

Такий накопичувальний (кумулятивний) ефект пояснюється тим, що збільшення інвестицій (приміром, у будівництво автомобільних шляхів) призводить не лише до збільшення обсягу будівельних робіт і зайнятості будівельників, але й до збільшення виробництва асфальту, гравію, відповідної техніки, а ще далі — до збільшення виробництва смол і бітуму як сировини для виробництва асфальту, до збільшення виплавки сталі для виробництва шляхобудівельної техніки тощо.

Окрім інвестицій, ефект мультиплікатора спричиняють й інші державні видатки, наприклад, державні закупівлі. Підвищення ставок податків призводить до зменшення фізичного обсягу ВВП, а їх зниження, навпаки, збільшує національний продукт і дохід. Зміною податкових ставок держава заохочує вже приватних інвесторів. Діють також грошовий мультиплікатор, мультиплікатори експорту та імпорту.

Мультиплікатори як інструменти економічного аналізу застосовуються для кількісної оцінки ланцюгових реакцій, що відбуваються в економічній системі (причому, не лише в макроекономіці, а й у мікроекономіці). Знаючи числові значення мультиплікаторів та величину приросту того чи іншого фактора, що зумовлює мультиплікативний ефект, можна скласти прогноз, зокрема, стосовно обсягу ВВП і національного доходу.

Щодо типу економічної системи, то наразі цілком очевидно, що динамічний економічний розвиток і, що найголовніше, неухильне підвищення рівня та якості життя населення спроможна забезпечити лише економічна система ринкового типу. Це твердження ґрунтується не тільки на теорії ринкової економіки, а й на досвіді економічно розвинених країн світу, які отримали перемогу в економічному змаганні з країнами, де ідеологічно заперечувалися переваги ринку. У цьому контексті увага акцентується на важливості умов для самореалізації творчого потенціалу кожного індивіда, його підприємливості та наполегливості у праці.

Соціально-політичні фактори також у числі вкрай важливих чинників економічного росту. Адже економіка дуже чутлива до того, які політичні сили (з якою ідеологією) приходять до влади, які інтереси домінують у чиновників (суспільні чи приватні), які закони ухвалюються та чи усі їх дотримуються, чи є незалежним судочинство в країні і, зрештою, чи сформувалося громадянське суспільство, єдино спроможне реально контролювати і змінювати владу.

В залежності від того, за рахунок яких саме факторів досягається економічне зростання в країні, розрізняють два його типи — екстенсивне та інтенсивне зростання економіки (рис. 14.2).

Два типи (шляхи) економічного зростання

Рис. 14.2. Два типи (шляхи) економічного зростання

Екстенсивне (від лат. — такий, що розширює) економічне зростання досягається за рахунок втягнення у виробництво додаткових матеріальних та людських ресурсів, а не за рахунок науково-технічного прогресу, тобто ефективність виробництва при цьому не зростає.

Інтенсивне (від лат. іпґетіо — напруження) економічне зростання досягається, головним чином, за рахунок підвищення продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу та поліпшення організації виробництва.

Звичайно, у чистому вигляді обидва типи, або шляхи, зростання економіки не зустрічаються. В реальній дійсності вони завжди поєднуються, але при цьому один із них є переважаючим. Тому говорять про переважно екстенсивний чи переважно інтенсивний тип економічного росту. Це визначається за часткою приросту реального ВВП. Якщо, скажімо, реальний приріст національного продукту отримано більшою мірою (понад 50%) за рахунок інтенсивних факторів, то це означає, що економіка країни зростає переважно інтенсивно.

Типи економічного зростання слугують одним із критеріїв, за яким розрізняють країни за рівнями економічного розвитку. В економічно розвинених країнах економічне зростання досягається в основному за рахунок ефективного використання ресурсів, тоді як у країнах з низьким рівнем розвитку економічний ріст залежить передовсім від обсягу ресурсних витрат (праці і капіталу).

Як показує економічна історія, екстенсивний тип економічного зростання домінував у доіндустріальну епоху, коли економіка нехай повільно, але зростала за рахунок збільшення чисельності працюючих, освоєння нових сільськогосподарських угідь та розведення тварин. Затим він домінував при зміні економічних епох, а саме при переході від одних технологічних способів виробництва до інших, більш високих. Так було, коли світова цивілізація переходила від ремісничого способу виробництва, для якого головним ресурсом була жива праця, до індустріального (фабрично-заводського), де ключова роль належить уже машинам, конвеєрам. Тоді швидко появлялися і розросталися міста, перетягуючи робочу силу із села до промислових підприємств.

XX століття стало переломним у цій економічній історії. Поступове вичерпання резервів екстенсивного розвитку економіки у країнах з ринковою економікою призвело до прискорення науково-технічного прогресу, за рахунок досягнень якого можна забезпечити більш раціональне та ефективне використання наявних виробничих ресурсів. Так ринкові економіки країн Заходу перейшли на переважно інтенсивний шлях свого розвитку.

Вельми показовими у цьому плані стали 1970-ті рр. У 1973 р. нафтодобувні арабські країни, об'єднані у синдикат ОПЕК, з політичних мотивів підняли ціну на нафту, що експортується до індустріально розвинених країн. Це справило шок для усіх споживачів нафтопродуктів. Унаслідок енергетичної кризи промислове виробництво у країнах-імпортерах нафти скоротилося на 13%, заодно зросло безробіття, стрибнули угору ціни. Виникла стагфляція. І все ж ринкова економіка швидко оговталася і вже з 1975 р. спад виробництва припинився. Завдяки чому? Завдяки структурним змінам в економіці, які спричинила поява масового попиту на нові, енергоощадні технології для потреб виробництва й побуту. Лідерами економічного зростання стали нові види виробництва в енергетиці, хімії, машинобудуванні, у виготовленні будівельних матеріалів тощо. І сьогодні, у відповідь на подорожчання невідновних енергоресурсів, країни Євросоюзу знову вдаються до жорстких режимів економії та збільшення інвестувань у розвиток науки і технологій.

Україна довго і болісно виходила із затяжної економічної стагнації 1990-х рр., пов'язаної з переходом до ринкової економіки. Економічне зростання, що статистично стало фіксуватися у нашій країні з початку 2000-х рр., носило переважно екстенсивний характер і зумовлювалося наявністю чималого ресурсного потенціалу. Вітчизняна економіка і дотепер не може вийти на до кризові параметри розвитку 1990 р. Причин тому декілька: вузький внутрішній попит, відсутність структурних змін, орієнтація на зовнішні ринки, а найголовніше — брак політичної волі до системних і рішучих реформ.

Економічне зростання за своїми наслідками — суперечливий процес (рис.14.3).

Позитивні та негативні наслідки економічного зростання

Рис. 14.3. Позитивні та негативні наслідки економічного зростання

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічне зростання: фактори та типи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Економічна теорія як наука

  • Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика

  • Методи пізнання економічних явищ і процесів

  • Зародження, основні етапи та напрями розвитку фундаментальної економічної науки

  • Марксизм

  • Неокласицизм

  • Неолібералізм

  • Частина перша. Загальні основи економічного розвитку суспільства

  • Виробництво та його основні ресурси (фактори)

  • Межа виробничих можливостей та проблема економічного вибору

  • Результат та ефективність виробництва

  • Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

  • Структура відносин власності

  • Економічна система суспільства та її типи

  • Перехідна економіка

  • Розділ 4. Суспільний поділ праці та обмін

  • Форми організації суспільного виробництва та обміну

  • Товар як економічна категорія

  • Розділ 5. Гроші та грошовий обіг

  • Система грошового обігу та її типи

  • Грошова маса та закон грошового обігу

  • Грошові реформи

  • Частина друга. Ринкова економіка та її суб'єкти

  • Система ринків та їхня інфраструктура

  • Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

  • Ринкова пропозиція та її фактори

  • Закон попиту і пропозиції — основний закон ринку. Механізми ціноутворення

  • Економічна конкуренція, її значення, види та методи

  • Конкуренція і монополія

  • Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

  • Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств

  • Форми об'єднань корпоративних підприємств

  • Взаємодія великого та малого бізнесу

  • Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

  • Капітал підприємства, його джерела та структура

  • Оборот та амортизація капіталу

  • Витрати підприємства, їх економічна природа та види

  • Доходи та прибуток фірми

  • Економічна ефективність діяльності фірми там основні показники

  • Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата

  • Економічна природа заробітної плати

  • Організаційні форми та системи заробітної плати

  • Номінальна і реальна заробітна плата. Диференціація рівнів заробітної плати між країнами

  • Розділ. 11. Ринок капіталу

  • Форми кредиту

  • Ринок цінних паперів, його функції та інструменти

  • Фондова біржа та її роль в економіці

  • Страховий ринок

  • Розділ. 12. Ринок землі та специфіка аграрного виробництва

  • Ринок землі: історія та сучасність

  • Рента та ціна землі

  • Проблеми розвитку аграрних господарств: ціни та доходи

  • Частина третя. Національна економіка та роль держави

  • Національний продукт та проблеми його виміру. Система національного рахівництва

  • Валовий внутрішній продукт. Національний дохід. Національне багатство

  • Ефективність національної економіки та її показники

  • Тіньова економіка

  • Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

  • Економічне зростання: фактори та типи
  • Виробнича функція як інструмент факторного аналізу росту економіки

  • Циклічні коливання економіки, їхня природа та види

  • Розділ. 15. Безробіття та інфляція

  • Види безробіття, його показники та наслідки

  • Інфляція, її види, причини та наслідки

  • Взаємозв'язок безробіття та інфляції

  • Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

  • "Провали" ринку та принципи втручання держави в ринкову економіку

  • Цілі та інструментарій державного регулювання економіки

  • Теорія суспільного вибору

  • Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

  • Податки як інструмент регулювання національної економіки

  • Державний бюджет та його дефіцит. Державний борг

  • Розділ. 18. Кредитно-банківська система

  • Банківська система. Функції та операції банків

  • Банківський механізм емісії кредитних грошей

  • Політика дешевих і дорогих грошей

  • Розділ. 19. Розподіл доходів серед населення

  • Структура та показники доходів населення

  • Проблема нерівності доходів та її показники

  • Соціальна політика держави. Соціальні гарантії

  • Дилема державного регулювання доходів: ефективність чи справедливість?

  • Частина четверта. Світове господарство

  • Основні теорії міжнародної торгівлі

  • Зовнішньоторговельна політика держави: протекціонізм чи вільна торгівля?

  • Міжнародний кредит

  • Міжнародна міграція капіталу та праці

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Розділ. 21. Міжнародні валютні розрахунки

  • Валюта та ринок валют. Валютний курс та його роль в економіці

  • Світові системи валютних курсів

  • Фактори, що визначають валютний курс. Державне валютне регулювання

  • Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

  • Глобальна проблема народонаселення

  • Глобальна проблема продовольства та ресурсів

  • Глобальна екологічна проблема

  • Післямова

  • Словник економічних термінів

  • Рекомендована література