• ступінь ризику (що вища ймовірність неповернення позики, то вища ставка процента і навпаки);
• ступінь ліквідності (якість) застави (що менш ліквідна застава, то дорожча позика).
• грошово-кредитна політика Центрального банку (той відповідними інструментами регулює загальний рівень процентних ставок в країн).
Існують об'єктивні економічні межі коливань ставки позичкового процента. Вона не може бути надто малою, щоб не підірвати економічну стійкість і прибутковість кредитної установи (банку), і не може бути надто великою, щоб не зашкодити інтересу позичальника, адже процент для нього є елементом витрат (собівартості продукції, послуг).
Підприємець, приймаючи рішення щодо доцільності отримання позики, намагається порівняти величину очікуваного прибутку від використання позики з витратами на її отримання. Якщо очікуваний прибуток виявиться більшим, аніж плата за кредит (процент), то є сенс брати гроші в борг.
Складність проблеми прийняття інвестиційних рішень зумовлена тією обставиною, що вартість грошей з часом змінюється. У звичайній ситуації, коли ви кладете гроші в банк з умовою зняття нарахованих вам процентів, проценти обчислюються за простою формулою:
де Бд — сума, що вноситься на банківський депозит; БІ — майбутня вартість грошей (очікуваний дохід: вклад плюс процент на нього); г - ставка процента.
Якщо ж за угодою сторін нараховані проценти щоразу не знімаються, а додаються до суми вкладу, то нарахування процентів здійснюється за формулою складних процентів:
де ґ — термін вкладу (кількість років).
Наприклад, якщо ви кладете в банк 1000 грн. під 10% річних, то в кінці року можете розраховувати на дохід у сумі 1100 грн. [1000 X (1 + 0,10)]. Коли ж ви згоджуєтеся на капіталізацію процентів (збільшення вкладу за рахунок процентів), то через два роки вартість вашого вкладу вже становитиме 1210 грн. [1000 X (1 + 0,10)2 ], через три роки — 1331 грн. [1000 X (1 + 0,10)3].
Якщо формулу складних процентів дещо змінити, то матимемо можливість відповісти на обернене питання: яку саме суму необхідно вкласти сьогодні в банк чи будь-який інший проект задля того, щоб через певний час одержати бажаний за величиною дохід? Для оцінки поточної вартості майбутнього доходу використовують формулу дисконтування:
Дисконтування (від англ. discount — знижка, розрахунок у бік зниження вартості) — це процедура, що дає змогу визначити сьогоднішню цінність майбутнього доходу за існуючої норми позичкового процента.
Наприклад, ви вирішили за п'ять років придбати новий автомобіль Volkswagen, який коштує 160 тис. грн. Питання в тому, яку суму грошей потрібно покласти на депозит, щоб за сьогоднішньої процентної ставки 15% ваша мрія збулася. За формулою дисконтування така сума становить близько 80 тис. грн. [160 тис. грн. / (1 + 0,15)5 ].
Як бачимо, процентна ставка слугує для нас тим чудовим інструментом, який дозволяє оцінити майбутній дохід (чи якусь коштовну річ) залежно від наявного і навпаки — оцінити вартість наявної речі (доходу) через майбутню. Вимірюючи час з математичною точністю, вона ніби повчає нас: "Час — це гроші". Завдяки їй у вигляді кредиту забезпечується еквівалентний обмін певної цінності з інтервалом у часі.
Дуже важливо усвідомити для себе, що процентна ставка є універсальним критерієм ефективності вкладень капіталу у будь-яку справу. Це пояснюється тим, що саме ця ставка вказує нам завжди і скрізь мінімальний рівень віддачі капіталу. Це свого роду поріг, нижня межа визначення прибутковості підприємницького проекту (рішення). Якщо розрахунок показує, що очікуваний прибуток від інвестиції є меншим за суму позичкового процента, то замість такого варіанту інвестування ліпше гроші просто покласти в банк і не мати зайвого клопоту.
Форми кредиту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ. 11. Ринок капіталу“ на сторінці 4. Приємного читання.
