Номінальна і реальна заробітна плата. Диференціація рівнів заробітної плати між країнами

Економічна теорія. Політекономія

Оплата праці диференціюється, відображаючи тим самим специфіку кожного виду ринку та умов його функціонування. Узагальнено можна вести мову про ринок і оплату кваліфікованої та некваліфікованої праці, складної і простої праці, чоловічої та жіночої (дитячої) праці, праці у Києві та праці в іншому населеному пункті, праці народного депутата та шкільного учителя тощо.

Привертає до себе увагу факт істотних відмінностей у національних рівнях оплати праці. Так, наприклад, середній рівень заробітних плат (за професійними групами) у США істотно перевищує японський рівень, а зарплата в Німеччині вища, ніж, приміром, у Греції чи Туреччині. Так само працівники однієї кваліфікації — німець і грек оплачуються по-різному в Німеччині, як і в Росії загалом — росіянин і молдованин. За даними статистики, у 2012 р. середньомісячна заробітна плата (у доларах США) становила: у Швейцарії — 7765, Канаді — 4668, США — 4537, Фінляндії — 4424, Великій Британії — 4199, Франції — 3977, Німеччині — 3917, Польщі — 1147, Росії — 806, а в Україні лише — 330 дол.

Основні фактори, що зумовлюють диференціацію рівнів заробітної плати між країнами:

• вартість національної робочої сили;

• технологічний рівень виробництва та пов'язаний з ним рівень кваліфікації працівників;

• рівень продуктивності суспільної праці;

• кон'юнктура на ринку праці;

• сила та авторитет профспілок;

• вплив держави на політику доходів;

• національні, статеві, релігійні фактори.

Вартість робочої сили в різних країнах різна. Вона залежить від історичних та природних умов, традицій, досягнутого рівня добробуту суспільства тощо. Приміром, вартість робочої сили сучасного американця не може не враховувати його потреби в автомобілі, а фіна — у теплому одязі. Тому вартість прожиткового мінімуму ("споживчого кошика"), що закладається державами в основу мінімального заробітку, істотно різниться від країни до країни та змінюється у часі.

Різні країни досягли різного рівня економічного розвитку. Так, одні з них уже перейшли до постіндустріальної стадії розвитку, де вирішальну роль відіграють інформаційні технології та нові знання; другі ще перебувають на стадії індустріалізації виробництва; треті ще не відірвалися від доіндустріальної (аграрної) стадії розвитку. Що вищий технологічний рівень виробництва в країні, а отже, і більш складна та відповідальна праця, яка потребує більших витрат часу і коштів на здобуття професійної освіти, підвищення рівня кваліфікації й перекваліфікацію, то вищий рівень заробітної плати працівників, зайнятих у такому виробництві.

Важливим критерієм рівня оплати праці в тій чи іншій країні є рівень продуктивності праці. Зростання продуктивності праці досягається підвищенням освітнього і фахового рівня працівників, впровадженням найсучасніших технологій, методів управління. Що продуктивніша праця в країні, то більше виробляється товарів і послуг, а отже, і вищий рівень оплати праці та загальний добробут. За рівнем продуктивності праці — головним показником ефективності економіки — Україна наразі поступається провідним країнам світу, як-от США, Німеччині, Великий Британії, Франції, у 5-6 разів.

Разом з тим, маємо зауважити: у довготривалому періоді продуктивність праці має зростати швидше, ніж її оплата. Це пояснюється тим, що зростання продуктивності праці є результатом зусиль не лише конкретних працівників на їхніх робочих місцях, але й практично усього суспільства: зокрема, підприємців, завдяки ініціативі та ризику яких здійснюються інновації, вишукуються джерела інвестицій; менеджерів та інженерів, завдячуючи яким вирішуються організаційні, управлінські, технологічні та низка інших проблем; суспільства в цілому, яке забезпечує розвиток освіти, науки, охорони здоров'я, інфраструктури тощо. Тому ефект від підвищення продуктивності праці в країні повинен розподілятися не тільки через приріст заробітної плати працівників, що безпосередньо досягли високих трудових показників, а і через зниження витрат виробництва та цін, збільшення прибутків та відрахувань до централізованих фондів держави, більше фінансування закладів освіти, науки, культури тощо.

Рівень оплати праці в тій чи іншій сфері та професії повсякчас залежить також від наявної кон'юнктури на ринку праці — співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили, яка своєю чергою залежить від гостроти конкуренції між шукачами вакансій, стану безробіття, балансу еміграції-імміграції, піднесення страйкового руху тощо. Так, підвищений попит на програмістів призводить до підвищення ціни їхньої праці, а зростання безробіття, навпаки, знижує рівень оплати праці. Перекіс балансу еміграції-імміграції у той чи інший бік призводить до багатьох і притому неоднозначних наслідків як для країн-реципієнтів, так і для країн-донорів робочої сили. Найбільше іммігрантів сьогодні, звісно, прибуває в економічно розвинені країни, передусім у США та країни Євросоюзу. Серед країн СНД іммігрантів найбільше манить ринок Росії. Через принизливо низький для людської гідності рівень оплати праці у власній країні мільйони українців наразі вимушені шукати працевлаштування за кордоном.

У високих рівнях оплати праці в розвинених країнах є вагома заслуга й профспілок (тред-юніонів) як об'єднань працівників найманої праці для організованого захисту своїх інтересів. Як свідчить історія, суперечність між найманою працею та капіталом час від часу набирала форм відкритого конфлікту (страйків, революцій), змушуючи владу проводити реформи. Тому високий рівень заробітної плати в країні, її гарантована виплата, належні умови праці, розвинена система соціального захисту працівників найманої праці тощо — це ще й показник сили й авторитету профспілок, здатності людей згуртовано відстоювати свої законні права та інтереси. Принагідно зазначимо, що на цю важливу обставину звернув увагу ще на початку XX сторіччя видатний український економіст М. Туган-Барановський. На превеликий жаль, в сучасній Україні не тільки вкрай низький рівень оплати праці, але й поширена ганебна практика свавілля роботодавців стосовно своєчасної і повної виплати платні. Таким чином за потурання держави й профспілок наймані працівники мимоволі перетворюються в кредиторів власників підприємств, що, звісно, штучно стримує процес ринкового очищення економіки від неефективних власників.

На рівень заробітної плати в країні значний вплив справляє і держава, яка проводить політику доходів. Але названа політика є похідною від інших видів економічної політики: податкової, бюджетної, грошово-кредитної, зовнішньоекономічної та ін. Це означає, що державне втручання в економіку має бути виваженим, системним та ефективним. Ступінь соціалізації (усуспільнення) заробітної плати, або відрахувань від заробітної плати у цільові державні фонди, різна у різних країнах. У тих країнах, де більша соціалізація заробітної плати, там відносно нижчий середній рівень оплати праці, і навпаки. Надмірні відрахування від заробітної плати, як показує практика, здатні де-стимулювати працю, породжувати утриманські настрої і зрештою послаблювати конкурентоспроможність національної економіки.

На рівнях оплати праці у багатьох країнах світу позначаються і такі ознаки працівників, як національність, стать і релігія. За однакову працю іммігранти зазвичай отримують платню меншу, аніж представники корінного населення. Так само жіноча праця в оплаті поступається чоловічій. Авжеж, диференціація заробітної плати за такими ознаками вказує на факт дискримінації працівників в оплаті їхньої праці. Але така реальність, яка явно чи приховано і в тій чи іншій мірі поширилася навіть у країнах із розвиненою демократією.

Для характеристики рівня заробітної плати зазвичай оперують показниками мінімальної, середньої та максимальної заробітної плати, розглядаючи їх у співвідношеннях. У демократичних країнах із розвиненою ринковою економікою співвідношення між мінімальною та максимальною заробітною платою утримується в середньому в межах 1 до 10, а в західноєвропейських країнах із соціально-ринковою моделлю економіки воно і ще нижче. В Україні ж нині максимальна заробітна плата перевищує мінімальний рівень у десятки разів, що є ознакою неефективної державної політики розподілу доходів серед населення.

Наступний розділ:

Розділ. 11. Ринок капіталу

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Номінальна і реальна заробітна плата. Диференціація рівнів заробітної плати між країнами“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Економічна теорія як наука

  • Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика

  • Методи пізнання економічних явищ і процесів

  • Зародження, основні етапи та напрями розвитку фундаментальної економічної науки

  • Марксизм

  • Неокласицизм

  • Неолібералізм

  • Частина перша. Загальні основи економічного розвитку суспільства

  • Виробництво та його основні ресурси (фактори)

  • Межа виробничих можливостей та проблема економічного вибору

  • Результат та ефективність виробництва

  • Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

  • Структура відносин власності

  • Економічна система суспільства та її типи

  • Перехідна економіка

  • Розділ 4. Суспільний поділ праці та обмін

  • Форми організації суспільного виробництва та обміну

  • Товар як економічна категорія

  • Розділ 5. Гроші та грошовий обіг

  • Система грошового обігу та її типи

  • Грошова маса та закон грошового обігу

  • Грошові реформи

  • Частина друга. Ринкова економіка та її суб'єкти

  • Система ринків та їхня інфраструктура

  • Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

  • Ринкова пропозиція та її фактори

  • Закон попиту і пропозиції — основний закон ринку. Механізми ціноутворення

  • Економічна конкуренція, її значення, види та методи

  • Конкуренція і монополія

  • Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

  • Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств

  • Форми об'єднань корпоративних підприємств

  • Взаємодія великого та малого бізнесу

  • Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

  • Капітал підприємства, його джерела та структура

  • Оборот та амортизація капіталу

  • Витрати підприємства, їх економічна природа та види

  • Доходи та прибуток фірми

  • Економічна ефективність діяльності фірми там основні показники

  • Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата

  • Економічна природа заробітної плати

  • Організаційні форми та системи заробітної плати

  • Номінальна і реальна заробітна плата. Диференціація рівнів заробітної плати між країнами
  • Розділ. 11. Ринок капіталу

  • Форми кредиту

  • Ринок цінних паперів, його функції та інструменти

  • Фондова біржа та її роль в економіці

  • Страховий ринок

  • Розділ. 12. Ринок землі та специфіка аграрного виробництва

  • Ринок землі: історія та сучасність

  • Рента та ціна землі

  • Проблеми розвитку аграрних господарств: ціни та доходи

  • Частина третя. Національна економіка та роль держави

  • Національний продукт та проблеми його виміру. Система національного рахівництва

  • Валовий внутрішній продукт. Національний дохід. Національне багатство

  • Ефективність національної економіки та її показники

  • Тіньова економіка

  • Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

  • Економічне зростання: фактори та типи

  • Виробнича функція як інструмент факторного аналізу росту економіки

  • Циклічні коливання економіки, їхня природа та види

  • Розділ. 15. Безробіття та інфляція

  • Види безробіття, його показники та наслідки

  • Інфляція, її види, причини та наслідки

  • Взаємозв'язок безробіття та інфляції

  • Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

  • "Провали" ринку та принципи втручання держави в ринкову економіку

  • Цілі та інструментарій державного регулювання економіки

  • Теорія суспільного вибору

  • Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

  • Податки як інструмент регулювання національної економіки

  • Державний бюджет та його дефіцит. Державний борг

  • Розділ. 18. Кредитно-банківська система

  • Банківська система. Функції та операції банків

  • Банківський механізм емісії кредитних грошей

  • Політика дешевих і дорогих грошей

  • Розділ. 19. Розподіл доходів серед населення

  • Структура та показники доходів населення

  • Проблема нерівності доходів та її показники

  • Соціальна політика держави. Соціальні гарантії

  • Дилема державного регулювання доходів: ефективність чи справедливість?

  • Частина четверта. Світове господарство

  • Основні теорії міжнародної торгівлі

  • Зовнішньоторговельна політика держави: протекціонізм чи вільна торгівля?

  • Міжнародний кредит

  • Міжнародна міграція капіталу та праці

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Розділ. 21. Міжнародні валютні розрахунки

  • Валюта та ринок валют. Валютний курс та його роль в економіці

  • Світові системи валютних курсів

  • Фактори, що визначають валютний курс. Державне валютне регулювання

  • Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

  • Глобальна проблема народонаселення

  • Глобальна проблема продовольства та ресурсів

  • Глобальна екологічна проблема

  • Післямова

  • Словник економічних термінів

  • Рекомендована література