Х3 - прибуток до виплати відсотків і податків/сума активів;
- ринкова вартість власного капіталу/позиковий капітал; Х5 - виручка від реалізації продукції, товарів послуг/сума активів. Ймовірність банкрутства в моделі п'ятичинника оцінюється залежно від значення ї- розрахунку, обчисленого за реальними даними підприємства:
o до 1,8 - дуже висока;
o від 1,81 до 2,7 - висока;
o від 2,71 до 2,99 - середня (можлива);
o понад 2,0 - дуже низька.
Інтервали 1,81<ї<2,7 і 2,71<ї<2,99 - це "темна зона" (велика ймовірність помилки). Точність прогнозування банкрутства за цією моделлю достатньо висока: на горизонті в один рік вона складає 95 %, в два роки -82 %.
Беручи до уваги привабливість методики, за допомогою якої можна отримати кількісну характеристику такого складного поняття, як банкрутство, застосування моделі істотним чином обмежується вимогою мати ринкову оцінку власного капіталу Х4. Це можливо лише для великих корпорацій, акції яких вільно котируються на фондових біржах. Враховуючи недостатній розвиток фондового ринку України, використовування моделі їА для переважної більшості українських підприємств є некоректним.
Після розрахунку можна робити висновки:
o отриманий результат ї-фактору порівнюється з ймовірним рівнем ризику, обумовленим даною стратегією;
o різниця між фактичним і прогнозованим розміром ї-фактору показує ступінь впливу ризику на досягнення поставлених цілей підприємства;
o якщо фактичний рівень ризику перевищить прогнозований, то, має місце значний (< 1,2) вплив ризику на ступінь досягнення цілей підприємства;
o перевищення (>1,2) прогнозованого рівня ризику над фактичним означає незначний вплив ризику на ступінь досягнення цілі. Українські підприємства можуть застосовувати модифіковану модель Альтмана (2АМ), запропоновану їм в 1982 році:
де Х4 - балансова вартість власного капіталу/позиковий капітал, його граничне значення дорівнює 1,22.
Окрім індексу Альтмана в зарубіжних країнах використовують тести на вірогідність банкрутства Лису (їЛ) 1972 року і Таффлера (їТ) 1977 року:
де Л1 - оборотний капітал/сума активів;
Л2 - прибуток від реалізації/сума активів;
Л2 - нерозподілений прибуток/сума активів;
Л4 - власний капітал/позиковий капітал. Граничне значення їл дорівнює 0,027.
де Т1 - прибуток від реалізації/короткострокові зобов'язання; Т2 - оборотні активи/сума зобов'язань; Т2 - короткострокові обов'язки/сума активів; Т4 - виручка від реалізації продукції, товарів, услуг/сума активів. Вірогідність банкрутства по цій моделі оцінюється таким чином: якщо їт > 0,25, то у підприємства непогані довгострокові перспективи, якщо їт < 0,25 - банкрутство більш ніж ймовірно.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Антикризовий менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Діагностика рівня кризового стану підприємства“ на сторінці 8. Приємного читання.