Розділ «Тема 2. Діагностика рівня кризового стану підприємства»

По-друге, на основі отриманих розрахунків здійснюється позиціонування підприємства по відношенню до фінансової кризи, що дозволяє дати характеристику зони фінансової кризи і його глибини.

По-третє, отримані результати слід перевірити на достовірність результатів розрахунків. Для цього пропонується система показників крите-рійної оцінки об'єктів фінансової кризи. Вона включає розрахунок ліквідності балансу, показників ліквідності оборотних активів і характеристики структури капіталу.

По-четверте, отримані дані є інформаційною базою для ухвалення відповідних управлінських рішень в умовах фінансової кризи. В цьому процесі основними пріоритетами є формування власних оборотних коштів і оптимізація їх структури.

Управлінський алгоритм діагностики фінансової кризи з обґрунтуванням об'єктів управління наведено на рис. 2.2:

Рис. 2.2. Алгоритм діагностики фінансової кризи

2.3. Методичні підходи до аналізу кризи результату

Як відомо, кінцевим фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. Вона є реалізованою частиною чистого доходу, створеного на підприємстві. Маса прибутку залежить від якості управління підприємством і підвищує економічну зацікавленість його працівників в більш ефективному використовуванні ресурсів. Прибуток також слід розглядати як основне джерело формування виробничого і соціального потенціалу підприємства.

Приріст прибутку може бути досягнутий унаслідок дії численних чинників. Тому методичний інструментарій оцінки кризи результату включає необхідність діагностики формування і використовування прибутку.

Інша проблема, яку слід розглянути в даному розділі, торкається дослідження закономірностей прояву кризи результату у встановленій раннє теоретичній послідовності видів кризи на підприємстві. Діалектичний взаємозв'язок криз проявить себе через вивчення процесу формування прибутку і оцінки впливу на неї основних чинників.

Для визначення стадії кризи результату систему діагностики засновану на вивченні динаміки прибутку запропоновано доповнити комплексом відносних показників, що характеризують ефективність господарської діяльності. Система показників діагностики глибини кризи побудована, перш за все, на аналізі динаміки показників рентабельності продажів. Використовування даної групи показників дозволить локалізувати вплив інфляційного чинника. Так, рентабельність, розрахована як відношення прибутку від основного виду діяльності до об'єму реалізованих послуг, характеризує зміни в політиці ціноутворення, здатність підприємства контролювати собівартість продукції. Тому динаміка цього показника рентабельності може свідчити про необхідність перегляду цін або посилення контролю за собівартістю.

Встановлено, що найвагомішим чинником при формуванні прибутку є виручка від реалізації послуг. Для поглиблення досліджень впливу цього чинника запропоновано розглядати виручку у вигляді моделі економі-ко-статистичної залежності двох чинників другого рівня: числа абонентів і трафіку, який генерує кожний з них.

Для характеристики ступеня впливу трафіку як елемента цінової політики підприємства на результативні показники рекомендовано використовувати методику позиціонування послуг, запропоновану Р. А. Фатхутдіновим. Відповідно до цієї методики дослідження впливу цінової політики проведено на основі побудови матриці оцінки цінової стратегії підприємства (табл. 2.2):

Таблиця 2.2. Матриця оцінки цінової стратегії підприємства

Для обґрунтовування якості оцінки цінової політики підприємств заздалегідь дамо характеристику якості пропонованих сукупністю даних підприємств послуг. Підприємства Укртелекому пропонують послуги дротяного зв'язку.

Витрати на реалізацію цінової політики акумулюють в собі альтернативну вартість використовування ресурсного потенціалу підприємства. Функції і процеси по розробці, виробництву, маркетингу, наданню і сервісу послуг представляють ланцюжок цінностей підприємства. Характеристика видів діяльності, що відносяться до ланцюжка цінностей, наведена в табл. 2.2.

Запропонований ланцюжок цінностей підприємства відображає набір пов'язаних між собою напрямів діяльності і функцій, виконуваних усередині підприємства. Вона зумовлює послідовність проведення економічного аналізу діяльності підприємства (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Взаємозв'язок ланцюжка цінностей і послідовності економічного аналізу діяльності підприємства

Слід підкреслити, що цей ланцюжок включає маржинальний прибуток, оскільки витрати підприємства по створенню вартості покриваються роздрібною ціною, яку оплачує покупець. Вартість, що перевищує витрати на її створіння, є основною фінансовою метою бізнесу. Прибуток, який може бути отриманий в результаті операційної діяльності, ділиться на розподілену і нерозподілену і характеризує темп внутрішнього зростання підприємства.

В господарській практиці згідно з діючим стандартам обліку витрати підприємства класифікуються за економічними елементами.

В діючій системі обліку відображена природа і відносна значущість витрат на зміст ресурсного потенціалу, що дозволяє визначити ефект масштабу. Для цієї мети витрати слід розділити на умовно-змінні і умовно-постійні.