o вихід за рамки Кримінального кодексу - 6 %
o пускати пил в очі - 4%
o дискредитація конкурента - 2%
o вторгнення в особисте життя - 1%
o інше - 1%
o затрудняюся відповісти - 24%.
З одного боку, звертає на себе увагу перевага в етичних позиціях традиційного етичного вибору, з іншого боку - наявність тривожної тенденції - чверть респондентів не можуть усвідомити й визначити етичні принципи, якими вони керуються в повсякденній діловій практиці. Не сформованість етичного кодексу сучасного лідерства має складну природу.
Але парадокс лідерства полягає в тому, що етичність або неетичність тих чи інших вчинків часто не визначається особистісним вибором, визнанням або невизнанням суб'єктом суспільних моральних норм. Тут все складніше: характер вчинків диктується насамперед необхідністю виживання підприємця в умовах недосконалих законів, найчастіше аморального поводження державного апарату. Лише створення цивілізованих умов для бізнесу створить рівні можливості для етичного вибору.
Матеріали інтерв'ю, проведеного з жінками-лідерами, дозволили зробити якісний аналіз особливостей - їхніх етичних уявлень порівняно з лідерами-чоловіками. Аналіз з використанням елементів контент-аналізу на матеріалах авторських інтерв'ю, опублікованих у ЗМІ, дозволяє зробити такий принциповий висновок: жінки сильніше залежать у справі від інших і тому їх соціальна відповідальність у підприємництві вища, ніж у чоловіків.
Проявом цієї соціальної відповідальності служить, з одного боку, орієнтація на гуманний менеджмент як такий, що враховує людину в усіх її проявах, а з іншого - виражена орієнтація на добродійність і соціальну допомогу. Це ілюструє менш "замкнений", ніж у чоловіків, погляд на лідерство, прагнення співвідносити свою справу із загальнолюдськими позиціями. Однак такий підхід, при всій його привабливості, характерний для стійкого бізнесу, що й дає можливість дотримуватися етичних стратегій у справі.
В інших ситуаціях лідерство опиняється перед необхідністю орієнтуватися не тільки на етичні норми, а й на норми "вигідної межі". Не завжди прагматичний підхід до того, що вигідно, а що невигідно в бізнесі, відрізняє жіночий менеджмент від чоловічого, роблячи перший більш ціннісно орієнтованим, спрямованим не на тактичні перемоги, а на стратегію. В етичному сенсі жінка більший стратег, ніж чоловік, тому що краще відчуває партнерів і їхні мотиви та внутрішній зміст. Існуючі усередині жіночого лідерства "етичні пороги" можуть іноді підвищуватися. Це залежить від низки істотних факторів: серйозної загрози справі, необхідності захистити того, хто поруч, нових кроків у невідомість, виклику особистісним можливостям. Однак і в цих випадках жінки-лідери воліють за краще не переступати невидимих етичних норм. У цілому вони демонструють гостро розвинуте у них "почуття межі", вихід за яку багато з них не можуть зробити, навіть не через етичні обмеження, а з виходячи особистісних особливостей.
Таким чином, однозначно позитивна відповідь на запитання "Чи моральним є лідерство?", очевидно, недостатня для окреслення реального проблемного поля "етики лідера". У будь-якому разі такий підхід формулюватиме зазначену проблематику довільно.
Лідерство існує в складному етичному світі, де основне - "не брехати собі". Етичні принципи, що діють у лідерстві, є різними моделями однієї культури.
Загальні принципи цієї моделі такі:
o варто уникати неетичних кроків у бізнесі;
o гуманний менеджмент надійніший за агресивний менеджмент;
o стратегічних цілей легше досягати, орієнтуючись на етичні принципи.
Істина, напевно, знаходиться десь посередині. Етичні підходи дійсно мають перевагу, але бізнес не може повністю регулюватися ними, оскільки він будується на різноманітті, конкуренції і конфліктах. Вихід полягає у варіантності персональних стратегій та етичності персональної свідомості.
Ефект "ціннісного запізнювання", викликаний стрімким розвитком творчого бізнесу в країнах колишнього СРСР, ще довго буде породжувати міфи обивателя про вихідну неетичність бізнесу. І народження цих міфів - закономірна відповідь на стихійність етичних норм, що складаються у командах підприємств, обумовлений небажанням самих лідерів "виходити за межі своєї справи" і формувати етичний образ "нових українців".
Інтрапренерські (командні) структури. Головна відмінність інтрапренерської структури від підприємницької та дивізіональної полягає в тому, що вона побудована на адхократичних принципах. Адхократична організація (від лат. ad hoc - "для частки випадку") - це асоціація команд, створених для вирішення конкретних проблем, що виникають як у внутрішньому, так і зовнішньому середовищі організації. При цьому важливо, що розділяюча їх межа досить умовна.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Антикризовий менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.6. Організація командної роботи. Постановка проблеми“ на сторінці 8. Приємного читання.