Розділ «Тема 1. Теоретичні основи управління підприємством у кризовому стані»

1) аналіз ринку з урахуванням очікуваних прибутків, можливості виникнення нових проблем, обумовлених зміною запитів покупців, упровадження досягнень науки і техніки, зміною ринку і стратегії конкурентів тощо;

2) прогноз майбутніх умов діяльності підприємства, слабких і сильних сторін його діяльності, у зв'язку з чим відбувається коректування задач, з яких залишаються тільки ті, котрі є реальній і першорядними по важливості;

3) визначення матеріальних і організаційних засобів розвитку підприємства на основі аналізу слабких і сильних сторін її діяльності, в якому враховуються наступні показники:

o місце підприємства на ринку,

o приналежність її до ринкового сектору і галузі,

o асортиментна структура.

Виділяють три напрямки розробки економічної стратегії для виходу підприємства з кризової ситуації, а саме:

1) налагодження стійких зв'язків з ринком як стосовно ресурсного забезпечення, так і відносно реалізації продукції;

2) створення матеріальної основи для підвищення конкурентоздатності підприємства (удосконалення технологій, організації управління);

3) розвиток соціальної сфери на основі збільшення доходів і прибутку.

Конструктивні проблеми адаптації підприємства до змін в оточенні, що можуть викликати кризу такі:

o наукові,

o технічні,

o технологічні,

o організаційні,

o економічні,

o соціальні тощо.

Створення адаптаційних механізмів передбачає:

1) визначення цілей і задач розвитку підприємства, і відповідно до цього, цілей і завдань розвитку її систем і підрозділів;

2) розробку механізмів мотивації розвитку підприємства в умовах ринку;