Середньозап'ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis) утворений між зап'ястковими кістками першого і другого ряду, окрім горохоподібної кістки, що є сесамоподібною. Суглобова щілина має S-подібну форму. У суглобі є як би дві головки. Одна з них утворена човноподібною кісткою, що зчленову- єтьсязкісткоіо-трапецієїоітрапецієподібноюкісткою. Другу головку формують головчаста і гачкувата кістки, що прилягають до тригранної, півмісяцевої і човноподібної кісток. Суглобова капсула відносно вільна і дуже тонка з тильного боку, прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Середньозап'ястковий суглоб блокоподібний та одноосьовий, він функціонально зв'язаний з променево-зап'ястковим суглобом і бере участь у згинанні і розгинанні кисті.
Міжзап'ясткові суглоби або зап'ясткові суглоби (articulationes intercarpales; articulationes carpi) є плоскими, але малорухомими, вони утворені прилеглими одна до однієї суглобовими поверхнями зап'ясткових кісток. Порожнини середньозап'ясткового і міжзап'ясткових суглобів сполучаються між собою. Тонка суглобова капсула цих суглобів прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Капсула укріплена короткими долонними і тильними м'іжзап'ястковими зв'язками (ligg. intercaipalia palmaria et dorsalia), а також променевою зв'язкою зап'ястка (lig. carpi radiatum), що розташована поверхнево. Волокна променевої зв'язки на долонній поверхні розходяться радіально від головчастої кістки до сусідніх зап'ясткових кісток. У міжзап'ясткових суглобах є також міжкісткові мізісзап'ясткові зв'язки (ligg. intercaipalia interossea). Горохоподібна кістка утворює самостійний суглоб із тригранною кісткою – суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis). Цей суглоб укріплений горохо-гачкуватою зв'язкою і горохо-п'ястковою зв'язкою (lig. pisohamatum et lig. pisometacarpale). Остання зв'язка прикріплюється до основ IV-V п'ясткових кісток. Обидві ці зв'язки є продовженням сухожилка ліктьового м'яза-згинача зап'ястка, що прикріплюється до горохоподібної кістки.
Обсяг рухів одночасно в променево-зап'ястковому і міжзап'ясткових суглобах при згинанні і розгинанні складає приблизно 85°, при відведенні і приведенні – 25-30°. Колове обертання в цих суглобах є результатом послідовних рухів навколо стрілової та лобової осей. Кінці пальців кисті при цьому описують коло.
Зап'ястково-п'ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales) плоскі за формою, малорухомі, утворені дистальними суглобовими поверхнями зап'ясткових кісток другого ряду і суглобовими поверхнями основ II–V п'ясткових кісток. Загальна суглобова щілина має вигляд поперечної ламаної лінії, що з'єднується з порожнинами міжзап'ясткових і середньозап'ясткових суглобів. Суглобова капсула є загальною для всіх чотирьох зап'ястково- п'ясткових суглобів (II–V), вона тонка, але туго натягнута і прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Капсула укріплена міцними долонними і тильними зап'ястково-п'ястковими зв'язками (ligg. carpometacarpalia palmaria et dorsalia). Ці суглоби плоскі, але малорухомі, в них можливе незначне ковзання до 5-10° у різних напрямках.
Зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця (articulatio carpometacaipalis pollicis) за формою сідлоподібний, але анатомічно ізольований від інших однойменних суглобів. Він утворений суглобовими поверхнями кістки-трапеції і основою І п'ясткової кістки. Суглобова капсула вільна, прикріплюється до країв суглобових поверхонь.
У цьому рухливому суглобі відбуваються рухи І п'ясткової кістки, а разом з нею і великого пальця, навколо двох осей – умовної “лобової" та стрілової. Навколо “лобової” осі виконується згинання і розгинання великого пальця разом з його п'ястковою кісткою. Оскільки лобова вісь, насправді, розташована під кутом стосовно лобової площини, то при згинанні великий палець нахиляється у бік долоні – протиставляється іншим пальцям кисті (oppositio), а зворотний рух називається зіставленням (repositio). Загальний обсягтаких рухів становить 45-60°. Навколо стрілової осі великий палець приводиться (adductio) до вказівного (II) пальця і відводиться від нього (abductio), обсяг цих рухів дорівнює 35-40°. Окрім того, у зап'ястково-п'ястковому суглобі можливе колове обертання великого пальця (circumductio).
Міжп'ясткові суглоби (articulationes intermeta carpales) утворені між прилеглими поверхнями основ II-V п'ясткових кісток, вони є плоскими, але малорухомими. їхні суглобові капсули спільні і для зап'ястково-п'ясткових суглобів. Ці суглоби укріплені поза капсульними долонними і тильними п'ястковими зв'язками (ligg. metacarpalia palmaria et dorsalia) і з'єднують основи сусідніх п'ясткових кісток. Окрім того, в цих суглобах є ще міжкісткові п'ястковізв'язки (ligg. metacarpalia interossea).
П'ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae) за формою еліпсоподібні і двохосьові, утворені округлими суглобовими поверхнями головок п'ясткових кісток і еліпсоподібними ямками на основах проксимальних фаланг. Вільні суглобові капсули прикріплюються до країв суглобових поверхонь. Ці суглоби укріплені натягнутими з обох боків між основами проксимальних фаланг і головками п'ясткових кісток поза капсульними обхідними зв'язками (ligg. collateralia). Частина волокон цих двох зв'язок проходить на долонну поверхню, де схрещуються і прикріплюються до основи проксимальних фаланг, утворюючи долонні зв'язки (ligg. palmaria). П'ястково-фалангові суглоби II–V пальців ще укріплені поперечно розташованими між головками п'ясткових кісток глибокими поперечними п'ястковими зв'язками (ligg. metacarpalia transversa profunda). У п'ястково- фалангових суглобах можливі такі рухи пальців: навколо лобової осі відбувається згинання і розгинання в межах 90°, навколо стрілової осі – відведення і приведення в межах 45°-50°. У п'ястково- фалангових суглобах також можливе колове обертання пальців.
Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae manus) утворені основами і головками сусідніх фаланг. Цс типові блокоподібні суглоби, суглобові капсули яких укріплені з боків обхідними зв'язками (ligg. collateralia), а па долонній поверхні – долонними зв'язками (ligg. palmaria). У цих суглобах можливе тільки згинання і розгинання фаланг навколо лобової осі в межах 90°.
Зап'ясткові кістки міцно з'єднані між собою численними зв'язками. Тильні зв'язки значно слабші за долонні. Дистальний ряд зап'ясткових кісток (кістка-трапеція, трапецієподібна, головчаста, гачкувата), що з'єднані між собою і з II–V п'ястковими кістками, формують тверду і дуже міцну основу кисті.
Особливо важливим для трудової діяльності є сідлоподібний двовісний зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця, що забезпечує протиставлення великою пальця іншим пальцям кисті.
У немовлят суглобова капсула променево- зап'ясткового суглоба тонка. Місцями між окремими пучками її волокон є проміжки, що заповнені пухкою сполучною тканиною. Суглобовий диск цього суглоба безпосередньо переходить у хрящовий дистальний паросток променевої кістки. Рухи в променево-зап'ястковому суглобі і суглобах кисті обмежені внаслідок невідповідності суглобових поверхонь кісток, що зчленовуються. Лише після остаточного скостеніння кісток кисті закінчується формування суглобових поверхонь, капсул і зв'язок суглобів.
Суглоби кисті кровопостачаються артеріями, що відходять від глибокої долонної дуги, долонної і тильної зап'ясткових сіток; відтік венозної крові відбувається в однойменні вени, відтік лімфи – у ліктьові лімфатичні вузли, а потім у пахвові вузли. Іннервація суглобів кисті здійснюється гілками ліктьового, серединного і променевого нервів.
Рентгенанатомія суглобів верхньої кінцівки. Якщо верхня кінцівка приведена до тулуба, на передиьозадній проекції плечового суглоба (рис. 109) видна головка плечової кістки, суглобова западина лопатки, а між ними дугоподібна суглобова щілина. У нижній частині суглоба головка плечової кістки нашаровується на суглобову западину лопатки.
У ліктьовому суглобі в прямій проекції суглобова поверхня плечової кістки має вигляд вигнутої лінії. На суглобову щілину ліктьового суглоба, що має зигзагоподібну форму і ширину 2-3 мм, накладається зображення ліктьового відростка ліктьової кістки. Видна також суглобова щілина проксимального променево-ліктьового суглоба. У бічній проекції, коли передпліччя в ліктьовому суглобі утворює прямий кут із плечовою кісткою, видно суглобову щілину між виростком плечової кістки і блокоподібною вирізкою ліктьової кістки, а також головкою променевої кістки.
На рентгенограмах кисті (рис. 110) чітко видні всі її кістки, що зчленовуються між собою, а також суглобові щілини між ними. У променево-зап'ястковому суглобі суглобова щілина вузька біля променевої кістки і широка біля головки ліктьової кістки через “прозорість" суглобового диска. “Тінь” горохоподібної кістки накладається на тригранну кістку. Суглобові щілини зап'ястково-п'ясткових суглобів дещо вигнуті, щілини п'ястково-фалангових суглобів опуклі в дистальному напрямку. У міжфалаїнових суглобах, блокоподібиих за формою, суглобова щілина відповідає контурам суглобових поверхонь фаланг, що зчленовуються.
Рис. 109. Рентгенограма плечового суглоба
З'єднання кісток нижньої кінцівки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З'єднання кісток верхньої кінцівки“ на сторінці 3. Приємного читання.
