З'єднання кісток верхньої кінцівки

Анатомія людини

Середньозап'ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis) утворений між зап'ястковими кістками першого і другого ряду, окрім горохоподібної кістки, що є сесамоподібною. Суглобова щілина має S-подібну форму. У суглобі є як би дві головки. Одна з них утворена човноподібною кісткою, що зчленову- єтьсязкісткоіо-трапецієїоітрапецієподібноюкісткою. Другу головку формують головчаста і гачкувата кістки, що прилягають до тригранної, півмісяцевої і човноподібної кісток. Суглобова капсула відносно вільна і дуже тонка з тильного боку, прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Середньозап'ястковий суглоб блокоподібний та одноосьовий, він функціонально зв'язаний з променево-зап'ястковим суглобом і бере участь у згинанні і розгинанні кисті.

Міжзап'ясткові суглоби або зап'ясткові суглоби (articulationes intercarpales; articulationes carpi) є плоскими, але малорухомими, вони утворені прилеглими одна до однієї суглобовими поверхнями зап'ясткових кісток. Порожнини середньозап'ясткового і міжзап'ясткових суглобів сполучаються між собою. Тонка суглобова капсула цих суглобів прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Капсула укріплена короткими долонними і тильними м'іжзап'ястковими зв'язками (ligg. intercaipalia palmaria et dorsalia), а також променевою зв'язкою зап'ястка (lig. carpi radiatum), що розташована поверхнево. Волокна променевої зв'язки на долонній поверхні розходяться радіально від головчастої кістки до сусідніх зап'ясткових кісток. У міжзап'ясткових суглобах є також міжкісткові мізісзап'ясткові зв'язки (ligg. intercaipalia interossea). Горохоподібна кістка утворює самостійний суглоб із тригранною кісткою – суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis). Цей суглоб укріплений горохо-гачкуватою зв'язкою і горохо-п'ястковою зв'язкою (lig. pisohamatum et lig. pisometacarpale). Остання зв'язка прикріплюється до основ IV-V п'ясткових кісток. Обидві ці зв'язки є продовженням сухожилка ліктьового м'яза-згинача зап'ястка, що прикріплюється до горохоподібної кістки.

Обсяг рухів одночасно в променево-зап'ястковому і міжзап'ясткових суглобах при згинанні і розгинанні складає приблизно 85°, при відведенні і приведенні – 25-30°. Колове обертання в цих суглобах є результатом послідовних рухів навколо стрілової та лобової осей. Кінці пальців кисті при цьому описують коло.

Зап'ястково-п'ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales) плоскі за формою, малорухомі, утворені дистальними суглобовими поверхнями зап'ясткових кісток другого ряду і суглобовими поверхнями основ II–V п'ясткових кісток. Загальна суглобова щілина має вигляд поперечної ламаної лінії, що з'єднується з порожнинами міжзап'ясткових і середньозап'ясткових суглобів. Суглобова капсула є загальною для всіх чотирьох зап'ястково- п'ясткових суглобів (II–V), вона тонка, але туго натягнута і прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Капсула укріплена міцними долонними і тильними зап'ястково-п'ястковими зв'язками (ligg. carpometacarpalia palmaria et dorsalia). Ці суглоби плоскі, але малорухомі, в них можливе незначне ковзання до 5-10° у різних напрямках.

Зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця (articulatio carpometacaipalis pollicis) за формою сідлоподібний, але анатомічно ізольований від інших однойменних суглобів. Він утворений суглобовими поверхнями кістки-трапеції і основою І п'ясткової кістки. Суглобова капсула вільна, прикріплюється до країв суглобових поверхонь.

У цьому рухливому суглобі відбуваються рухи І п'ясткової кістки, а разом з нею і великого пальця, навколо двох осей – умовної “лобової" та стрілової. Навколо “лобової” осі виконується згинання і розгинання великого пальця разом з його п'ястковою кісткою. Оскільки лобова вісь, насправді, розташована під кутом стосовно лобової площини, то при згинанні великий палець нахиляється у бік долоні – протиставляється іншим пальцям кисті (oppositio), а зворотний рух називається зіставленням (repositio). Загальний обсягтаких рухів становить 45-60°. Навколо стрілової осі великий палець приводиться (adductio) до вказівного (II) пальця і відводиться від нього (abductio), обсяг цих рухів дорівнює 35-40°. Окрім того, у зап'ястково-п'ястковому суглобі можливе колове обертання великого пальця (circumductio).

Міжп'ясткові суглоби (articulationes intermeta carpales) утворені між прилеглими поверхнями основ II-V п'ясткових кісток, вони є плоскими, але малорухомими. їхні суглобові капсули спільні і для зап'ястково-п'ясткових суглобів. Ці суглоби укріплені поза капсульними долонними і тильними п'ястковими зв'язками (ligg. metacarpalia palmaria et dorsalia) і з'єднують основи сусідніх п'ясткових кісток. Окрім того, в цих суглобах є ще міжкісткові п'ястковізв'язки (ligg. metacarpalia interossea).

П'ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae) за формою еліпсоподібні і двохосьові, утворені округлими суглобовими поверхнями головок п'ясткових кісток і еліпсоподібними ямками на основах проксимальних фаланг. Вільні суглобові капсули прикріплюються до країв суглобових поверхонь. Ці суглоби укріплені натягнутими з обох боків між основами проксимальних фаланг і головками п'ясткових кісток поза капсульними обхідними зв'язками (ligg. collateralia). Частина волокон цих двох зв'язок проходить на долонну поверхню, де схрещуються і прикріплюються до основи проксимальних фаланг, утворюючи долонні зв'язки (ligg. palmaria). П'ястково-фалангові суглоби II–V пальців ще укріплені поперечно розташованими між головками п'ясткових кісток глибокими поперечними п'ястковими зв'язками (ligg. metacarpalia transversa profunda). У п'ястково- фалангових суглобах можливі такі рухи пальців: навколо лобової осі відбувається згинання і розгинання в межах 90°, навколо стрілової осі – відведення і приведення в межах 45°-50°. У п'ястково- фалангових суглобах також можливе колове обертання пальців.

Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae manus) утворені основами і головками сусідніх фаланг. Цс типові блокоподібні суглоби, суглобові капсули яких укріплені з боків обхідними зв'язками (ligg. collateralia), а па долонній поверхні – долонними зв'язками (ligg. palmaria). У цих суглобах можливе тільки згинання і розгинання фаланг навколо лобової осі в межах 90°.

Зап'ясткові кістки міцно з'єднані між собою численними зв'язками. Тильні зв'язки значно слабші за долонні. Дистальний ряд зап'ясткових кісток (кістка-трапеція, трапецієподібна, головчаста, гачкувата), що з'єднані між собою і з II–V п'ястковими кістками, формують тверду і дуже міцну основу кисті.

Особливо важливим для трудової діяльності є сідлоподібний двовісний зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця, що забезпечує протиставлення великою пальця іншим пальцям кисті.

У немовлят суглобова капсула променево- зап'ясткового суглоба тонка. Місцями між окремими пучками її волокон є проміжки, що заповнені пухкою сполучною тканиною. Суглобовий диск цього суглоба безпосередньо переходить у хрящовий дистальний паросток променевої кістки. Рухи в променево-зап'ястковому суглобі і суглобах кисті обмежені внаслідок невідповідності суглобових поверхонь кісток, що зчленовуються. Лише після остаточного скостеніння кісток кисті закінчується формування суглобових поверхонь, капсул і зв'язок суглобів.

Суглоби кисті кровопостачаються артеріями, що відходять від глибокої долонної дуги, долонної і тильної зап'ясткових сіток; відтік венозної крові відбувається в однойменні вени, відтік лімфи – у ліктьові лімфатичні вузли, а потім у пахвові вузли. Іннервація суглобів кисті здійснюється гілками ліктьового, серединного і променевого нервів.

Рентгенанатомія суглобів верхньої кінцівки. Якщо верхня кінцівка приведена до тулуба, на передиьозадній проекції плечового суглоба (рис. 109) видна головка плечової кістки, суглобова западина лопатки, а між ними дугоподібна суглобова щілина. У нижній частині суглоба головка плечової кістки нашаровується на суглобову западину лопатки.

У ліктьовому суглобі в прямій проекції суглобова поверхня плечової кістки має вигляд вигнутої лінії. На суглобову щілину ліктьового суглоба, що має зигзагоподібну форму і ширину 2-3 мм, накладається зображення ліктьового відростка ліктьової кістки. Видна також суглобова щілина проксимального променево-ліктьового суглоба. У бічній проекції, коли передпліччя в ліктьовому суглобі утворює прямий кут із плечовою кісткою, видно суглобову щілину між виростком плечової кістки і блокоподібною вирізкою ліктьової кістки, а також головкою променевої кістки.

На рентгенограмах кисті (рис. 110) чітко видні всі її кістки, що зчленовуються між собою, а також суглобові щілини між ними. У променево-зап'ястковому суглобі суглобова щілина вузька біля променевої кістки і широка біля головки ліктьової кістки через “прозорість" суглобового диска. “Тінь” горохоподібної кістки накладається на тригранну кістку. Суглобові щілини зап'ястково-п'ясткових суглобів дещо вигнуті, щілини п'ястково-фалангових суглобів опуклі в дистальному напрямку. У міжфалаїнових суглобах, блокоподібиих за формою, суглобова щілина відповідає контурам суглобових поверхонь фаланг, що зчленовуються.

Рентгенограма плечового суглоба

Рис. 109. Рентгенограма плечового суглоба

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З'єднання кісток верхньої кінцівки“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки
  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки