З'єднання кісток верхньої кінцівки

Анатомія людини

Блокоподібний одноосьовий плечо-ліктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris) утворений блоком виростка плечової кістки і блоковою вирізкою ліктьової кістки. Кулястий плечо-променевий суглоб (articulatio humeroradialis) утворений головочкою виростка плечової кістки і суглобовою ямкою головки променевої кістки. Обертовий одноосьовий проксимальний променево-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis) утворений суглобовим обводом променевої кістки і вирізкою променевої кістки на ліктьовій кістці.

Суглобова капсула є загальною для трьох суглобів, вона вільна попереду і позаду, слабо натягнута, товстіша з боків, а на рівні ліктьової ямки капсула особливо тонка. Попереду капсула прикріплюється до плечової кістки над вінцевою і променевою ямками, залишаючи їх у порожнині суглоба, позаду – охоплює дві третини ліктьової ямки, а з боків – нижче надвиростків. На ліктьовій кістці суглобова капсула прикріплюється до краю блокової вирізки, а на променевій кістці – до її шийки, утворюючи попереду мішкоподібний закуток (recessus sacciformis). З боків суглобова кап-

Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti), правий. А – вигляд спереду. Б – стріловий розпил

Рис. 107. Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti), правий. А – вигляд спереду. Б – стріловий розпил

сула укріплена двома позакапсульними обхідними зв'язками. Обхідна ліктьова зв'язка (lig. collaterale ulnare) починається від основи присередпього надвиростка плечової кістки і, віялоподібно розширюючись донизу, прикріплюється до присередпього краю блокової вирізки ліктьової кістки. Обхідна променева зв'язка (lig. collaterale radiale) товста і міцна, починається від бічного над виростка плечової кістки. Прямуючи до головки променевої кістки, вона поділяється на два пучки. Передній пучок прикріплюється до передньобічнош краю блокової вирізки ліктьової кістки. Задній пучок проходить за шийкою променевої кістки, охоплює її у вигляді петлі і вплітається в кільцеву зв'язку променевої кістки. Кільцева зв'язка променевої кістки (lig. anulare radii) охоплює шийку променевої кістки, але не зростається з нею, прикріплюється до переднього і заднього країв вирізки променевої кістки на ліктьовій кістці.

У ділянці ліктьового суглоба є декілька синовіальних сумок. Це ліктьова підшкірна сумка (bursa subcutanea olecrani), що розташована між ліктьовим відростком ліктьової кістки і шкірою. Підсухожилкова сумка триголового м'яза плеча (bursa subtendinea musculi tricipitis brachii) розміщена між сухожилком триголового м'яза і ліктьовим відростком. Двоголово-променева сумка (bursa bicipitoradialis) розташована біля прикріплення сухожилка двоголового м'яза плеча до горбистості променевої кістки.

У ліктьовому суглобі здійснюються рухи навколо двох осей. Згинання і розгинання передпліччя відбувається навколо лобової (фронтальної) осі з обсягом до 170°. При згинанні передпліччя дещо відхиляється присередиьо, кисть лягає на груди. При максимальному розгинанні передпліччя ліктьовий відросток упирається в однойменну ямку плечової кістки, тоді плече з передпліччям розгалужується майже на одній прямій. Згинання і розгинання передпліччя відбувається одночасно в плечо-ліктьовому і плечо-промеиевому суглобах. Навколо вертикальної осі в плечо-променевому суглобі та проксимальному і дистальному променево-ліктьових суглобах одночасно виконується обертання променевої кістки разом з кистю навколо ліктьової кістки в обсязі до 140°. Ці рухи називаються привертанням (pronatio) і відвертанням (supinatio).

У немовлят обхідні ліктьова і променева зв'язки зрощені з натягнутою суглобовою капсулою, а кільцева зв'язка променевої кістки розслаблена. Остаточне формування капсули і зв'язок ліктьового суглоба завершується у підлітків.

Ліктьовий суглоб кровопостачаеться гілками від плечової, ліктьової і променевої артерій. В утворенні ліктьової суглобової сітки беруть участь верхня і нижня ліктьові обхідні артерії (із плечової артерії), середня і променева обхідні артерії (із глибокої артерії плеча), поворотна променева артерія (із променевої артерії), поворотна міжкісткова артерія (із задньої міжкісткової артерії), передня і задня гілка ліктьової поворотної артерії (з ліктьової артерії). Відтік крові здійснюється по однойменних венах у глибокі променеві, ліктьові і плечові вени. Відтік лімфи відбувається в ліктьові лімфатичні вузли, а потім у пахвові. Іннервацію ліктьового суглоба здійснюють гілки серединного, ліктьового і променевого нервів.

Дистальний променево-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis) обертовий і одноосьовий, він утворений суглобовим обводом ліктьової кістки і вирізкою ліктьової кістки на променевій кістці (рис. 108). Вільна суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Проксимально між дистальними наростками кісток передпліччя суглобова капсула утворює випинання – мішкоподібний закуток (recessus sacciformis).

Рухи в проксимальному і дистальному променево-ліктьових суглобах, що разом утворюють комбінований суглоб, відбуваються одночасно навколо вертикальної осі – променева кістка обертається навколо ліктьової кістки. При цьому головка променевої кістки обертається в її вирізці на ліктьовій кістці, бо її утримує кільцева зв'язка променевої кістки. Дистальний паросток променевої кістки, рухаючись по суглобовому обводу ліктьової кістки, описує лугу навколо її нерухомої головки. Разом з променевою кісткою рухається кисть, бо вона з'єднана з нею за допомогою променево-зап'ясткового суглоба. У цьому комбінованому суглобі відбувається привертання (pronatio) і відвертання (supinatio) з максимальним обсягом до 120°.

Особливістю цього суглоба є те, що знизу цей суглоб обмежує хрящова пластинка, яка прикріплюється до наростка ліктьової кістки, про що буде детально сказано нижче.

Суглоби кисті (articulationes manus). Кістки кисті з'єднуються з кістками передпліччя, утворюючи променево-зап'ястковий суглоб, а між собою – за допомогою численних суглобів (рис. 108).

Променево-зап'ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis) за конструкцією є складним, еліпсоподібним, комплексним і двохосьовим. Він утворений зап'ястковою суглобовою поверхнею дистального наростка променевої кістки і хрящового суглобового диска. Ці суглобові поверхні формують суглобову западину еліпсоподібної форми. Еліпсоподібна суглобова головка утворена проксимальними поверхнями трьох зап'ясткових кісток першого ряду – човноподібної, півмісяцевої і тригранної, які з'єднані між собою міжкістковими міжзап'ястковими зв'язками (ligg. intercarpalia interossea). Суглобовий диск (discus articulans) представлений трикутною хрящовою пластинкою, яка своєю широкою основою прикріплюється до нижнього краю вирізки ліктьової кістки на променевій кістці, а верхівкою присередньо – до шилоподібного відростка ліктьової кістки. Цей диск відокремлює променево-зап'ястковий суглоб від дистального променево-ліктьового суглоба.

Суглобова капсула тонка, особливо позаду, вона прикріплюється до країв суглобових поверхонь кісток, що зчленовуються. Капсула променево- зап'ясткового суглоба укріплена кількома зв'язками. Променева обхідна зв'язка зап'ястка (lig. collaterale carpi radiale) натягнута між шилоподібним відростком променевої кістки і човноподібною кісткою. Ліктьова обхідна зв'язка зап'ястка (lig. collaterale carpi ulnare) починається від шилоподібного відростка ліктьової кістки, а прикріплюється до тригранної і горохоподібної зап'ясткових кісток. Долонна променево-зап'ясткова зв'язка (lig. radiocarpale palmare) починається на передньому краї суглобової поверхні променевої кістки і прикріплюється окремими пучками до зап'ясткових кісток першого ряду і до головчастої кістки. Тильна променево-зап'ясткова зв'язка (lig. radiocarpale dorsale) починається на тилі дистального наростка променевої кістки і прикріплюється до зап'ясткових кісток першого ряду.

Суглоби і зв

Рис. 108. Суглоби і зв'язки правої кисті. А – лобовий розпил променево-зап'ясткового суглоба і суглобів кісток зап'ястка (вигляд ззаду). Б – суглоби і зв'язки кисті (вигляд спереду)

У променево-зап'ястковому суглобі здійснюються рухи навколо лобової (фронтальної) осі – згинання і розгинання кисті загальним обсягом до 70°, а навколо стрілової (сагітальної) осі – приведення кисті до 45° та її відведення до 15е. Окрім того, в цьому суглобі можливе колове обертання кисті.

Променево-зап'ястковий суглоб кровопостачається гілками від зап'ясткової сітки, в утворенні якої беруть участь променева, ліктьова, передня і задня міжкісткові артерії. Венозна кров відтікає в однойменні вени. Лімфа відтікає в ліктьові лімфатичні вузли, а потім у пахвові вузли. Іннервація здійснюється гілками ліктьового, серединного і променевого нервів.

У рухах кисті стосовно передпліччя беруть участь не тільки променево-зап'ястковий суглоб, але й середньозап'ястковий і зап'ястково-п'ясткові суглоби, а також міжзап'ясткові і міжп'ясткові суглоби. Усі ці суглоби, що об'єднані загальною функцією, клініцисти нерідко називають кистьовим суглобом. Загальний обсяг рухів кисті є сумою рухів у всіх цих суглобах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З'єднання кісток верхньої кінцівки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки
  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки