До зап'ясткових кісток (ossa carpi; ossa canalia) належать 8 коротких кісток, що розташовані двома рядами. У проксимальному ряді, якщо розглядати в напрямку від променевої кістки до ліктьової, розміщуються: човноподібна, півмісяцева, тригранна і горохоподібна кістки. У дистальному ряді у тому ж напрямку розташовані: кістка-трапеція, трапеціє подібна, головчаста і гачкувата кістки. Кожна з перерахованих кісток має суглобові поверхні для зчленування із сусідніми кістками.
Човноподібна кістка (os scaphoideum) вигнута у проксимальному напрямку, має горбок човноподібної кістки (tuberculum ossis scaphoidei), обернений у бік долоні. Півмісяцева кістка (os lunatum) також вигнута проксимально й увігнута з боку дистальної поверхні. Тригранна кістка (os triquetrum) містить на передній поверхні суглобову поверхню для зчленування з горохоподібною кісткою. Горохоподібна кістка (os pisiforme) має неправильну кулясту форму, є найменшою зап'ястковою кісткою, що розміщується в товщі сухожилка ліктьового м'яза – згинача зап'ястка. Це сесамоподібна кістка.
Проксимальні поверхні човноподібної, півмісяцевої і тригранної кісток беруть участь в утворенні променево-зап'ясткового суглоба, а їхні дистальні поверхні обернені до другого ряду зап'ясткових кісток.
Кістка-трапеція (os trapezium) має кубоподібну форму і сідлоподібну суглобову поверхню для зчле-
Рис. 88. Праві ліктьова і променева кістки. Ліктьова кістка (ulna). А – вигляд спереду, Б – вигляд ззаду. Променева кістка (radius). В – вигляд спереду, Г – вигляд ззаду
Рис. 89. Кістки правої кисті (вигляд спереду)
нуваиня з основою I п'ясткової кістки, а також горбок кістки-трапеції (tuberculum ossis trapezii).
Трапецієподібна кістка (os trapezoideum) за формою нагадує кістку-трапецію, але вона менша за розмірами. Головчаста кістка (os capitatum) є найбільшою із зап'ясткових кісток. її кругла головка спрямована проксимально і дещо назовні. Гачкувата кістка (os hamatum) має з ліктьового краю долонної поверхні загнутий у променевий бік гачок гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati).
Зап'ясткові кістки формують кісткове склепіння, увігнута поверхня якого спрямована вперед і па долонній поверхні утворює борозну зап'ястка (sulcus carpi), що обмежена з променевого боку горбком човноподібної кістки і горбком кістки-трапеції, а з ліктьового боку – гачком гачкуватої кістки і горохоподібною кісткою.
До п'ясткових кісток (ossa metacarpi; ossa metacarpalia) належать п'ять (I-V) коротких трубчастих кісток. Кожна п'ясткова кістка складається з основи, тіла і головки п'ясткової кістки (basis, coipus et caput ossis metacarpi). Основа і головка п'ясткових кісток є відповідно проксимальним і дистальним кінцями. Тіла п'ясткових кісток мають тригранну форму. Кінці кожної п'ясткової кістки стовщені, тому при з'єднанні цих кісток між їх тілами є міжкісткові проміжки. З долонної поверхні тіла п'ясткових кісток дещо увігнуті, а з тильної – трохи опуклі. Основи II–V п'ясткових кісток на проксимальному кінці мають плоскі суглобові поверхні для зчленування із зап'ястковими кістками другого ряду. Перша [І] п'ясткова кістка (os metacarpale І) коротша і товстіша за інші. На її основі помітна сідлоподібна суглобова поверхня для зчленування з кісткою-трапецією. II п'ясткова кістка найдовша. Суглобова поверхня на її основі розділена на дві частини для зчленування з кісткою-трапецією і трапецієподібною кісткою. Розміри наступних III–V п'ясткових кісток поступово зменшуються, а з боків основ II–V п'ясткових кісток є суглобові поверхні, за допомогою яких ці кістки рухомо сполучені між собою. Головки п'ясткових кісток мають кулясті суглобові поверхні для зчленування з проксимальними фалангами пальців.
Кістки пальців кисті – фаланги (ossa digitorum manus – phalanges). Кисть людини має п'ять пальців. Найкоротшим і найтовщим є перший палець кисті [I], або великий палець (digitus primus [І]; pollex). Другий палець [II] називають вказівним пальцем (digitus secundus [II]; index). Найдовшим пальцем є третій палець IIII], або середній палець (digitus tertius [ІІІ]; digitus medius). Четвертий палець [IV] називають перстневим пальцем (digitus quartus [IV], digitus anularis), а п'ятий палець [V] – мізинцем (digitus quintus [V]; digitus minimus).
Фаланги пальців (phalanges digitorum) представлені короткими трубчастими кістками. Кожний палець, окрім першого, має 3 фаланги: найдовшу проксимальні/ (phalanx proximalis), середню (phalanx media) і пай коротшу кінцеву, або дистальну (phalanx distalis). Великий палець має тільки дві фаланги – проксимальну і кінцеву. Проксимальний кінець кожної фаланги називається основою фаланги (basis phalangis), а дистальний кінець – головкою фаланги (caput phalangis). Між кінцями фаланги розташоване тіло фаланги (coipus phalangis). Тіла проксимальних і середніх фаланг вигнуті в тильний бік. На основі кожної проксимальної фаланги помітна суглобова ямка для з'єднання з головкою відповідної п'ясткової кістки. Основа середніх і кінцевих фаланг має блокоподібну суглобову поверхню – блок фаланги (trochlea phalangis) для зчленування з головкою відповідної фаланги. Дистальний кінець кожної кінцевої фаланги сплощений і має горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).
Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кістки вільної частини верхньої кінцівки“ на сторінці 2. Приємного читання.
