Скелет голови – череп

Анатомія людини

На зовнішній поверхні тім'яної кістки виступає тім'яний горб (tuber parietale), нижче якого помітні дві вигнуті лінії – верхня і нижня скроневі лінії (lineae temporales superior et inferior). Від них починаються однойменні фасція і м'яз.

Рельєф внутрішньої поверхні тім'яної кістки утворений прилеглою до неї твердою оболонок) головного мозку та її судинами. Так, уздовж верхнього краю тім'яної кістки йде борозна верхньої стрілової пазухи (stdeus sinus sagittalis superioris). До цієї борозни, з'єднаної з однойменною борозною протилежного боку, приляї'ає верхня стрілова пазуха твердої мозкової оболони. У ділянці соскоподібного кута проходить борати сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei). На внутрішній поверхні кістки помітні чисельні артеріальні борати (sulci arteriasi) – сліди від оболонних артерій.

Решітчаста кістка (os ethmoidale) входить до складу переднього відділу основи черепа, а також лицевого його відділу, беручи участь в утворенні стінок орбіт і кісткової носової порожнини (рис. 68). У решітчастій кістці розрізняють горизонтально розташовану дірчасту пластинку, від якої по серединній лінії йде вниз перпендикулярна пластинка. З боків до дірчастої пластинки приєднуються решітчасті лабіринти, що ззовні закриті очноямковими пластинками.

Дірчаста пластинка (lamina cribrosa) розташована в решітчастій вирізці лобової кістки, бере участь в утворенні дна передньої черепної ямки і верхньої стінки кісткової порожнини носа. Пластинка має численні дірчасті отвори (foramina cribrosa), через які проходять у порожнину черепа нюхові нитки (І пара черепних нервів). Над дірчастою пластинкою по серединній лінії піднімається півнячий гребінь (crista galli). Спереду він продовжується в парний відросток – крило півнячого гребеня (ala cristae galli). Ці відростки разом з лобовою кісткою обмежують сліпий отвір (foramen caecum), у якому закріплюється відросток твердої оболони головного мозку.

Перпендикулярна пластинка (lamina perpendicularis) має неправильну п'ятикутну форму, що продовжується вниз від півнячого гребеній і розташована у стріловій площині. Перпендикулярна пластинка

Решітчаста кістка (os ethmoidale). А – вигляд зверху, Б – вигляд збоку

Рис. 68. Решітчаста кістка (os ethmoidale). А – вигляд зверху, Б – вигляд збоку

утворює верхню частину кісткової носової перегородки у кістковій порожнині носа.

Решітчастий лабіринт (labyrinthus ethmoidalis) – парне утворення, що складається з кісткових передніх, середніх і задніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales anteriores, mediae et posteriores), які сполучаються між собою і з порожниною носа.

Решітчасті лабіринти розташовані по обидва боки від перпендикулярної пластинки і прикріплюються до кінців дірчастої пластинки. До присерсдньої стінки решітчастих лабіринтів прикріплені дві тонкі вигнуті кісткові пластинки – носові раковини, нижні краї яких вільно звисають в щілину між лабіринтом і перпендикулярною пластинкою. Зверху і позаду прикріплена верхня носова раковина (concha nasalis superior), нижче і трохи попереду від неї розміщена середня носова раковина (concha nasalis media). Іноді буває невелика третя раковина – найвища носова раковина (concha nasalis suprema). Між верхньою і середньою носовими раковинами проходить вузький верхній носовий хід (meatus nasi superior). Поміж середньою і нижньою носовими раковинами розташований середній носовий хід (meatus nasi medius).

Задній кінець середньої носової раковини має вигнутий донизу гачкуватий відросток (processus uncinatus), що на цілому черепі з'єднується з решітчастим відростком нижньої раковини. Позаду від гачкуватого відростка в середній носовий хід виступає решітчастий пухир (bulla ethmoidalis) лабіринту. Між цим пухирем і гачкуватим відростком є решітчаста лійка (infundibulum ethmoidale). Через цю лійку лобова пазуха сполучається із середнім носовим ходом.

Бічна поверхня решітчастого лабіринту представлена гладкою тонкою очноямковою пластинкою (lamina orbitalis), що входить до складу присередньої стінки орбіти.

Скронева кістка (os temporale). Це парна кістка, що входить до складу основи і бічної стінки мозкового черепа, розташовується між клиноподібною, тім'яною і потиличною кістками. Усередині скроневої кістки є барабанна порожнина і кістковий лабіринт внутрішнього вуха, де розміщені органи слуху і рівноваги (див. “Органи чуття”). У каналах скроневої кістки проходять кровоносні судини і нерви. Скронева кістка утворює суглоб з нижньою щелепою, а разом з виличною кісткою – виличну дугу (arcus zygomaticus). Скронева кістка складається з трьох частин: кам'янистої, барабанної і лускової (рис. 69).

Кам'яниста частина (parspetrosa) має форму трибічної піраміди, що розташована у черепі майже горизонтально. Її основа, повернена назад і вбік, переходить у соскоподібний відросток. Верхівка кам'янистої частини (apex partis petrosae) спрямована вперед і досереднини. Кам'яниста частина має 3 поверхні: передню, задню і нижню. Передня і задня поверхні обернені в порожнину черепа, а нижню добре видно з боку зовнішньої основи черепа. Поверхні розмежовані трьома краями: верхнім, переднім і заднім.

Передня поверхня кам'янистої частини (facies anterior partis petrosae) обернена вперед і догори. Збоку вона переходить у мозкову поверхню лускової частини. По середині передньої поверхні видно невелике дугове підвищення (eminentia arcuata), в товщі якого залягає передній півколовий канал кісткового лабіринту внутрішнього вуха. Між дуговим підвищенням і лусковою частиною розташована покрівля барабанної порожнини (tegmen tympani). Біля верхівки кам'янистої частини на передній поверхні помітна ямочка – трійчасте втиснення (impressio trigeminalis), де розміщується трійчастий вузол V черепного нерва. Збоку від трійчастого втиснення є два маленьких отвори: розтвір каналу великого кам'янистого нерва (hiatus canalis пеrvi petrosi majoris), від якого присередньо відходить борозна великого кам'янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris);

Скронева кістка (os temporale), права. А – вигляд збоку, Б – внутрішня поверхня

Рис. 69. Скронева кістка (os temporale), права. А – вигляд збоку, Б – внутрішня поверхня

дещо попереду і нижче відкривається розтвір каналу малого кам'янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris), що продовжується в борозну малого кам'янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris).

Верхній край кам'янистої частини (margo superior partis petrosae) відокремлює передню поверхню від задньої. Пo цьому краю проходить борозна верхньої ким'янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris).

Задня поверхня кам'янистої частини (facies posterior partis petrosae) обернена назад і присередньо. Приблизно на середині задньої поверхні міститься внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), що переходить у короткий широкий канал – внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus). На його дні є кілька отворів для лицевого і присінково-завиткового нервів (відповідно VII і VIII черепні нерви), а також для артерії і вен присінково-завиткового органа. Вище і збоку від внутрішнього слухового отвору є піддугова ямка (fossa subarcuata), у яку заходить відросток твердої мозкової оболони головного мозку. Нижче і збоку від цієї ямки є невелика щілина – отвір канальця присінка (apertura canaliculi vestibuli).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Скелет голови – череп“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп
  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки