Нижній тримач малогомілкових м'язів (retinaculum musculorum fibularium inferius) прикріплюється до бічної поверхні п'яткової кістки.
У кістково-волокнистому каналі під тримачами малогомілкових м'язів проходить спільна піхва сухожилків малогомілкових м'язів (vagina communis tendinum musculorum fibularium). Спочатку сухожилки обох малогомілкових м'язів розташовані в одній піхві, яка на рівні нижнього тримача малогомілкових м'язів розділяється на дві піхви для сухожилків кожного м'яза. Піхва сухожилка короткого малогомілкового м'яза закінчується на рівні нижнього краю нижнього тримача малогомілкових м'язів. Піхва сухожилка довгого малогомілкового м'яза довша і закінчується па бічному краї стопи па рівні його переходу на підошвову поверхню.
На підошвовій поверхні стопи є ще окрема підошвова піхва сухожилка довгого малогомілкового м'яза (vagina plantaris tendinis musculi fibularis longi). Вона проходить у борозні сухожилка довгого малогомілкового м'яза кубоподібної кістки, прямує вперед і присередньо до рівня основ перших двох плеснових кісток та присередньої клиноподібної кістки.
Фасція гомілки на рівні надп'ятково-гомілкового суглоба переходить у тильну фасцію стопи (fascia dorsalis pedis), яка має дві пластинки - поверхневу і глибоку. Поверхнева пластинка фасції дуже тонка. Глибока пластинка тильної фасції стопи покриває тильні міжкісткові м'язи і зростається з окістям плеснових кісток. Між обома пластинками тильної фасції стопи розташовані сухожилки довгих і коротких м'язів-розгиначів пальців, тильні артерія і вени стопи та глибокий малогомілковий нерв.
На підошві шкіра дуже товста і за допомогою сполучнотканинних пучків з'єднується з підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris), що є похідним поверхневої пластинки підошвової фасції стопи. Підошвовий апоневроз побудований з товстих поздовжніх сполучнотканинних пучків, що починаються від підошвової поверхні п'яткового горба. Цей апоневроз зростається з нижньою поверхнею короткого м'яза-згинача пальців.
На рівні середини плеснових кісток підошвовий апоневроз розширюється, стає тоншим і розділяється на п'ять плоских пучків, що направляються до пальців стопи і вплітаються в їхні волокнисті піхви. Поздовжні пучки підошвового апоневрозу на рівні головок плеснових кісток укріплені поперечними пучками (fasciculi transversi), утворюючи поверхневу поперечну плеснову зв'язку (lig. metatarsale transversum superficiale).
Глибока пластинка підошвової фасції вкриває квадратний, червоподібні та підошвові міжкісткові м'язи.
На підошві вздовж обох країв короткого м'яза- згинача пальців проходять дві борозни - присередня і бічна підошвові борозни. Присередпя підошвова борозна (sulcus plantaris medialis) розташована між коротким м'язом-згииачем пальців (збоку) і відвідним м'язом великого пальця (присередньо). У цій борозні проходить присередній судинно-нервовий пучок - присередні підошвові артерія і нерв. Бічна підоиївова борозна (sulcus plantaris lateralis) розташована між коротким м'язом-згиначем пальців (присередньо) і відвідним м'язом мізинця (збоку). У цій борозні проходить бічний судинно-нервовий пучок - бічні підошвові артерія і нерв.
Від підошвового апоневрозу у стріловій площині відходять до глибокої фасціальної пластинки дві міжм'язові перегородки, що відокремлюють середню групу м'язів підошви від присередньої і бічної, утворюючи три м'язові ложа:
• у присередньому фасціальному ложі розташовані відвідний і привідний м'язи великого пальця, короткий м'яз-згинач великого пальця; у цьому ложі проходить присередній судинно-нервовий пучок;
• середнє фасціальне ложе розділене фасціаль- ною пластинкою на глибоке (верхнє) і поверхневе (нижнє) фасціальні ложа; у глибокому ложі розміщені підошвові міжкісткові м'язи, червоподібні м'язи, сухожилки довгого м'яза-згинача пальців, а також сухожилок довгого малогомілкового м'яза, що оточений власною синовіальною піхвою; у поверхневому ложі розміщений короткий м'яз-згинач пальців і квадратний м'яз підошви;
• у бічному фасціальному ложі розташовані відвідний м'яз мізинця і короткий м'яз-згинач мізинця.
Через серединне фасціальне ложе між коротким м'язом-згиначем пальців (збоку) і квадратним м'язом підошви (присередньо) проходить бічний судинно-нервовий пучок. На рівні основ плеснових кісток бічна підошвова артерія повертає присередньо, утворюючи підошвову дугу, від якої відходять підошвові плеснові артерії.
На тильній поверхні фаланг пальців стопи сухожилки м'язів-розгиначів розширюються і утворюють тильний апоневроз пальців.
На підошвовій поверхні фаланг пальців стопи розташовані піхви сухожилків пальців стопи (vaginae tendinum digitorum pedis), кожна з яких складається із зовнішнього і внутрішнього шарів.
Зовнішній шар піхв представлений волокнистими піхвами пальців стопи (vaginae fibrosae digitorum pedis), які на рівні тіл фаланг складаються з кільцевої частини волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae), а на ріпні міжфалангавих суглобів – з хрестоподібної частини волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibmsae). Внутрішній шар піхви сухожилків пальців стопи утворений синовіальними піхвами пальців стопи (vaginae synoviales digitorum pedis).
У синовіальній піхві великого пальця проходить сухожилок м'яза-згинача великого пальця, який простягається від рівня середини І плеснової кістки до основи кінцевої фаланги. У синовіальних піхвах II–V пальців проходять по два сухожилки - сухожилки довгого і короткого м'язів-згиначів пальців, які простягаються від рівня головок плеснових кісток до основи кінцевих фаланг.
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки“ на сторінці 5. Приємного читання.
