Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки

Анатомія людини

Нижній тримач малогомілкових м'язів (retinaculum musculorum fibularium inferius) прикріплюється до бічної поверхні п'яткової кістки.

У кістково-волокнистому каналі під тримачами малогомілкових м'язів проходить спільна піхва сухожилків малогомілкових м'язів (vagina communis tendinum musculorum fibularium). Спочатку сухожилки обох малогомілкових м'язів розташовані в одній піхві, яка на рівні нижнього тримача малогомілкових м'язів розділяється на дві піхви для сухожилків кожного м'яза. Піхва сухожилка короткого малогомілкового м'яза закінчується на рівні нижнього краю нижнього тримача малогомілкових м'язів. Піхва сухожилка довгого малогомілкового м'яза довша і закінчується па бічному краї стопи па рівні його переходу на підошвову поверхню.

На підошвовій поверхні стопи є ще окрема підошвова піхва сухожилка довгого малогомілкового м'яза (vagina plantaris tendinis musculi fibularis longi). Вона проходить у борозні сухожилка довгого малогомілкового м'яза кубоподібної кістки, прямує вперед і присередньо до рівня основ перших двох плеснових кісток та присередньої клиноподібної кістки.

Фасція гомілки на рівні надп'ятково-гомілкового суглоба переходить у тильну фасцію стопи (fascia dorsalis pedis), яка має дві пластинки - поверхневу і глибоку. Поверхнева пластинка фасції дуже тонка. Глибока пластинка тильної фасції стопи покриває тильні міжкісткові м'язи і зростається з окістям плеснових кісток. Між обома пластинками тильної фасції стопи розташовані сухожилки довгих і коротких м'язів-розгиначів пальців, тильні артерія і вени стопи та глибокий малогомілковий нерв.

На підошві шкіра дуже товста і за допомогою сполучнотканинних пучків з'єднується з підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris), що є похідним поверхневої пластинки підошвової фасції стопи. Підошвовий апоневроз побудований з товстих поздовжніх сполучнотканинних пучків, що починаються від підошвової поверхні п'яткового горба. Цей апоневроз зростається з нижньою поверхнею короткого м'яза-згинача пальців.

На рівні середини плеснових кісток підошвовий апоневроз розширюється, стає тоншим і розділяється на п'ять плоских пучків, що направляються до пальців стопи і вплітаються в їхні волокнисті піхви. Поздовжні пучки підошвового апоневрозу на рівні головок плеснових кісток укріплені поперечними пучками (fasciculi transversi), утворюючи поверхневу поперечну плеснову зв'язку (lig. metatarsale transversum superficiale).

Глибока пластинка підошвової фасції вкриває квадратний, червоподібні та підошвові міжкісткові м'язи.

На підошві вздовж обох країв короткого м'яза- згинача пальців проходять дві борозни - присередня і бічна підошвові борозни. Присередпя підошвова борозна (sulcus plantaris medialis) розташована між коротким м'язом-згииачем пальців (збоку) і відвідним м'язом великого пальця (присередньо). У цій борозні проходить присередній судинно-нервовий пучок - присередні підошвові артерія і нерв. Бічна підоиївова борозна (sulcus plantaris lateralis) розташована між коротким м'язом-згиначем пальців (присередньо) і відвідним м'язом мізинця (збоку). У цій борозні проходить бічний судинно-нервовий пучок - бічні підошвові артерія і нерв.

Від підошвового апоневрозу у стріловій площині відходять до глибокої фасціальної пластинки дві міжм'язові перегородки, що відокремлюють середню групу м'язів підошви від присередньої і бічної, утворюючи три м'язові ложа:

• у присередньому фасціальному ложі розташовані відвідний і привідний м'язи великого пальця, короткий м'яз-згинач великого пальця; у цьому ложі проходить присередній судинно-нервовий пучок;

• середнє фасціальне ложе розділене фасціаль- ною пластинкою на глибоке (верхнє) і поверхневе (нижнє) фасціальні ложа; у глибокому ложі розміщені підошвові міжкісткові м'язи, червоподібні м'язи, сухожилки довгого м'яза-згинача пальців, а також сухожилок довгого малогомілкового м'яза, що оточений власною синовіальною піхвою; у поверхневому ложі розміщений короткий м'яз-згинач пальців і квадратний м'яз підошви;

• у бічному фасціальному ложі розташовані відвідний м'яз мізинця і короткий м'яз-згинач мізинця.

Через серединне фасціальне ложе між коротким м'язом-згиначем пальців (збоку) і квадратним м'язом підошви (присередньо) проходить бічний судинно-нервовий пучок. На рівні основ плеснових кісток бічна підошвова артерія повертає присередньо, утворюючи підошвову дугу, від якої відходять підошвові плеснові артерії.

На тильній поверхні фаланг пальців стопи сухожилки м'язів-розгиначів розширюються і утворюють тильний апоневроз пальців.

На підошвовій поверхні фаланг пальців стопи розташовані піхви сухожилків пальців стопи (vaginae tendinum digitorum pedis), кожна з яких складається із зовнішнього і внутрішнього шарів.

Зовнішній шар піхв представлений волокнистими піхвами пальців стопи (vaginae fibrosae digitorum pedis), які на рівні тіл фаланг складаються з кільцевої частини волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae), а на ріпні міжфалангавих суглобів – з хрестоподібної частини волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibmsae). Внутрішній шар піхви сухожилків пальців стопи утворений синовіальними піхвами пальців стопи (vaginae synoviales digitorum pedis).

У синовіальній піхві великого пальця проходить сухожилок м'яза-згинача великого пальця, який простягається від рівня середини І плеснової кістки до основи кінцевої фаланги. У синовіальних піхвах II–V пальців проходять по два сухожилки - сухожилки довгого і короткого м'язів-згиначів пальців, які простягаються від рівня головок плеснових кісток до основи кінцевих фаланг.


Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки