ФЕЛІКС. Мабуть, йому не можна, а то ще ворог підслухає.
КІТІ. Але ж ми більш нікому не розкажемо, їй-бо.
ФЕЛІКС. Ми питаємо лиш через те, що інакше це буде вже не мистецтво.
КІТІ. А він так старався, наш Оскарнело.
ФЕЛІКС. А як гарно він уміє писати зютерлінськими літерами!
КІТІ. Хотіла б я знати, де тільки він так навчився.
ФЕЛІКС. Не знає тільки, як називаються оті рослини.
ЛАНКЕС. Якщо пан капітан дозволять...
БЕБРА. Ну, коли це тільки не військова таємниця, яка може позначитися на результаті війни...
ФЕЛІКС. Коли вже Оскарнело так хоче знати...
КІТІ. Коли вже без цього не виходить віршик...
РОЗВІТА. Коли вже всім нам так кортить довідатися...
БЕБРА. Коли вже я вам офіційно наказую...
ЛАНКЕС. Та це ми наставили їх на той випадок, коли підуть в атаку танки або коли з моря висадиться десант. А позаяк у них такий вигляд, то ми називаємо їх ромелівською спаржею.
ФЕЛІКС. Ромелівська...
КІТІ. ...спаржа? Тобі це підходить, Оскарнело?
ОСКАР. Підходить! (Записує слово й передає клаптик паперу з віршиком Кіті, що стоїть на бункері.)
КІТІ (звивається у ще тугіший вузол і починає декламувати віршика, ніби в класі біля шкільної дошки).
НА АТЛАНТИЧНОМУ ВАЛУ
Ще шкіримо зуби, і зброю маскуємо,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бляшаний барабан» автора Ґрас Ґюнтер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оглядати бетон, або Містика, варварство й нудьга“ на сторінці 6. Приємного читання.