РОЗДІЛ 19

Вони пішли по стежці вздовж потоку, і ніч опускалася на них. Таві ледь бачив стежку, і Фод раз по раз спотикався і щось бурмотів, ідучи за ним.

— Ось, — сказав Таві, нарешті знайшовши потрібне місце. — Ось де ми перейдемо. Бачих білий валун? Дядьків Брутус поставив його там, щоб брід було легше знайти. — Таві ковзнув по голій, застиглій землі берега до потоку.

Фод коротко скрикнув.

— Що? — Таві повернувся, щоб побачити, як якась фігура рухається до нього в темряві. Щось потрапило в його обличчя, важко вдаривши, і він відчув, як його ноги розходяться і розслабляються. Він впав у швидкий, мілкий, холодний потік Рілвотера, і заборсався, намагаючись сфокусувати очі. У роті був присмак крові.

Біттан Корд нахилився, витягнув його з води за сорочку і вдарив ще раз, завдавши гарячого спалаху болю. Таві завив і спробував витягнути зброю, щоб захистити себе, але кулаки великого хлопця знову і знову били його з методичною, садистською точністю.

— Досить, — почувся згори голос Корда. — Вилазь з тієї проклятої води, Біттан. Якщо не хочеш скупатися.

Таві підняв очі. Він зміг побачити Корда, який стояв на березі, у шапці на розпатланому волоссі, коли той дивився на потік. Якась фігура нерухомо лежала на землі перед ним. Кульгавий.

Біттан поклав голову Таві на берег, потворна посмішка скривила його красиве обличчя. — Піднімайся сам, фрік.

Таві піднявся з води, затремтівши, коли вітер почав свистіти над головою. Шторм, подумав він. Прийшла гроза. Таві приліг біля Фода і побачив, що раб все ще дихає, хоча не рухається. Він побачив кров, що поблискувала на понівеченій половині обличчя Фода.

Біттан виліз на берег слідом за Таві і штовхнув його ногою, вперед і на землю.

— Ти виявився правий, батьку.

Корд захрипів.

— Мабуть, вони відправили гінця до Грема через ту маленьку колотнечу минулої ночі. Ніяк не подумав би, що вони відправлять дурня та ідіота.

— Хлопець розумний, батьку. — Голос Аріка був спокійним. Таві підняв очі, щоб побачити високу, струнку фігуру, темний контур якої був трохи відокремлений від двох інших. Він вміє писати. Офіційну заяву треба подавати письмово.

— Не складається, — сказав Корд. — Може, вони відправили би його в гарну погоду, але не перед штормом.

— Можливо Бернард помер, батьку, — злобно сказав Біттан. — І та сука теж померла, намагаючись врятувати його. Він виглядав як мертвий.

Корд повернувся до Таві і ударив його черевиком.

— Ну, придурок?

Таві з люттю думав, що сказати. Він повинен був знайти спосіб дати Амарі достатньо часу, щоб та наздогнала їх, або його дядькові, щоб той знайшов їх — але про що вони говорили? Бійка минулої ночі? Здається щось сталося, коли його дядько приїхав додому пораненим. Це повинно було бути тоді. Що як вони спробували вбити Бернарда? Тому вони стурбовані тим, що хтось подасть судові обвинувачення графу Грему?

Корд ударив його знову і сказав: