Розділ «13.5. Стан та перспективи розвитку перестрахування в Україні»

Виходячи з того, що основний зміст інституту перестрахування полягає насамперед у забезпеченні найоптимальнішого використання капіталу, законодавче забезпечення перестрахування покликане, з одного боку, підняти рівень довіри до інституту страхування, а з іншого - стимулювати наші капітали обслуговувати національну економіку. Зазначені вище документи, як свідчить статистика, діють у належному напрямку. Хоча, звісно, марно думати, що чинне законодавство і нормативна база в галузі перестрахування близькі до досконалості як з погляду потреб перестраховиків, так і з позицій інтересів національної економіки в цілому. Україна знаходиться ще тільки на початку формування перестрахового ринку, який за своєю природою не може бути обмежений національним кордоном.

Дуже коротко зупинимось і на проблемах перестрахування життя.

На початку першого десятиріччя XXI ст. страхові компанії України почали звинувачувати у відмиванні "брудних" грошей. Стверджується, що 2/3 страхового ринку нашої країни займається відмиванням "брудних" грошей і тільки 1/3 загального обсягу страхових премій у 2003 р. отримані від класичної страхової діяльності. Інші - за рахунок ухилення від сплати податків та вивезення капіталу за кордон2.

Водночас варто зазначити, що перестрахування - це не тільки переказ валюти перестрахувальникові, а й перекладання фінансової відповідальності, яка в десятки разів перевищує перестрахувальні премії.

Крім того, необхідно розмежувати операції з перестрахування життя та операції з перестрахування ризикових видів страхування. При перестрахуванні життя нагромаджувана частина перестрахувальної премії залишається у власності страхувальників - резидентів України і повертається з настанням страхового випадку чи при призупиненні дії договору.

При перестрахуванні життя гроші не змінюють власника, іноземний перестраховик залишається боржником нашого страховика. Тому вивезення перестрахувальних премій зі страхування життя за кордон - це форма вивозу капіталу, а як відомо, вивіз капіталу - найбільш зріла і вигідна форма міжнародних економічних відносин, властива переважно високо-розвинутим країнам і не доступна для слаборозвинутих країн. Вивіз капіталу дає змогу одержувати і вивозити прибуток з країн, до яких вивозяться грошові капітали, використовувати досвід управління фінансами в Європі, який набагато більший за наш, і заощаджувати за рахунок збереження своїх природних ресурсів, торгівлю якими можна обмежити.

Іноземні інвестиційні фонди беруть за послуги 0*5 % вкладеної Суми на рік і дають прибуток впродовж багатьох років у розмірі 10-15 % річних. Таким чином, вкладаючи гроші у західні фонди, ми отримуємо прибуток, який ще не скоро матимемо у вітчизняній промисловості. Окрім того, слід врахувати, що кошти, які перетинають кордон України при здійсненні пе-рестрахових операцій зі страхування життя, є власністю не держави, а громадян, які підписали договори страхування за умови, що їхні гроші будуть перестраховані саме за кордоном. У протилежному випадку вони б відмовились від страхування життя зовсім.

Щоб організувати страхову компанію зі страхування життя в Україні, іноземні підприємці повинні інвестувати в статутний фонд 1 500 000 євро.

Якщо компанія працює з перестрахуванням у перестрахувальника-нерезидента, то для того, щоб перевести у вигляді перестрахувальних платежів суму, еквівалентну інвестованій у статутний фонд, необхідно застрахувати в Україні від 2 тис. до б тис. осіб, узявши на себе відповідальність, що дорівнює 60 млн євро. Тільки дуже впевнені в успіху страхування життя в Україні люди можуть зважитись на таку справу. І поки такі люди знаходяться, треба цією ситуацією користуватись, адже ця справа дає, крім вищезазначених здобутків, можливість використання найновітніших технологій страхового бізнесу.