Розділ «9.4. Страхування вантажів на різних видах транспортних засобів»

Стаття 280 Кодексу торговельного мореплавства України визначає перелік витрат, що прирівнюються до загальної аварії. Головні з них такі.

1. Витрати, спричинені вимушеним заходженням судна в місце сховища або повернення у порт відправлення внаслідок нещасного випадку чи іншої надзвичайної обставини.

2. Витрати, пов'язані з виходом судна з початковим вантажем або його частиною з місця сховища або з порту відправлення, куди воно було змушене повернутися.

3. Витрати, пов'язані з переміщенням вантажу, палива або предметів постачання в порту відправлення, заходження чи місця сховища, здійснені заради загальної безпеки.

4. Витрати на зберігання, включаючи обґрунтоване страхування, на зворотне завантаження та укладання вантажу, палива і т. ін., вивантажених або переміщених заради безпеки. Але якщо судно визнане непридатним до плавання, якщо воно не продовжило свого початкового рейсу, витрати на зберігання приймаються на загальну аварію до дати визнання судна непридатним до плавання або відмови від рейсу чи до дати закінчення вивантаження вантажу, якщо судно буде визнане непридатним до плавання або відмовилося від рейсу до такої дати.

5. Витрати на заробітну плату та утримання екіпажу судна, на паливо і предмети постачання, зроблені у зв'язку з продовженням цього рейсу в результаті заходження судна в місце сховища або перевезення його в порт відправлення, за обставин, зазначених у пунктах 1 і 3 цієї статті.

6. Витрати на заробітну плату та утримання екіпажу судна, що виникли під час затримки судна в інтересах загальної безпеки в будь-якому місці внаслідок нещасного випадку чи іншої надзвичайної обставини або для ремонту пошкоджень, заподіяних такою обставиною, якщо цей ремонт є необхідним для забезпечення продовження рейсу. Витрати на паливо, предмети постачання і портові витрати, що виникли під час затримки, відшкодовуються у порядку розподілу загальної аварії, за винятком витрат, що виникли через ремонт, який не приймається на загальну аварію.

7. Передбачені в пунктах 1-6 цієї статті витрати, спричинені необхідністю переходу судна з місця сховища в інше місце через неможливість здійснити ремонт у першому місці сховища, а також витрати на такий перехід, включаючи тимчасовий ремонт і буксирування.

8. Вартість тимчасового ремонту судна, проведеного з метою загальної безпеки в порту відправлення, заходження або в місці сховища, а також вартість тимчасового пошкодження, що приймаються на загальну аварію. Однак вартість тимчасового усунення випадкових пошкоджень, необхідних тільки для завершення цього рейсу, відшкодовується лише у межах тих відвернутих витрат, що були б віднесені до загальної аварії, якби такого усунення не було виконано.

9. Усі надзвичайні витрати, здійснені замість інших витрат, що були б віднесені до загальної аварії; однак вони відшкодовуються лише в межах відвернутих витрат незалежно від економії, отриманої будь-яким з учасників загальної аварії внаслідок таких замінних витрат.

Розрахунок щодо розподілу загальної аварії називається диспашею. Він здійснюється за заявою зацікавлених сторін.

Як зазначається у ст. 289 Кодексу торговельного мореплавства, сторона, яка вимагає розподілу загальної аварії, зобов'язана довести, що заявлені збитки або витрати повинні бути визнані загальною аварією.

Усі матеріали, на підставі яких складається диспаша, мають бути доступними для огляду, і диспашер, на вимогу задікавлених осіб, зобов'язаний за їх рахунок видати їм засвідчені копії цих матеріалів.

За складання диспаші справляється збір, що включається в диспашу і розподіляється між усіма учасниками пропорційно часткам їхньої участі у загальній аварії. Розмір і порядок справляння збору встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки (ст. 290).

Зацікавлені особи можуть оскаржити диспашу в судовому порядку протягом шести місяців з дня її одержання.

Якщо диспашу не оскаржено у зазначені терміни або оскаржено, але залишено судом у силі, стягнення за нею може бути зроблено шляхом здійснення нотаріального виконавчого напису (на основі пред'явленої диспаші та довідки про нескасування судом диспаші).

У процесі визначення виду аварії, обчислення розмірів загальної аварії та складання диспаші диспашер у разі неповноти закону керується міжнародними звичаями торговельного мореплавства (ст. 293).

Зведення цих правил та звичаїв у визначенні загальної аварії відображається в Йорк-Антверпенських правилах 1974 р.

Відшкодування збитків за загальною аварією

Загальна вартість майна, що бере участь у покритті збитків за загальною аварією, називається контрибуційним капіталом.