Розділ 32. СТРАХУВАННЯ У ФРАНЦІЇ

1. Товариства взаємодопомоги M45 (які називають М45 відповідно до закону 1945 р., що визначив їхню діяльність у проведенні соціального страхування). Часто їх кваліфікують як "дійсні" товариства взаємодопомоги.

Товариства взаємодопомоги M 45 спрямовані на підтримання режиму обов'язкового соціального страхування для державних службовців (MGEN/MGPTT)TacTyДeHTiB(MNEF-SMEREP). Деякі з них побудовані на професійній або регіональній основі і є важливими учасниками за додаткового медичного страхування.

Впровадження у французьке право Директиви ЄС у сфері страхування наблизило ці товариства взаємодопомоги до страхових компаній, що займаються особовим страхуванням. Це відбулося за допомогою уніфікації фінансових правил, бухгалтерського обліку та контролю, нормування права страхових угод, регламентації перестрахування, управління, відокремленого від самої соціальної установи. Таким чином підтримується конкуренція між страховиками. В результаті цього більшість товариств взаємодопомоги М45 перетворилися на прогресивні страхові одиниці, подібні до товариств взаємодопомоги і акціонерних страхових компаній.

2. Інституції взаємодопомоги, створені пенсійними касами, їхня діяльність регулюється Кодексом соціального страхування, тому часто їх називають Institutions L.4 за абревіатурою Кодексу, згідно з яким вони утворені. Вони фігурують серед найважливіших учасників колективного страхування здоров'я. Найбільшими з них є "Pro-BTP", AG2R, "Mйdйric", "Malakoff", "Uniprйvoyance", "Magdebourg", "Aigis", CRI.

Ці інституції взаємодопомоги є серйозними конкурентами у сфері соціального страхування фізичних осіб і соціального страхування втрат. їх основними клієнтами є ті, хто отримує пенсії з пенсійних кас. Ці інституції займаються як колективним, так і індивідуальним страхуванням і мають ефективний доступ до підприємств через пенсійні каси. Підприємства у Франції "прив'язані" до права рекомендації від державної влади щодо вибору страховика у своєму професійному договорі. Часто владні органи рекомендують товариства взаємодопомоги М45 і ще частіше інституції взаємодопомоги.

3. Нетрадиційні учасники - пошта, мережа супермаркетів "Carrefour", компанії, що здійснюють продаж товарів за каталогами і є дистрибуційними мережами, що делегують управління активами страховикам.

Незважаючи на те, що кількість страхових компаній у Франції за останні 20 років не зменшилась, відбулася суттєва концентрація французького страхового ринку. Розвиток товариств взаємодопомоги "без посередників" припав на 70-ті роки, масовий прихід банківського сектору у сферу страхування життя відбувся трохи пізніше.

Проаналізувавши подібну класифікацію станом на 2005 p., бачимо чітку тенденцію до концентрації. У 1987 р. 10 перших страхових груп займали 58 % ринку, а у 2005 р. - вже 75 % ринку (табл. 32.2).

Таблиця 32.2. 10 провідних французьких страхових груп

Джерело: Rapport annuel FFSA 2005.

Організаційні структури страхових компаній

У Франції еволюція організаційних структур страхових компаній відбулась у декілька етапів.

На початковому етапі домінувала централізована функціональна організаційна структура. Організаційну структуру страхової компанії утворювали окремі функціональні підрозділи: маркетинг, управління мережею збуту, підрозділ укладання контрактів, підрозділ управління контрактами (для страхування життя), підрозділ управління страховими випадками (для страхування, відмінного від страхування життя), бухгалтерія, інформаційний відділ тощо. Така структура виявилась не дуже вдалою, оскільки створювала дуже багато бюрократичних перешкод.

Другий етап - рух до децентралізації. На цьому етапі страхові компанії намагалися створити розгалужені регіональні мережі, які обтяжували страхові компанії та створювали довгі ланцюги управління.

Третій етап характеризується формуванням організаційних структур залежно від типу мережі збуту. Організаційні структури страхових компаній формувалися залежно від типу мережі збуту (через банки, страхових агентів, брокерів). Такий підхід був більш прогресивний, але всіх проблем не вирішував. Одночасно була велика кількість партнерів: генеральні агенти, брокери, агентські мережі. Це призводило до збільшення витрат та доданої вартості, оскільки надавалися різні види страхових послуг, адаптовані до специфічних потреб сегментів ринку, були специфічні регіональні структури збуту тощо.

На четвертому етапі з'явилися структури, орієнтовані на ринки або на споживачів. Вони почали поширюватись у Франції після того, як уперше їх використала страхова група AXA. Такі структури спрямовані на врахування відмінностей між ринком фізичних осіб і ринком підприємств та організацій, створення унікальних пропозицій та маркетингових засобів, орієнтованих на певні групи клієнтів та адаптацію розподільчих мереж до сегментів споживачів.

Розглядаючи організаційні структури французьких страхових компаній, треба відзначити також існування страхових організацій, побудованих за принципом "front et back office".

Фронт-офіс - це те, що бачать клієнти. Він займається комерційною діяльністю, роботою з мережею збуту (незалежно від напряму страхування та типу ризику). Бек-офіс займається управлінням контрактами, виплатами страхового відшкодування, бухгалтерським обліком тощо.

Дуже важливою під час побудови організаційних структур страхових компаній сьогодні у Франції є інформатизація. Використання мережі Інтернет дає змогу підтримувати постійний зв'язок не лише між страховою компанією та її посередниками, а й з іншими учасниками процесу врегулювання страхових випадків (лікарні, ремонтні майстерні, компанії асистанс тощо). Наступним кроком є розвиток системи укладання страхових договорів "он-лайн". Цей напрям багато французьких страхових компаній обрали для себе як пріоритетний.

Більшість страхових компаній у Франції об'єднані у Французьку федерацію страхових товариств (FFSA). Вона створена у 1937 р. і сьогодні налічує 289 підприємств, на які припадає приблизно 90 % національного страхового ринку і 100 % міжнародної діяльності страхових підприємств. Французька федерація страхових товариств об'єднує акціонерні страхові компанії, товариства взаємного страхування та філії іноземних страхових компаній, що здійснюють страхування та перестрахування.