Розділ «Тема 7. Формування портфеля заходів санації підприємства»

Антикризовий менеджмент

Групування видів витрат підприємства повинні обмежуватися рамками 10-15 самих великих видів витрат. Відхилення від цього оптимального значення може привести або до заплутаності і визначеного роду складностям у визначенні маржинального доходу і відповідно загального доходу ці дооцінки деяких видів витрат (їхній "розчиненні" в інших витратах), що також негативно позначиться на кінцевому результаті.

Крім того, необхідно оцінити витрати по визначальних факторах. Масштабом оцінки поводження витрат служить обсяг виробництва (реалізації). Тобто, поводження витрат необхідно розглядати з позиції зміни обсягу виробництва (реалізації). За цією ознакою можна виділити наступні групи витрат.

1. Перемінні витрати (тобто витрати, пропорційна зміна яких залежить від зміни обсягу виробництва (реалізації). Ці витрати враховуються бухгалтерією і служать технологічною собівартістю продукції. Величина цих витрат у більшості випадків складає нижню припустиму границю ціни продукції.

2. Постійні виграти (витрати інфраструктури). Під інфраструктурою варто розуміти все підприємство, його організацію і потенціал, для підтримки фінансово-господарської діяльності. Зміна інфраструктури (устаткування, кадри, приміщення тощо) спричиняє зміна витрат, що носить східчастий характер (тобто в міру прийняття рішень).

Тенденція зміни постійних витрат не залежить від зміни обсягу виробництва. У бухгалтерії вони враховуються як непрямі витрати. Однак для забезпечення можливості регулювання прибутку окремого виду продукту необхідно розкласти постійні витрати на окремі ступені, виділення яких підприємство визначає самостійно.

До найбільш загальних чинників постійних витрат; виділених Мани Р. і Майєром З., належать витрати, які не можна віднести до конкретних видів продукції, але можна враховувати по групах виробів, центрам відповідальності чи функціональним областям діяльності без додаткового розподілу, і витрати, які не можна безпосередньо віднести ні на вироби, ні на місця виникнення витрат.

На думку Анташова В, А., п'ятиступінчастий розподіл постійних витрат є максимальним. Однак на практиці рідко вдається виділити всі складові постійних витрат. Тому в залежності від потреб і можливостей підприємства можна обмежитися двома, трьома, чотирма ступенями, але не одним. Вищенаведені аргументи дозволяють сформувати модель обліку витрат з виділенням ступенів постійних витрат.

Дана модель дозволяє чітко структурувати витрати продукту і його прибутку, що дає підставу для прийняття рішень і оцінки реального положення справ.

Другий етап упровадження змішаного методу обліку витрат полягає - в особливостях визначення маржинального доходу, що показує величину позитивного результату при порівнянні доходу від реалізації з перемінними витратами. Він є джерелом покриття постійних витрат і повинний забезпечити одержання прибутку. Саме тому його ще називають сумою покриття. Концепція маржинального доходу займає важливе місце в розумінні бізнесу, і тому без його чіткого представлення важко розібратися в багатьох аспектах підприємництва.

Загальний виторг від реалізації складається з виторгу від продажу одиниці продукції. При цьому частина виручки на одиницю продукції йде на покриття перемінних витрат на цю одиницю. Інша частина виторгу на одиницю продукції складає маржинальний дохід - це внесок на покриття постійних витрат, і тільки потім, коли постійні витрати покриті (досягнута межа рівноваги), - внесок у скарбничку прибутку.

Підприємство не одержить прибутку, поки сума постійних витрат не буде цілком покрита. Отже, маржинальний дохід являє собою проміжний результат діяльності підприємства, за допомогою якого можна визначити прибуток чи збитковість об'єкту калькулювання.

Засвоєння концепції маржинального доходу дозволяє повернутися до розподілу постійних витрат і зобразити їх у трохи іншій інтерпретації.

У схемі багатоступінчастого обліку маржинального доходу показане навантаження кожного рівня постійних витрат в абсолютному значенні. Кожна маржа (сума покриття) показує величину постійних витрат, що повинна бути відшкодована. Загальна маржа, що містить усі постійні витрати і прибуток, розпадається на окремі ступені, що відповідають їхній участі у виробництві продукції, і непокритий залишок зменшується.

Таким чином, використання даного методу обліку витрат дозволить не тільки оцінити кожен рівень витрат, а отже, можливість впливу на ситуацію, але і виявити причинно-наслідкові зв'язки виникнення цих витрат.

Третій етап упровадження змішаного методу обліку витрат полягає в необхідності формування системи внутрішньої звітності для числення кінцевого результату.

Потреба в звітності виникає в зв'язку з розбіжністю в часі появи інформації і її використань. А тим часом, інформація, що міститься в звітах, необхідна для складання прогнозів, прийняття рішень, планування, передачі інформації зацікавленим особам усередині і поза корпорацією. А з цього випливає основна мета системи внутрішньої звітності, що складається в передачі об'єктивної інформації про заплановані і фактичні події і процеси на підприємства.

Запуск у дію системи внутрішньої звітності відбувається за допомогою поету пального руху інформаційних потоків від низових рівнів звітності до верхніх ланок управління.

Найбільш, істотним елементом у системі інформаційних потоків внутрішньої звітності є "Звіт про фінансові результати", тому що саме в ньому фіксуються види витрат, що дозволяють оцінити роботу підприємства (структурного підрозділу) і установити оптимальну залежність алгоритму "витрата - прибуток". У зв'язку з цим, необхідно сформувати схему системи внутрішньої звітності, для обчислення кінцевого результату.

Визначений у такий спосіб кінцевий результат, повинен відповідати кінцевому результату, обчисленому у фінансовій бухгалтерії і відбитому на рахунку прибутків і збитків. Дана модель являє собою методологічну основу внутрішньої звітності, що повинна просліджуватися у всіх внутрішніх звітах підприємства.

Отже, закінчуючи етап дослідження управлінського обліку як основи контролінгу, відзначимо, що управлінський облік формує інформацію, що забезпечує опрацювання альтернативних варіантів управлінських рішень за результатами виробничої діяльності підприємства, В цьому зв'язку управлінський облік є одним з основних інформаційних "постачальників" системи контролінгу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Антикризовий менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. Формування портфеля заходів санації підприємства“ на сторінці 21. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Теоретичні основи управління підприємством у кризовому стані

  • Висновки до Теми 1

  • Тема 2. Діагностика рівня кризового стану підприємства

  • Висновки до Теми 2

  • Тема 3. Управління ризикозахищеністю підприємства

  • 3.5. Оцінка схильності системи управління до ризику

  • 3.6. Методологія та система показників оцінки ризику в стратегічному управлінні підприємствами

  • 3.7. Шляхи підвищення ефективності управління ризиком у підприємстві

  • Висновки до Теми 3

  • Тема 4. Конкурентоздатність підприємства як основа його ризикозахищеності

  • 4.3. Оцінка конкурентоздатності підприємства

  • 4.4. Внутрішні індикатори розвитку фінансової мікросистеми

  • 4.5. Інвестиції як чинник підвищення конкурентоздатності підприємства

  • 4.6. Аналіз управління операціями

  • 4.7. Аналіз людського потенціалу підприємства

  • 4.8. Аналіз рівня менеджменту в організації

  • 4.9. Оцінка рівня культури підприємства

  • 4.10. Інформаційне забезпечення системи забезпечення конкурентоспроможності підприємства

  • Висновки до Теми 4

  • Тема 5. Проведення організаційних змін як засіб запобігання і подолання криз

  • 5.2. Передумови та чинники успішного проведення організаційних змін

  • 5.3. Управління змінами в системі державної підтримки підприємництва

  • 5.4. Взаємодія індивіда з групою

  • 5.5. Виявлення індивідуальних та групових джерел опору змінам

  • 5.6. Використання працівників в управлінні для впровадження змін

  • 5.7. Переборення опору змінам

  • 5.8. Управління змінами як засіб подолання кризи в організації

  • Висновки до Теми 5

  • Тема 6. Стиль управління та лідерство у подоланні криз

  • 6.2. Поняття та загальна характеристика керівництва

  • 6.3. Теорії лідерства

  • 6.4. Стилі управління в подоланні криз та їх характеристика

  • 6.5. Психологія відповідальності в антикризовому менеджменті

  • 6.6. Організація командної роботи. Постановка проблеми

  • 6.7. Конфлікти як чинник виникнення, розвитку і ліквідації кризи в організації

  • 6.8. Соціально-психологічний клімат у трудовому колективі

  • Висновки до Теми 6

  • Тема 7. Формування портфеля заходів санації підприємства
  • 7.4. Санація та банкрутство як методи антикризового управління підприємством

  • 7.5. Реалізація методу реструктуризації заборгованості підприємства за рахунок внутрішніх фінансових і організаційно-управлінських джерел

  • 7.6. Оптимізація обсягу діяльності підприємства, який забезпечує результативну санацію

  • 7.7. Опрацювання стратегічних рішень в антикризовому управлінні підприємством

  • 7.8. Реорганізація підприємства та форми її проведення

  • Висновки до Теми 7

  • Тема 8. Стратегія маркетингу як філософія виживання на ринку

  • 8.4. Управління маркетингом в підприємстві

  • 8.5. Стратегії маркетингу

  • Висновки до Теми 8

  • Післямова

  • Список літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи