Розділ «Тема 6. Стиль управління та лідерство у подоланні криз»

Отже, предметом вивчення психології є, насамперед, психіка людини, що включає в себе багато суб'єктивних явищ. За допомогою одних, таких, наприклад, як відчуття й сприйняття, увага й пам'ять, уява, мислення й мова, людина пізнає світ. Інші явища регулюють її спілкування з людьми, безпосередньо управляють діями й вчинками. Їх називають психічними властивостями й станами особистості (до них відносять потреби, мотиви, цілі, інтереси, волю, почуття й емоції, схильності й здатності, знання й свідомість). Крім того, психологія вивчає людське спілкування й поведінку, їх залежність від психічних явищ і у свою чергу залежність формування й розвитку психічних явищ від них.

Особистість працівника як складової одиниці трудового колективу вивчається цілим рядом галузей психології, таких як загальна психологія, психологія праці, інженерна психологія тощо.

Сам колектив (або група), в свою чергу, є предметом вивчення управлінської, соціальної, військової, педагогічної психології тощо.

Психологія управління - міждисциплінарний науково-практичний напрямок, що розробляє психологічне забезпечення вирішення проблем організації в умовах ринкової системи господарювання.

Психологія управління - це галузь психологічної науки, що вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності, роль людського та психологічного фактора в управлінні, оптимальний розподіл професійних та соціальних ролей у групі, лідерство і керівництво, процеси інтеграції та зміцнення стосунків між його членами, психологічні механізми прийняття управлінських рішень, соціально-психологічні якості керівника та співробітників підприємства (організації).

Отже, психологія управління розглядається як гуманітарна дисципліна, що сприяє досягненню суб'єктом успіху у справі, і, разом з тим, не перетворює його на об'єкт управління.

Психологію управління називають "міждисциплінарною" галуззю науки. Вона перетинається з різними областями психології. Так, наприклад, загальна психологія так само, як і психологія управління, вивчає мотивацію, особистість, волю, емоції й почуття, стреси тощо. Але, на відміну від загальної психології, у якій основною проблемою є проблема особистості, у психології управління вона розглядається в прикладному аспекті: як суб'єкт і об'єкт управління.

Об'єкт психології управління - психічна реальність, що включає інтелектуальні, емоційні та вольові прояви свідомості людей, а також підсвідомі прояви їх психіки, тобто люди, включені в самостійні організації, діяльність яких орієнтована на корпоративно-корисні цілі.

Предмет психології управління становлять психологічні явища організацій, - діяльність керівників (менеджерів), яка реалізована у виконанні основних управлінських функцій. Психологія управління вивчає традиційні соціально-психологічні явища (соціально-психологічний клімат, спілкування та ін.), психологічні стосунки та поведінку людей в організації (згуртованість, лідерство), психологію праці (функціональні психічні стани), психологічні закономірності управлінської діяльності (особливості прийняття індивідуальних та групових рішень, проблеми мотивації).

Основним завданням психології управління є сприяння формуванню у менеджерів відповідних психологічних якостей як необхідних умов їх повсякденної діяльності, удосконалення психологічних механізмів ділового спілкування.

Джерелами психології управління є:

а) практика управління;

б) розвиток психологічної науки;

в) розвиток соціології організацій.

Зміст психології управління - розробка психологічних аспектів діяльності людини, групи й організації в цілому.

Під організованою діяльністю людей розуміється не просто спільна діяльність працівників, об'єднаних спільними інтересами або цілями, симпатіями або цінностями, а діяльність людей, об'єднаних в одну організацію, що підпорядковуються правилам і нормам цієї організації, які виконують задану їм спільну роботу відповідно до економічних, технологічних, правових, організаційних, корпоративних й цілої низки інших вимог.

Відомий взаємозв'язок психології управління й соціальної психології, адже об'єктом дослідження психології управління є не тільки окремо взята особистість, але й малі групи (колективи), які є одним з найскладніших феноменів соціальної психологи. Вони вивчаються не тільки соціальною психологією, але й соціологією, є "робочі групи", або "малі групи". Основним суб'єктом управління вважається менеджер, відповідальний за роботу малих груп. Ціль психології управління - розробка шляхів підвищення ефективності і якості життєдіяльності організаційних систем. Важливість людського фактору визначається тим, що зростає роль людини і її можливостей у процесі управління різними об'єктами, в тому числі техніко-економічними.

Інтегративний характер психології управління як науки (рис. 6.1) пояснюється впливом на її розвиток теоретичного менеджменту, філософської антропології, соціальної філософії, соціологічних теорій, психології (соціальної, інженерної, економічної).

Рис. 6.1. Міждисциплінарний характер психолого-управлінського знання

Психологія, виявляючи закономірності виникнення та функціонування психічного відображення індивідом об'єктивної реальності в процесі різних форм діяльності людини, посилила вплив на сучасний менеджмент новим поглядом на людину як суб'єкта виробничої діяльності.