Дуже важливим симптомом туберкульозу хребта є напливний абсцес, який може розташовуватися пре- і паравертебрально, тобто локально, відповідно до ураженої ділянки, чи мігрувати і визначатися в іншому місці. Так, при туберкульозі шийного відділу напливний абсцес нерідко розташовується на боковій поверхні шиї, тобто превертебрально; при туберкульозі грудного відділу – паравертебрально, часто на великому протязі (рис. 9.18); для туберкульозу грудо-поперекового та поперекового відділів характерне розташування абсцесу в клубовій ямці у поперековій ділянці чи на передньо-внутрішній поверхні верхньої третини стегнової кістки, куди він спускається по лі. psoas major, при ураженні
Рис. 9.18. Туберкульозний спондиліт Thl0-Th11 (прямий оглядовий знімок). Візуалізація паравертебрального напливного абсцесу, контактна деструкція тіл Th10-Th11
попереково-крижового відділу абсцес опускається між передньою поверхнею крижової кістки та задньою стінкою прямої кишки, а потім може розповсюджуватися у сторони і знайти вихід з малого таза у сідничній ділянці, розташуватися в ділянці великих вертлюгів (рис. 9.19).
Не менш важливе значення у патології і симптоматиці туберкульозу хребта мають зовнішні нориці. їх виникнення пов'язане з проривом крізь шкірні покриви або штучним розтином напливного абсцесу. Поява внутрішньої або зовнішньої нориці призводить до неминучого проникнення у порожнину абсцесу і кістковий осередок вторинної гноєтвірної мікрофлори, що різко погіршує стан хворого та нерідко формує сумнівні прогнози захворювання.
Особливу небезпеку представляють довгі, звивисті норицеві ходи, які звичайно створюють на своєму шляху мережу відгалужень і гнійних скопищ (рис. 9.20). Постійна затримка у них гною викликає інтоксикацію організму, яка при тривалому існуванні нориці може викликати амілоїдоз внутрішніх органів.
Рис. 9.19. Туберкульозний спондиліт L4-Ls (КТ). Візуалізація деструкції у тілі L4 з наявністю двосторонніх напливних абсцесів
При туберкульозному спондиліті, який розвивається в осіб зрілого віку, у контактну деструкцію звичайно залучаються 2, значно рідше 3 хребці, у зв'язку з чим кіфотична деформація хребта виражена мало, іноді у вигляді "ґудзикового" вистояння одного або двох остистих відростків. Навіть при залученні у процес більшої кількості хребців деформація носить характер "круглої спини. Грубі кіфотичні деформації, іноді гострокутові – наслідок туберкульозного спондиліту, який виник у ранньому дитинстві.
Активність патологічного процесу, тобто стадія розпалу, може перебігати тривало, потім її гострота поступово спадає, настає стадія затихання. Для неї характерне поліпшення загального стану, спокій і значне зниження місцевих симптомів запалення, нормалізація біологічних показників.
Туберкульоз кульшового суглоба (туберкульозний коксит) є тяжким захворюванням опорно-рухового апарату, яке часто призводить до значних анатомо-функціональних порушень в суглобі, що веде за собою соціально-побутову неповноцінність хворого.
Рис. 9.20. Туберкульозний спондиліт L2-L3: А – фістулографія. Візуалізація норицевих ходів, проникнення рентгенконтрасту в зону деструкції; Б – боковий оглядовий знімок. Візуалізація контактної деструкції сегментів L2-L3.
У клінічному перебігу туберкульозного кокситу виділяють три фази: преартритичну, артритичну та постартритичну, для кожної з яких властиві свої прояви і особливості симптоматики.
Розвиток туберкульозного оститу у пре- артритичній фазі спочатку супроводжується місцевим дискомфортом, потім легкими, непостійними і наростаючими за інтенсивністю болями в ділянці ураження. Нерідко больовий синдром характеризується іррадіацією в ділянку стегна та колінного суглоба.
Артритична фаза характеризується прогресуванням болючості у запальному суглобі. У цій фазі виділяють три стадії: початок, розпал і затихання. Активному кокситу притаманні три симптоми: біль, порушення функції та м'язова атрофія.
Визначаються різного ступеня вираженості запальні зміни в ділянці ураженого суглоба: підвищення місцевої температури, параартикулярна інфільтрація, обмеження або втрата активних рухів, порочні положення кінцівки, контрактури, абсцеси та нориці. Напливні абсцеси звичайно проявляються у вигляді асиметрично розташованого випинання, або у вигляді більш розлитої флуктуючої пухлини. Визначаються напливні абсцеси найчастіше попереду великого вертлюга, на передньо-зовнішній поверхні стегна, рідше – позаду великого вертлюга у сідничній ділянці, а також спереду під пупартовою зв'язкою та в ділянці привідних м'язів. При перфорації медіальної стінки вертлюгової западини спостерігається внутрішньотазове розташування абсцесів.
Гострота і важкість запальних явищ, пов'язаних з появою напруження у суглобі, після утворення напливного абсцесу зменшуються, що пов'язано з виходом холодного гною з суглоба у м'які тканини.
Однак нориці, які нерідко виникають при туберкульозних кокситах на грунті напливних абсцесів, ведуть до посилення запальних змін, погіршення загального стану і можуть бути причиною амілоїдозу внутрішніх органів.
Усі ці зміни розвиваються поступово, повільно прогресують, досягаючи найбільшої вираженості у стадії розпалу. Розповсюдження туберкульозного процесу на суглоб по типу раптового прориву гній- но-казеозних мас у його порожнину спостерігається рідко та протікає у вигляді гострого артриту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні захворювання системи опори та руху“ на сторінці 17. Приємного читання.
