Сухожилок довгого м'яза-згинача великого пальця проходить у власній синовіальній піхві сухожилка довгого м'яза-згинача великого пальця (vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi). Ця піхва проксимально виступає на 1-2,5 см над тримачем м'язів-згиначів, а дистально вона закінчується на рівні основи кінцевої фаланги великого пальця (див. рис.128). Інколи піхва може сполучатися із спільною піхвою сухо- жилків м'язів-згиначів.
Вісім сухожилків поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців розташовані у спільній піхві сухожилків м'язів-згиначів (vagina communis tendinum muscidorum flexorum). Проксимально піхва виступає на 1-2,5 см над тримачем м'язів-згиначів, дистально закінчується на середині долоні, а на мізинці простягається до основи кінцевої фаланги.
На долонній поверхні II, III і IV пальців від рівня п'ястково-фалангових суглобів до основ кінцевих фаланг розташовані синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus), у яких проходять сухожилки поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців. Ці піхви з'єднуються із сухожилками м'язів вуздечками сухожилків (vincula tendinum).
Від рівня середини п'ясткових кісток до рівня п'ястково-фалангових суглобів сухожилок поверхневого і глибокого м'язів-згиначів II, III і IV пальців не мають синовіальних піхв, вони проходять під долонним апоневрозом у пухкій сполучній тканині.
На долонних поверхнях пальців фасція кисті приростає до країв фаланг, утворюючи волокнисті піхви пальців кисті (vaginae fibrosae digitorum manus), у яких проходять синовіальні піхви пальців кисті. У кожній волокнистій піхві пальців виділяють кільцеву частину волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae), розташовану у ділянці тіл фаланг, і хрестоподібну частину волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibrosae), що розміщені на рівні міжфалангових суглобів. Від шкіри долонної поверхні пальців до їх волокнистих піхв і окістя фаланг проходять сполучнотканинні волокна, утворюючи комірки, у яких міститься жирова клітковина.
Від присередньої і бічної частин тримача м'язів- згиначів відокремлюються сполучнотканинні пластинки, які формують променевий і ліктьовий канали зап'ястка. У променевому каналі зап'ястка (canalis carpi radialis) проходить сухожилок променевого м'яза-згинача зап'ястка, що оточений піхвою сухожилка променевого м'яза-згинача зап'ястка (vagina tendinis musculi flexoris carpi radialis). Ця піхва виступає проксимально на 1 -2 см над тримачем м'язів-згиначів.
У ліктьовому каналі зап'ястка (canalis carpi ulnaris) проходять ліктьовий нерв (присередньо), ліктьові артерія і дві вени.
На долонній поверхні фасція кисті покриває м'язи підвищень великого пальця і мізинця, а також сухожилки м'язів-згиначів пальців і червоподібні м'язи, формуючи для них окремі фасціальні піхви.
На поверхні підвищень великого пальця і мізинця поверхнева пластинка долонної фасції тонка. У середньому відділі долоні фасція значно потовщується, утворюючи долонний апоневроз (aponeurosispalmaris), який має трикутну форму. Вершина долонного апоневрозу з'єднується з дистальним краєм тримача м'язів-згиначів і сухожилком довгого долонного м'яза, а широка основа апоневрозу обернена у бік пальців. Апоневроз утворений поздовжніми і поперечними сполучнотканинними пучками. На рівні п'ястково- фалангових суглобів долонний апоневроз розділяється на чотири тяжі, які направляються до пальців і беруть участь в утворенні волокнистих піхв пальців кисті. Між тяжами проходять поперечні пучки волокон (fasciculi transversi). Сполучнотканинні пучки долонного апоневрозу і волокнистих піхв пальців вплітаються в шкіру, що зумовлює утворення на поверхні шкіри долоні і пальців характерних борозен.
Від поверхневої долонної фасції кисті відходять дві поздовжні перегородки - бічна і присередня, що прикріплюються відповідно до долонної поверхні III і V п'ясткових кісток, утворюючи на долоні три міжфас- ціальні простори - бічний, середній і присередиій.
У бічному мЬісфасціальному просторі, що розташований між піхвою сухожилка довгого м'яза- згинача великого пальця і бічною фасціальною перегородкою (прикріплюється до III п'ясткової кістки), розміщені м'язи підвищення великого пальця.
Середній міжфасціальний простір розміщений між бічною і присередньою фасціальними перегородками. У ньому є поверхневий і глибокий відділи. У поверхневому відділі проходять сухожилки поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців, червоподібні м'язи, а також артеріальна поверхнева долонна дуга, від якої відходять загальні долонні пальцеві артерії. Між поверхневою долонною дугою і сухожилками м'язів-згиначів пальців та червоподібними м'язами проходять гілки серединного і ліктьового нервів. Глибокий відділ середнього міжфасціального простору розташований між сухожилками м'язів-згииачів пальців, червоподібними м'язами і глибокою пластинкою долонної фасції кисті, що покриває міжкісткові м'язи. У цьому просторі розміщена глибока долонна дуга, від якої відходять чотири долонні п'ясткові артерії. Глибокий відділ середнього міжфасціального простору сполучається через канал зап'ястка з клітковинним простором у передньому відділі передпліччя, який розташований між глибоким м'язом-згиначем пальців і довгим м'язом-згиначем великого пальця (простором Пирогова). Дистально глибокий відділ середнього міжфасціального простору через щілини по ходу червоподібних м'язів сполучається з клітковиною тилу III, IV і V пальців. Уздовж цих клітковинних щілин і просторів можуть поширюватися гнійні процеси.
Присередиій міжфасціальний простір обмеж- ований збоку присередньою фасціальною перегородкою, яка прикріплюється до долонної поверхні V п'ясткової кістки, і поверхневою пластинкою долонної фасції. У цьому просторі розміщені м'язи підвищення мізинця. Глибока пластинка долонної фасції у цій ділянці тонка, вона відмежовує міжкісткові м'язи від сухожилків м'язів-згиначів пальців. Проксимально глибока пластинка долонної фасції покриває долонну поверхню зап'ясткових кісток, а також зростається з окістям п'ясткових кісток і глибокою поперечною п'ястковою зв'язкою. У ділянках підвищень великого пальця і мізинця глибока пластинка долонної фасції утворює піхви для кожного м'яза.
Тримач м'язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum) розташований у задній зап'ястковій ділянці (див. рис. 151), утворений стовщеною дистальною частиною фасції передпліччя. Тримач м'язів-розгиначів збоку прикріплюється до дистального кінця променевої кістки, а присередньо - до шилоподібного відростка ліктьової кістки і ліктьової обхідної зв'язки зап'ястка. Від тримача м'язів- розгиначів відходять сполучнотканинні перегородки до тильної поверхні кісток передпліччя, утворюючи під тримачем шість каналів. У цих каналах проходять сухожилки м'язів-розгиначів зап'ястка і пальців, які оточені синовіальними піхвами (рис. 156):
• у першому каналі (променевий край) - піхва сухожшків довгого відвідного м'яза та короткого м'яза-розгинача великого пальця (vagina tendinum musculorum abductoris longi et extensoris pollicis brevis);
• у другому каналі - піхва сухожилків променевих м'язів-розгиначів зап'ястка (vagina tendinum musculorum extensorum carpi radialium);
• у третьому каналі - піхва сухожилків довгого м'яза-розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris pollicis longi);
• у четвертому каналі, найширшому - піхва сухожилків м'язів-розгиначів пальців та розгинача вказівного пальця (vagina tendinum musculorum extensoris digitorum et extensoris indicis);
• у п'ятому каналі - піхва сухожилка м'яза- розгинача мізинця (vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi brevis);
• у шостому каналі (ліктьовий край) - піхва сухожилка ліктьового м'яза-розгинача зап'ястка (vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки“ на сторінці 4. Приємного читання.
