Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

Анатомія людини

Сухожилок довгого м'яза-згинача великого пальця проходить у власній синовіальній піхві сухожилка довгого м'яза-згинача великого пальця (vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi). Ця піхва проксимально виступає на 1-2,5 см над тримачем м'язів-згиначів, а дистально вона закінчується на рівні основи кінцевої фаланги великого пальця (див. рис.128). Інколи піхва може сполучатися із спільною піхвою сухо- жилків м'язів-згиначів.

Вісім сухожилків поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців розташовані у спільній піхві сухожилків м'язів-згиначів (vagina communis tendinum muscidorum flexorum). Проксимально піхва виступає на 1-2,5 см над тримачем м'язів-згиначів, дистально закінчується на середині долоні, а на мізинці простягається до основи кінцевої фаланги.

На долонній поверхні II, III і IV пальців від рівня п'ястково-фалангових суглобів до основ кінцевих фаланг розташовані синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus), у яких проходять сухожилки поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців. Ці піхви з'єднуються із сухожилками м'язів вуздечками сухожилків (vincula tendinum).

Від рівня середини п'ясткових кісток до рівня п'ястково-фалангових суглобів сухожилок поверхневого і глибокого м'язів-згиначів II, III і IV пальців не мають синовіальних піхв, вони проходять під долонним апоневрозом у пухкій сполучній тканині.

На долонних поверхнях пальців фасція кисті приростає до країв фаланг, утворюючи волокнисті піхви пальців кисті (vaginae fibrosae digitorum manus), у яких проходять синовіальні піхви пальців кисті. У кожній волокнистій піхві пальців виділяють кільцеву частину волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae), розташовану у ділянці тіл фаланг, і хрестоподібну частину волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibrosae), що розміщені на рівні міжфалангових суглобів. Від шкіри долонної поверхні пальців до їх волокнистих піхв і окістя фаланг проходять сполучнотканинні волокна, утворюючи комірки, у яких міститься жирова клітковина.

Від присередньої і бічної частин тримача м'язів- згиначів відокремлюються сполучнотканинні пластинки, які формують променевий і ліктьовий канали зап'ястка. У променевому каналі зап'ястка (canalis carpi radialis) проходить сухожилок променевого м'яза-згинача зап'ястка, що оточений піхвою сухожилка променевого м'яза-згинача зап'ястка (vagina tendinis musculi flexoris carpi radialis). Ця піхва виступає проксимально на 1 -2 см над тримачем м'язів-згиначів.

У ліктьовому каналі зап'ястка (canalis carpi ulnaris) проходять ліктьовий нерв (присередньо), ліктьові артерія і дві вени.

На долонній поверхні фасція кисті покриває м'язи підвищень великого пальця і мізинця, а також сухожилки м'язів-згиначів пальців і червоподібні м'язи, формуючи для них окремі фасціальні піхви.

На поверхні підвищень великого пальця і мізинця поверхнева пластинка долонної фасції тонка. У середньому відділі долоні фасція значно потовщується, утворюючи долонний апоневроз (aponeurosispalmaris), який має трикутну форму. Вершина долонного апоневрозу з'єднується з дистальним краєм тримача м'язів-згиначів і сухожилком довгого долонного м'яза, а широка основа апоневрозу обернена у бік пальців. Апоневроз утворений поздовжніми і поперечними сполучнотканинними пучками. На рівні п'ястково- фалангових суглобів долонний апоневроз розділяється на чотири тяжі, які направляються до пальців і беруть участь в утворенні волокнистих піхв пальців кисті. Між тяжами проходять поперечні пучки волокон (fasciculi transversi). Сполучнотканинні пучки долонного апоневрозу і волокнистих піхв пальців вплітаються в шкіру, що зумовлює утворення на поверхні шкіри долоні і пальців характерних борозен.

Від поверхневої долонної фасції кисті відходять дві поздовжні перегородки - бічна і присередня, що прикріплюються відповідно до долонної поверхні III і V п'ясткових кісток, утворюючи на долоні три міжфас- ціальні простори - бічний, середній і присередиій.

У бічному мЬісфасціальному просторі, що розташований між піхвою сухожилка довгого м'яза- згинача великого пальця і бічною фасціальною перегородкою (прикріплюється до III п'ясткової кістки), розміщені м'язи підвищення великого пальця.

Середній міжфасціальний простір розміщений між бічною і присередньою фасціальними перегородками. У ньому є поверхневий і глибокий відділи. У поверхневому відділі проходять сухожилки поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців, червоподібні м'язи, а також артеріальна поверхнева долонна дуга, від якої відходять загальні долонні пальцеві артерії. Між поверхневою долонною дугою і сухожилками м'язів-згиначів пальців та червоподібними м'язами проходять гілки серединного і ліктьового нервів. Глибокий відділ середнього міжфасціального простору розташований між сухожилками м'язів-згииачів пальців, червоподібними м'язами і глибокою пластинкою долонної фасції кисті, що покриває міжкісткові м'язи. У цьому просторі розміщена глибока долонна дуга, від якої відходять чотири долонні п'ясткові артерії. Глибокий відділ середнього міжфасціального простору сполучається через канал зап'ястка з клітковинним простором у передньому відділі передпліччя, який розташований між глибоким м'язом-згиначем пальців і довгим м'язом-згиначем великого пальця (простором Пирогова). Дистально глибокий відділ середнього міжфасціального простору через щілини по ходу червоподібних м'язів сполучається з клітковиною тилу III, IV і V пальців. Уздовж цих клітковинних щілин і просторів можуть поширюватися гнійні процеси.

Присередиій міжфасціальний простір обмеж- ований збоку присередньою фасціальною перегородкою, яка прикріплюється до долонної поверхні V п'ясткової кістки, і поверхневою пластинкою долонної фасції. У цьому просторі розміщені м'язи підвищення мізинця. Глибока пластинка долонної фасції у цій ділянці тонка, вона відмежовує міжкісткові м'язи від сухожилків м'язів-згиначів пальців. Проксимально глибока пластинка долонної фасції покриває долонну поверхню зап'ясткових кісток, а також зростається з окістям п'ясткових кісток і глибокою поперечною п'ястковою зв'язкою. У ділянках підвищень великого пальця і мізинця глибока пластинка долонної фасції утворює піхви для кожного м'яза.

Тримач м'язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum) розташований у задній зап'ястковій ділянці (див. рис. 151), утворений стовщеною дистальною частиною фасції передпліччя. Тримач м'язів-розгиначів збоку прикріплюється до дистального кінця променевої кістки, а присередньо - до шилоподібного відростка ліктьової кістки і ліктьової обхідної зв'язки зап'ястка. Від тримача м'язів- розгиначів відходять сполучнотканинні перегородки до тильної поверхні кісток передпліччя, утворюючи під тримачем шість каналів. У цих каналах проходять сухожилки м'язів-розгиначів зап'ястка і пальців, які оточені синовіальними піхвами (рис. 156):

• у першому каналі (променевий край) - піхва сухожшків довгого відвідного м'яза та короткого м'яза-розгинача великого пальця (vagina tendinum musculorum abductoris longi et extensoris pollicis brevis);

• у другому каналі - піхва сухожилків променевих м'язів-розгиначів зап'ястка (vagina tendinum musculorum extensorum carpi radialium);

• у третьому каналі - піхва сухожилків довгого м'яза-розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris pollicis longi);

• у четвертому каналі, найширшому - піхва сухожилків м'язів-розгиначів пальців та розгинача вказівного пальця (vagina tendinum musculorum extensoris digitorum et extensoris indicis);

• у п'ятому каналі - піхва сухожилка м'яза- розгинача мізинця (vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi brevis);

• у шостому каналі (ліктьовий край) - піхва сухожилка ліктьового м'яза-розгинача зап'ястка (vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки
  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки