М'язи кисті

Анатомія людини

Початок: від сухожилків глибокого м'яза-згинача пальців. Перший і другий червоподібні м'язи починаються від променевого краю сухожилків, що йдуть до II і III пальців, третій м'яз - від обернених один до одного країв сухожилків глибокого м'яза-згинача пальців, що йдуть до III і IV пальців, а четвертий м'яз - від обернених один до одного країв сухожилків, що йдуть до IV і V пальців.

Прикріплення: м'язи прямують дистально, огинаючи променеві краї II–V пальців, переходять на тильну поверхню проксимальних фаланг, де їхні сухожилки вплітаються в міжсухожилкові зв'язки м'яза-розгинача пальців.

Функція: згинають проксимальні фаланги та розгинають середні і кінцеві фаланги II–V пальців.

Кровопостачання: гілки поверхневої і глибокої долонних артеріальних дуг.

Іннервація: перший і другий м'язи - серединний нерв (Cj-Th,), третій і четвертий м'язи - ліктьовий нерв (C5-Th1).

Міжкісткові м'язи (mm. interossei) розташовані між п'ястковими кістками, поділяються па дві групи: долонні міжкісткові м'язи і тильні міжкісткові м'язи (див. рис. 153). Ці м'язи беруть початок від бічних поверхонь п'ясткових кісток і прикріплюються до тильної поверхні проксимальних фаланг 11–IV пальців кисті.

Долонні міжкісткові м'язи (тт. interossei palmares) - це три короткі плоскі м'язи, що залягають у другому, третьому і четвертому міжкісткових проміжках, закриваючи їх з боку долоні.

Початок: перший (бічний) міжкістковий м'яз - від присередмього (ліктьового) краю II п'ясткової кістки; другий і третій долонні міжкісткові м'язи - від бічного (променевого) краю основи IV і V п'ясткових кісток.

Прикріплення: м'язові пучки переходять у топкі сухожилки, що прикріплюються до тильної поверхні проксимальних фаланг II, IV і V пальців, а також до капсул п'ястково-фалангових суглобів і між- сухожилкових зв'язок II, IV і V пальців. Перший міжкістковий долонний м'яз прикритий привідним м'язом великого пальця кисті, інші розміщені під сухожилками глибокого м'яза-згинача пальців.

Функція: приводять II, IV і V пальці до III (середнього) пальця, а також беруть участь у згинанні проксимальної та розгинанні середньої і кінцевої фаланг II, IV і V пальців.

Кровопостачання: гілки глибокої долонної дуги.

Іннервація: ліктьовий нерв (C7-Th1).

Тильні міжкісткові м'язи (тт. interossei dorsales) представлені чотирма короткими двоперистими м'язами, що розташовані в тильній частині міжп'ясткових проміжків.

Початок: кожен м'яз починається двома головками від обернених одна до одної поверхонь основ I-V п'ясткових кісток.

Приісріплення: тонкими сухожилками до основ проксимальних фаланг II–V пальців, при цьому сухожилки другого і третього тильних міжкісткових м'язів прикріплюються до основи відповідного променевого (бічного) та ліктьового (присереднього) країв проксимальної фаланги III (середнього) пальця; сухожилок першого м'яза - до променевого краю проксимальної фаланги II пальця, а сухожилок четвертого м'яза - до ліктьового краю проксимальної фаланги IV пальця.

Функція: відводять II і IV пальці від III (середнього) пальця, утримують III палець або відводять і приводять його, а також беруть участь у згинанні проксимальних фаланг і розгинанні середніх та кінцевих фаланг II–IV пальців.

Кровопостачання: гілки глибокої долонної дуги, тильні п'ясткові артерії.

Іннервація: ліктьовий нерв (С7–Тії,).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „М'язи кисті“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті
  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки