Глибокі м'язи грудної клітки

Анатомія людини

Прикріплення: м'язові пучки, розходячись віялоподібно вбік і догори, окремими зубцями прикріплюються до хрящів II-VI ребер. Нижні пучки поперечного м'яза грудної клітки розташовані майже горизонтально і прилягають до верхніх пучків поперечного м'яза живота. Середні пучки цього м'яза спрямовані косо знизу догори і вбік, а верхні – проходять майже вертикально догори.

Функція: опускає II–VII ребра, беручи участь в акті видиху.

Кровопостачання: гілками внутрішньої грудної артерії.

Іннервація: міжреброві нерви (Th,-Th6).

М'язи-підіймачі ребер (тт. levatores costarum) мають вигляд плоских видовжених пластинок. Вони розташовані в задніх відділах міжребрових просторів присередньо від зовнішніх міжребрових м'язів, їх підрозділяють на довгі і короткі м 'язи-підіймачі ребер (тт. levatores costarum longi et breves).

Початок: короткі м'язи починаються від поперечних відростків VII шийного, І і II грудних хребців; довгі м'язи – від поперечних відростків VII–XI грудних хребців.

Прикріплення: короткі м'язи прикріплюються до кутів нижчерозташованих ребер; довгі м'язи, перекидуючись через нижчерозташоване ребро, прикріплюються до кута наступного ребра.

Функція: піднімають ребра, тобто розширюють грудну клітку і беруть участь в акті вдиху.

Кровопостачання: задні міжреброві артерії.

Іннервація: міжреброві нерви (С8, Th1, Th2, Th6-Th 10).

Діафрагма (diaphragma) – непарна м'язово- су хожилкова перегородка, що відокремлює грудну порожнину від черевної (рис. 138). Куполоподібна форма діафрагми обумовлена положенням внутрішніх органів і різницею тисків у грудній і черевній порожнинах. Діафрагма обернена верхньою опуклою поверхнею в грудну порожнину, нижньою увігнутою – у черевну порожнину. Діафрагма побудована з радіально розташованих посмугованих м'язових пучків. З боку грудної порожнини вона вкрита внутрішньогрудною фасцією і діафрагмовою частиною пристінкової

Діафрагма (diaphragma). А – вигляд зверху, з боку грудної порожнини. Б – вигляд знизу, з боку черевної порожнини

Рис. 138. Діафрагма (diaphragma). А – вигляд зверху, з боку грудної порожнини. Б – вигляд знизу, з боку черевної порожнини

плеври, а з боку черевної порожнини – пристінковою фасцією живота і пристінковою очеревиною. Діафрагма є головним дихальним м'язом і одним з найважливіших органів черевного преса. М'язові пучки діафрагми починаються від задньої поверхні груднини, VII–XII ребер і поперекових хребців. Конвергуючи догори від периферії до середини діафрагми, м'язові пучки переходять у сухожилковий центр (centrum tendineum), який ще називають дзеркалом Гельмонта. У залежності від місця початку, діафрагма має три частини: поперекову, реброву і груднинну.

Поперекова частина діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) починається від поперекових хребців правою і лівою ніжками (crus dextrum et crus sinistrum) і двох дугоподібних зв'язок – присередньої і бічної. Присереднядугоподібназв 'язка (lig. arcuatummediale) – зв'язка Галлера з'єднує бічну поверхню тіла І поперекового хребця і верхівку поперечного відростка II поперекового хребця. Ця зв'язка розташована над великим поперековим м'язом. Бічна дугоподібна зв'язка (lig. arcuatum laterale) – зв'язка Галлера з'єднує верхівку поперечного відростка II поперекового хребця з XII ребром, вона проходить перед квадратним м'язом попереку.

Права ніжка поперекової частини діафрагми довша і починається від передньої поверхні тіл I-IV поперекових хребців, ліва ніжка – від тіл I–III поперекових хребців. Обидві ніжки діафрагми донизу зростаються з передньою поздовжньою зв'язкою хребтового стовпа. Уверху присередні пучки цих ніжок зближаються і перехрещуються попереду тіла 1 поперекового хребця, а потім розходяться, охоплюючи аорту з боків і попереду. У результаті утворюється аортальний ратвір (hiatus aorticus), через який проходять аорта і грудна протока. Внутрішні краї аортального розтвору діафрагми складається з пучків сполучнотканинних волокон, що утворюють серединну дугоподібну зв'язку (lig. arcuatum medianum). Ця зв'язка запобігає стискання аорти при скороченні м'яза діафрагми. Попереду і ліворуч від аортального розтвору м'язові пучки обох ніжок діафрагми знову розходяться і кільцеподібно оточують стравохід, формуючи стравохідний розтвір (hiatus esophageus), через який стравохід разом із правим і лівим блукаючими нервами проходять із грудної порожнини в черевну. М'язові краї стравохідного розтвору виконують функцію м'яза – замикача стравоходу. Між м'язовими пучками правої і лівої ніжок діафрагми та хребтовим стовпом з кожного боку від нього проходять симпатичний стовбур, великий і малий нутрощеві нерви, непарна вена (праворуч) і півнепарна вена (ліворуч).

Реброва частина діафрагми (pars costalis diaphragmatis) починається від внутрішньої поверхні VII–XII ребер широкими м'язовими зубцями, що проходять між зубцями поперечного м'яза живота. М'язові пучки цієї частини діафрагми направляються до сухожилкового центру.

Груднинна частина діафрагми (pars sternalis diaphragmatis) найвужча, починається від задньої поверхні тіла і мечоподібного відростка груднини, переходить у сухожилковий центр.

Між поперековою і ребровою частинами діафрагми, а також між її ребровою і груднинною частинами з кожного боку є ділянки трикутної форми, у яких відсутні м'язові пучки. У цих місцях лише тонкі пластинки пристінкової фасції живота і внутрішньої грудної фасції, а також очеревина і плевра відокремлюють ірудну порожнину від черевної. Ці ділянки називаються відповідно попереково-ребровим трикутником (trigonum lumbocostale) і груднинно-ребровим трикутником (trigonum sternocostale). Ці трикутники є “слабкими” місцями діафрагми. У цих ділянках при підвищенні внутрішньочеревного тиску можуть утворюватися діафрагмові грижі.

Сухожилковий центр, де сходяться всі три частини діафрагми, представлений тонкою сухожилковою пластинкою, що має форму трилистника. Передня частина трилистника має невелике втиснення, у якому лежить серце. Бічні частини сухожилкового центру входять до складу правого і лівого куполів діафрагми, до яких прилягають легені. Правий купол діафрагми розташований па рівні четвертого міжребрового простору по правій середньоключичній лінії, лівий купол – на рівні п'ятого міжребрового простору по лівій середньоключичній лінії. У дітей діафрагма розташована вище.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глибокі м'язи грудної клітки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки
  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки