Позаду від тіла надп'яткової кістки відходить задній відросток надп'яткової кістки (processus posterior tali), на якому видно борозну сухожилка довгого м'яза-згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi). Борозна розділяє цей відросток на присередній горбок (tuberculum mediale) і бічний горбок (tuberculum laterale). На нижній поверхні надп'яткової кістки є 3 суглобові поверхні для зчленування з п'ятковою кісткою: передня п'яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea anterior), середня п'яткова суглобова поверхня (faciesarticularis calcanea media) і задня п'яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea posterior). Іноді бувають тільки передня і задня п'яткові суглобові поверхні. Між середньою і задньою п'ятковими суглобовими поверхнями проходить борозна надп'яткової кістки (sulcus tali), до якої прикріплюються зв'язки піднадп'яткового суглоба. Головка надп'яткової кістки спрямована вперед і присередпьо, на ній є заокруглена човноподібна суглобова поверхня (facies articularis navicularis) для зчленування з човноподібною кісткою.
П'яткова кістка (calcaneus) є найбільшою кісткою стопи, вона розташовується під надп'ятковою кісткою. Позаду тіла п'яткової кістки є великий виступ – п'ятковий горб (tuber calcanei). Зверху на поверхні п'ятковій кістці видно 3 суглобові поверхні, що відповідають п'ятковим суглобовим поверхням надп'яткової кістки. Це передня надп'яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris anterior), середня надп'яткова суглобова поверхня (facies articularis
Рис. 94. Кістки стопи (ossa pedis), правої (вигляд зверху). А – п'яткова кістка (calcaneus), вигляд зверху; Б – надп'яткова кістка (talus), вигляд знизу.
talaris media) і задня надп'яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris posterior). Між середньою і задньою суглобовими поверхнями проходить борозна п'яткової кістки (sulcus calcanei), що разом з відповідною борозною надп'яткової кістки утворюють пазуху заплесни (sinus tarsi). У пазусі розташована зв'язка, що з'єднує ці дві кістки. Вхід у пазуху добре помітний на бічній поверхні стопи. Із присереднього боку від п'яткової кістки відходить короткий і товстий відросток – підпора надп'яткової кістки (sustentaculum tali). Під підпорою продовжується з надп'яткової кістки борозна сухожилка довгого м'яза – згинача великого пальця. На бічній поверхні п'яткової кістки є борозна сухожилка довгого малогомілкового м'яза (sulcus tendinis musculi peronei longi). На передньому кінці п'яткової кістки помітна кубоподібна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea) для зчленування з кубоподібною кісткою.
Човноподібна кістка (osnaviculare) розташовується присерсдньо між надп'ятковою кісткою позаду і трьома клиноподібними кістками попереду. Задня увігнута поверхня кістки служить для зчленування з головкою надп'яткової кістки. Передня поверхня човноподібної кістки має 3 суглобові площадки для сполучення з трьома клиноподібними кістками. На ііриссредньому краї кістки виражена горбистість човноподібної кістки (tuberositas ossis navicularis) для прикріплення заднього великогомілкового м'яза. На бічній поверхні човноподібної кістки іноді є суглобова поверхня для зчленування з кубоподібною кісткою.
Три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia) – присередня, проміжна і бічна – розміщені попереду човноподібної кістки. Присередпя клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale) – найбільша, зчленовується з основою І плеснової кістки. Проміжна клиноподібна кістка (os cuneiforme intermedium) утворює суглоб з II плесновою кісткою. Вічна клиноподібна кістка (os cuneiforme laterale) зчленовується з ІН плесновою кісткою.
Кубоподібна кістка (os cuboideum) розміщена у бічній ділянці стопи між п'ятковою кісткою позаду та IV і V плесновими кістками попереду. У місцях сполучення цих кісток між собою є суглобові поверхні. На присередній поверхні кубоподібної кістки попереду видно суглобову поверхню для бічної клиноподібної кістки, а позаду від неї – поверхню для зчленування з човноподібною кісткою. На нижній, підоіпвовій, поверхні помітна горбистість кубоподібної кістки (tuberositas ossis cuboidea), перед якою проходить борозна сухожилка довгого малогомілкового м 'яза (sulcus tendinis musculi peronei longi).
До плеснових кісток (ossa metatarsi [I-V]) належать 5 коротких трубчастих кісток. Найкоротшою і найтовстішою з них є І плеснова кістка, а найдовшою- II плеснова кістка. У кожній плесновій кістці виділяють: тіло плеснової кістки (corpus ossis metatarsi), головку плеснової кістки (caput ossis metatarsi) і основу плеснової кістки (basis ossis metatarsi). Тіла плеснових кісток мають тригранну форму, верхня поверхня опукла. Основи плеснових кісток стовщені, на кожній з них є суглобова поверхня для зчленування із заплесновими кістками. Основа І плеснової кістки утворює суглоб із присередньою клиноподібною кісткою. Основи II і III кісток зчленовуються відповідно з проміжною і бічною клиноподібними кістками, а основи IV і V плеснових кісток – з кубоподібною кісткою. Головка кожної плеснової кістки заокруглена, а на її передній поверхні є суглобова поверхня для зчленування з основою проксимальної фаланги. Головка І плеснової кістки на підошвовій поверхні має дві площадки, до яких прилягають дві сесамоподібиі кістки. На бічній поверхні основи V плеснової кістки виражена горбистість п 'ятої плеснової кістки (tuberositas ossis metatarsi quinti pV]) для прикріплення короткого малогомілкового м'яза. На нідошвовій поверхні основи І плеснової кістки є горбистість першої плеснової кістки [I] (tuberositas ossis metatarsi primi [І]), до якої прикріплюється сухожилок довгого малогомілкового м'яза.
Кістки пальців стопи, фаланги (ossa digitorum pedis; phalanges). Стопа людини має п'ять пальців, але вони коротші, ніж пальці кисті. Найтовшим є перший палець [I], або великий палець стопи (digitus primus [I]; hallux). Наступні пальці мають такі назви: другий палець [II] (digitus secundus [II]), третій палець [III] (digitus tertius fill)), четвертий палець [IV] (digitus quartus [IV]), п'ятий палець [V] (digitus quintus [V], digitus minimus).
Фаланги пальців (phalanges digitorum) представлені короткими трубчастими кістками. Кожний палець, окрім першого, має 3 фаланги: найдовшу проксимальну (phalanx proximalis), середню (phalanx media) і найкоротшу кінцеву, або дистальну (phalanx distalis). Великий палець стопи має дві фаланги – проксимальну і кінцеву. Проксимальний кінець кожної фаланги називається оаювою фаланги (basis phalangis), а дистальний кінець – головкою фаланги (caputphalangis). Між кінцями фаланги розташоване тіло фаланги (corpus phalangis). Тіла проксимальних і середніх фаланг ледь вигнуті в тильний бік. Основа кожної проксимальної фаланги має сплощену суглобову ямку для зчленування з головкою відповідної плеснової кістки. Основа середніх і кінцевих фаланг має блокоподібну суглобову поверхню – блок фаланги (trochlea phalangis) для зчленування з головкою відповідної фаланги. Дистальний кінець кожної кінцевої фаланги сплощений і має горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).
Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кістки вільної частини нижньої кінцівки“ на сторінці 2. Приємного читання.
