Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

Анатомія людини

В. О. Бец

(1834-1894)

В. П. Воробйов

В. П. Воробйов

(1876-1937)

З Києво-Могилянської академії вийшли видатні вчені-медики, які працювали й в галузі анатомії: Єпіфаній Славинецький (1609-1675) – переклав старослав'янською мовою підручник А. Везалія “Epitome” (1653); Костянтин Іванович Щепін (Щепінський) (1728-1770) – почав перший викладати анатомію російською мовою (1764) замість латинської й грецької; Нестор Максимович Максимович-Амбодик (1744-1812) – написав “Анатомо-фізіологічний словник” (1778), що стало поштовхом для створення вітчизняної анатомічної термінології; Никон Карпович Кар- пінський (1745-1810) – автор одного з перших у Російській імперії оригінальних підручників з анатомії “Анатомія, або трупорозтин”; Олександр Михайлович Шумлянський (1748-1796) – раніше за англійського анатома В. Боумена описав “мембрану”, яка називалася “боуменова капсула” (тепер у світовій літературі вона називається “капсулою Шумлянського-Боумена”).

Славетний наш земляк, відомий хірург і анатом Ілля Васильович Буяльський (1789-1866), що працював у Петербурзі, зробив великий внесок у розвиток анатомічної науки своїми книгами – “Анатоміко-хірургічні таблиці” і “Коротка загальна анатомія тіла людини”.

Неоціненний внесок у розвиток анатомії зробив академік Микола Іванович Пирогов (1810-1881), який створив топографічну анатомію, ввів новий метод в анатомічне дослідження – метод послідовного розтину заморожених трупів. Праці Μ. І. Пирогова “Топографічна анатомія по розпилах через заморожені трупи”, “Хірургічна анатомія артеріальних стовбурів і фас цій”, “Повний курс прикладної анатомії людського тіла" принесли йому світову славу. Μ. І. Пирогов брав безпосередню участь в організації у 1841 році медичного факультету Імператорського університету Святого Володимира у Києві, а його учні та послідовники професори Μ. І. Козлов і О. П. Вальтер започаткували відому київську школу анатомів.

М.І. Козлов (1814-1889) і О. П. Вальтер (1817- 1889) не тільки досконало організували навчальний процес на кафедрі анатомії університету Святого Володимира, який залишився зразковим на всі часи, але й виступили як засновники функціонального напряму наукової діяльності київської анатомічної школи. Продовжувачем цього напряму став наступник О. П. Вальтера по кафедрі професор Володимир Олексійович Бец (1834-1894), який приніс світову славу українській науці працями у галузі морфології центральної нервової системи (у 1874 році він відкрив гігантські пірамідні клітини у п'ятому шарі рухової зони кори великого мозку – так звані “клітини Беца”). Притаманний цій школі функціональний напрям надалі відбився; у дослідженнях професором М. А. Тихомировим (1848-1902) варіантів артерій та вен людини; у роботах з анатомії лімфатичної системи професора Ф. А. Стефаніса (1865-1917), які були продовжені професором М. С. Спіровим (1892-1973), та його учнями; у вивченні морфологічних основ мікроциркуляції у функціонально різних органах людини в онтогенезі, розпочатих професором І. Є. Кефелі (1920-1980) і продовжених у наш час професором 1.1. Бобриком та його учнями. Наукові праці та освітянська діяльність цих послідовників Μ. І. Козлова та О. П. Вальтера склали фундамент вітчизняної анатомії і є запорукою її подальшого розвитку.

М.І. Козлов читає першу лекцію з анатомії на медичному факультеті Імператорського університету Святого Володимира у Києві

М.І. Козлов читає першу лекцію з анатомії на медичному факультеті Імператорського університету Святого Володимира у Києві

В Україні (крім київської) склались також потужні львівська, харківська та одеська (новоросійська) анатомічні школи.

Львівська анатомічна школа була заснована Антоном Маргером у 1784 році. Її видатні представники – професори Генрих Кадій (1815-1912), Йосип-Антои Марковський (1874-1947), Тадей Марціняк (1895-1966), А. П. Любомудров (1895-1972), Є. Ф. Гончаренко (1912-1979), В. Ф. Вільховий (1918- 2001), Л. М. Личківський (1924-1993), доцент А. М. Нетлюх, а у наші дні доцент Ю. Я. Кривко зробили значний внесок у дослідження функціональної анатомії серцево-судинної системи, у реитгенанатомію, у вивчення становлення шляхів колатерального кровообігу та у з'ясування морфологічних змін в органах при ішемії.

Кафедра анатомії медичного факультету Харківського університету була започаткована у 1805 році, а її першим завідувачем став професор Л. Й. Ванноті. Вона відіграла важливу роль у становленні й розвитку харківської анатомічної школи, анатоми якої (професори І. Д. Книгін, А. С. Венедиктов, П. А. Баранович, Д. Ф. Лямбль, І. К. Ватер, М. О. Попов, О. К. Білоусов, В. П. Воробйов, Р. Д. Синельников, В. В. Бобін, В. М. Лупир) прославили вітчизняну і світову науку.

Провідне місце серед учених харківської анатомічної школи посідає учень професора О. К. Білоусова академік В. П. Воробйов (1876-1937), який очолював кафедру анатомії в Харківському медичному інституті. В. П. Воробйов запропонував особливий метод консервування трупів, розробив макро-мікроскопічний метод вивчення анатомічної будови органів (“макро- мікроскопічний метод Воробйова”) і заклав основи вивчення периферійної нервової системи, яке продовжили його численні учні (Ф. А. Волинський, В. М. Бобін, А.А. Отелін, Р. Д. Синельников). В. П. Воробйов написав чимало підручників з анатомії і видав перший в Україні атлас анатомії людини в трьох томах (1934), а потім – у п'яти томах. Учень академіка В. П. Воробйова професор Р. Д. Синельников (1896-1981) став його наступником по кафедрі й створив “Атлас анатомії людини”, який є настільною книгою анатомів, студентів, лікарів і перевидається до цього часу.

Одеська (новоросійська) анатомічна школа пов'язана з кафедрою анатомії медичного факультету, яку було створено у 1900 році в зв'язку з відкриттям Новоросійського університету. Організатором кафедри та її першим завідувачем був професор М. О. Батуєв (1855-1917). Видатні представники одеської анатомічної школи (професори Μ. К. Лисенков, М. С. Кондратьєв, Ф. А. Волинський, Є. М. Поповкін, а у наші дні ІІ. Ільїн) зробили суттєвий внесок у вивчення анатомії центральної та периферійної нервових систем.

До відомих вчених анатомів, які працювали в Україні і створили регіональні школи науковців і викладачів, належать професори М.Д. Довгялло (Донецьк), В. М. Бобін, В. І. Зяблов (Сімферополь), В. Г. Український, Г. В. Терентьєв, Б. Й. Коган, О. Ю. Роменський, Π. П. Шапаренко (Вінниця), К Д. Філатова, С. Е. Стебельський, В. О. Козлов (Дніпропетровськ), Η. Г. Туркевич, В. М. Круцяк (Чернівці), ΙΟ. П. Мельман, Б. В. Шутка (Івано-Франківськ).

Нині кафедри анатомії в Україні очолюють висококваліфіковані анатоми, які продовжують наукові традиції своїх попередників, розробляють нові напрями, гідно репрезентують вітчизняну анатомію в загальному світовому, науковому й освітянському просторі. Плідно працюють наукові школи професорів М. А. Волошина (Запоріжжя), І. Є. Герасимюка (Тернопіль), А. С. Головацького (Ужгород), Ю. Й. Гумінського (Вінниця), В. М. Лупиря (Харків), Г. С. Кирьякулова (Донецьк), В. Г. Ковешнікова (Луганськ), Ю. Я. Кривка (Львів), В. А Левицького (Івано-Франківськ), Б. Г. Макара (Чернівці), В. С. Пикалюка (Сімферополь), В. З. Сікори (Суми), О. Л. Холодкової (Одеса), О. О. Шерстюка (Полтава), В. Г. Черкасова (Київ).

Наступний розділ:

КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)
  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки